2. Галузі психологічної науки.

За спрямованістю діяльності психологів на пізнання, дослідження або перетворення психіки розрізняють 3 великі групи галузей: теоретичну, науково-прикладну й практичну психологію.

До теоретичної психології належать: загальна психологія, історія психології, експериментальна, генетична, соціальна, порівняльна, диференціальна психологія, психофізіологія, психологія особистості, моделювання психіки.

Загальна психологія систематизує експериментальні дані, розробляє теоретичні проблеми психології, формулює основні принципи, категорії, поняття, закономірності, становить фундамент розвитку всіх галузей та розділів психологічної науки.

Історія психології розглядає формування психологічних категорій і понять упродовж усього часу існування наукової психології, історію психологічних досліджень у різні часи в різних психологічних школах та перспективи розвитку психології як науки.

Експериментальна психологія займається розробкою нових методів психологічного дослідження.

Генетична психологія вивчає закономірності розвитку психіки тварин і людини у філогенезі та онтогенезі.

Соціальна психологія досліджує психічні явища у процесі взаємодії людей у великих і малих суспільних групах.

Порівняльна психологія має предметом свого дослідження особливості психіки тварин у порівнянні з психікою людини.

Диференціальна психологія досліджує індивідуально-психологічні особливості психіки з урахуванням вікового рівня розвитку та механізмів функціонування психіки, ролі задатків і здібностей індивіда тощо.

Психофізіологія вивчає фізіологічні механізми діяльності мозку, вищої нервової системи, які лежать в основі функціонування психіки.

Психологія особистості вивчає психічні властивості людини як особистості.

Моделювання психіки як розділ теоретичної психології використовує наукові дані про психіку для побудови математичних і кібернетичних моделей психічних функцій та всієї психіки загалом.

До науково-прикладної психології слід зарахувати ряд галузей, для яких характерні дослідження знань з метою оптимізації поведінки та діяльності людей. Напрями науково-прикладної психології за певними ознаками:

А) за видом діяльності та поведінки людини – психологія праці, інженерна психологія, психологія творчості, психологія “штучного інтелекту”, авіаційна психологія, космічна психологія, військова психологія, психологія управління та менеджменту, економічна психологія, психологія торгівлі, екологічна психологія, психологія спорту;

Б) за психологічними питаннями розвитку людини – вікова психологія (психологія дошкільника, навчально-виховної роботи), психологія аномального розвитку (патопсихологія, олігофренопсихологія, сурдопсихологія, тифлопсихологія);

В) за належністю до нормальної чи хворої психіки - психологія здоров’я, медична психологія (нейропсихологія, психофармакологія, психотерапія та ін.);

Г) за належністю до права – юридична психологія (судова, кримінальна, пенітенциарна).

Практична психологія функціонує та розвивається як система спеціальних психологічних служб, спрямованих на надання безпосередньої допомоги людям у вирішенні їхніх психологічних проблем. Основними функціями практичної психології є аналіз і прогнозування поведінки і діяльності людини, активний соціальний та психологічний вплив, консультативно-методична, просвітницька, профілактична, реабілітаційна, дорадча та психогігієнічна функції тощо.

Між галузями психологічної науки існують тісні зв’язки.