Практичне завдання 10

Практичні завдання

1. Знайдіть і обгрунтуйте найбільш точне і повне визначення мислення:

А) процес відображення окремих конкретних предметів з їх істотними властивостями та якостями;

Б) відображення в голові людини предметів та явищ з їх істотними властивостями;

В) процес безпосереднього відображення предметів та явищ в їх зв’язках та відносинах;

Г) процес створення в голові людини образів предметів і явищ з їх внутрішніми і зовнішніми властивостями;

Д) процес опосередкованого і узагальненого відображення предметів і явищ в їх істотних зв’язках, властивостях і відносинах.

2. Яке з наведених визначень мислення є найбільш повним і точним?

А) процес відображення окремих конкретних предметів з їх суттєвими властивостями і якостями;

Б) процес безпосереднього відображення предметів і явищ в їх зв’язках і залежностях;

В) відображення в голові людини предметів і явищ з їх суттєвими властивостями;

Г) процес створення в голові людини образів предметів і явищ з їх внутрішніми і зовнішніми властивостями;

Д) процес опосередкованого та узагальненого відображення предметів і явищ в їх суттєвих властивостях і залежностях.

3. Яке мислення за видом переважає при засвоєнні теоретичних знань і при здійсненні наукових відкриттів?

А) наочно-дійове; б) образне; в) логічне

4. Мислення композитора є переважно:

А) наочно-дійовим; б) образним; в) логічним.

5. Знайдіть правильне твердження:

А) там, де відсутні запитання, відсутнє й мислення;

Б) там, де немає проблеми або задачі, немає й мислення.

6. Зазначте у наведених прикладах види мислення, їх характерні особливості:

А. Учень ІХ класу так висловив своє розуміння вірша М.Ю.Лермонтова "Скеля"(утес) : "Хмаринка - це випадкова радість у людини. Вона зігріла людину, залишила добрий спогад і полетіла. І ця людини після такої радості ще гостріше відчуває свою самотність, усю безрадісність свого існування" (за М.М.Шардаковим).

Б. Першокласникам дали цеглинки одного кольору і запропонували з частини цеглинок викласти дві стінки. Потім перша група школярів повинна була викласти третю стінку (що з’єднала б перших дві), орієнтуючись на раніш викладені дві стінки. Друга група, споруджуючи третю стінку, не мала можливості порівнювати свою роботу з двома першими стінками. У першій групі виявилося втричі більше учнів, які правильно розв’язали завдання, ніж у другій групі (за М.М.Шардаковим).

В. Учень ХІ класу так визначає почуття честі: "Почуття честі - це почуття, яке змушує людину підтримувати в очах інших свій авторитет, репутацію чи авторитет і репутацію колективу, членом якого він є... Це почуття спонукає прагнути до чистоти своїх вчинків, своєї моралі. Особиста честь у нашій країні невіддільна від колективної" (за В.А.Крутецьким, М.С.Лукіним).

7. Яка розумова операція недостатньо розвинена у школярів, внаслідок чого у них спостерігаються помилки при розв’язуванні задач?

А. Дитину, яка вступає до школи, питають: "Що таке птах?" Вона відповідає: "Він сіренький, маленький, має маленький носик та ротик".

Б. Дитині пропонують задачу: "У хлопчика було 3 цукерки, одну він загубив. Скільки цукерок у нього залишилось?" Не звертаючи уваги на питання, учень каже: "Треба її пошукати та знайти".

В. Дитині допоміжної школи пропонують набір малюнків, які необхідно поділити на групи за принципом "що до чого пасує". Дитина поділяє так: одяг кладе біля шафи, моряка - на корабель, метелика поєднує з квітами тощо (за С.Я. Рубінштейном).

8. Які відмінні особливості мислення як одного з пізнавальних процесів виявляються в наступних прикладах?

А. Коли ви підходите до тролейбусної зупинки не в години "пік" і помічаєте на ній надзвичайно багато людей, то здогадуєтесь: вже давно не було тролейбуса.

Б. Якось одного разу мати прийшла до дому та помітила, що її хлопчик-дошкільник поводиться незвичайно тихо та мовчазно. Вона припускає: або він захворів, або нашкодив (за І.М.Палеєм).

9. Виберіть з характерних особливостей процесів відображення ті, які характеризують мислення людини:

А) відображення окремих якостей предметів і явищ матеріального світу;

Б) відображення предметів і явищ у сукупності їх якостей та частин;

В) відображення загальних і суттєвих ознак, зв’язків та відношень предметів і явищ;

Г) відображення при безпосередньому впливові предметів та явищ на органи почуттів;

Д) відображення дійсності опосередкованим шляхом при обов’язковій участі мовлення.

10.Коли учні шукають Х у рівнянні Х² – 3Х + 2 = 0, то що вони розв’язують?

А) проблемну ситуацію;

Б) задачу.

11. Поняття – це форма мислення, що являє собою:

А) найповніше відображення предметів і явищ з їх якостями;

Б) відображення за допомогою слова сутності об’єкта;

В) відображення зовнішніх і внутрішніх властивостей явищ і предметів з істотними зв’язками та залежностями;

Г) узагальнення предметів і явищ реального світу.

1. Знаряддям людського мислення є:

А) відчуття і сприймання;

Б) мова і мовлення;

В) мова і сприймання, відчуття.

2. Які характерні особливості мислення проявляються в наступних прикладах?

 А) Учневі треба знайти, чому дорівнює один з кутів рівнобічного трикутника. Він міркує таким чином: проти однакових за довжиною боків лежать однакові кути, сума всіх внутрішніх кутів трикутника дорівнює 180⁰. Отже, величина одного кута трикутника дорівнює 180⁰:3=60⁰.

 Б) Прокинувшись вранці, учень підходить до вікна і бачить, що земля, дерева, будинки вкриті снігом, а люди ходять тепло вдягнені. Виходить, уночі йшов сніг, а зараз надворі холодно.

3. Розумові дії формуються поетапно. Укажіть варіант, у якому правильно зазначено послідовність етапів.

 А) Спочатку розумові дії формуються в плані голосного мовлення, потім базуються на сприйманні матеріальних об’єктів або їх зображень, а потім виконуються подумки з допомогою внутрішнього мовлення.

 Б) Спочатку розумові дії відбуваються з опорою на сприймання предметів або їх зображень, далі здійснюються лише в плані голосного мовлення, потім виконуються подумки за допомогою внутрішнього мовлення.

4. Яку особливість мислення характеризує цей приклад?

Відомо, що не можна побачити ультрафіолетові промені. Для того, щоб виявити їх, необхідно подіяти ультрафіолетовими променями на фоточутливу пластинку, яка від дії цих променів чорніє. У даному випадку ми подіяли одним об’єктом на інший, причому так, що властивість одного об’єкта (промені) викликає зміну іншого об’єкта (колір пластинки), який сприймається уже безпосередньо.

А) Узагальнюючий характер мислення.

Б) Опосередкованість мислення.

5. У якій відповіді названі основні розумові операції?

А) порівняння, аналіз, сприймання, синтез, узагальнення;

Б) аналіз, синтез, узагальнення, конкретизація, міркування;

В) аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, конкретизація, порівняння.

6. Австралійські аборигени описують дятла як птаха, що бігає по деревах і видовбує отвори. Індіанці північноамериканських прерій характеризують його як “червону тварину” і дивуються, що ніколи не знаходять його пір’я. Пауни, які живуть у верхів’ях Міссурі, знаходять зв’язок між дятлом і бурею чи грозою.

Як ці дані характеризують первісне мислення? Про яку закономірність йдеться?

19. На початку 30-х років ХХ століття жителям віддалених районів Узбекистану, переважно неграмотним, пропонували зображення чотирьох предметів: молотка, сокири, пилки і поліна з проханням виділити серед них “зайвий”. Найчастіше вони відповідали: “Все потрібно.”. Навіть розповідь експериментатора про те, що один досліджуваний вважав зайвим поліно, коментувався так: “Напевно, у нього багато дров”. Лише люди грамотні могли впоратися з цим завданням.

Поясніть результати цього дослідження. Як вони характеризують мислення?

20. Досліджувані мали заповнити прогалину у візерунку, підібравши потрібну вставку. Для розв’язання цієї суто наочної задачі необхідно було виділити істотні ознаки візерунка та порівняти їх із вставками. При цьому проводилась реєстрація активності артикуляційного апарату досліджуваних, рівень якої виявився досить високим. Коли ж при цьому вони одночасно проспівували одні й ті самі склади (“ля – ля”), то процес розв’язування порушувався.

Що дає цей експеримент для розуміння механізмів мислення?

21. Відомий винахідник П.М.Яблочков тривалий час працював над створенням механізму, що зближував вуглинки у вольтовій дузі (у міру згоряння вуглинки розсувалися і дуга гасла). Розв’язок (вуглинки просто слід розмістити паралельно) було знайдено випадково: машинально граючи олівцями, дослідник поклав їх паралельно. Подібний випадок мав місце і з конструктором крокуючого екскаватора: він кинув погляд на людину, що несла валізу, і відразу знайшов принцип побудови пристрою, що регулює “кроки” цієї машини.

Як пояснити ці випадки? На яку закономірність творчого мислення вони вказують?

22. Дівчинка двох з половиною років запитала у матері: “Мамо, а де тато?” “Пішов на роботу”, - відповіла та. “Ні, - заперечила дівчинка, - він удома, ось висить його сорочка”.

Чому дівчинка помилилась? Як ця помилка характеризує дитяче мислення?

23. До стелі клітки, в якій сидить шимпанзе Султан, підвішена принада. На підлозі лежить порожній ящик. Султан, підстрибуючи, марно намагається дістати принаду. Незабаром припиняє це заняття, неспокійно рухається по клітці, потім раптом зупиняється перед ящиком, підтягує його ближче до принади, вилазить на нього і, стрибнувши, зриває її. Наступного разу в клітці Султана вже два ящики і експериментатор, а принада підвішена ще вище. Султан тягне один ящик ближче до мети, вилазить на нього, дивиться вгору, але не стрибає. Потім він спускається вниз, ходить по клітці, бере і тягне другий ящик, ставить його на перший. Після цього залізає на “будову”, багато разів готується, але не стрибає: принада все ще високо. Потім бере експериментатора за руку, підводить його до потрібного місця і залізає йому на плечі. Коли ж експериментатор стає на коліна, Султан намагається випрямити.

Як цей експеримент характеризує мислення тварин? Чим воно відрізняється від мислення людини?

24. Педагог-новатор В.Ф.Шаталов писав: “За своїми потенційними можливостями навіть найвідстаючіші мало чим відрізняються від тих, хто встигає краще. Розрив у результатах найчастіше визначається зовнішніми, а не внутрішніми причинами … і як тільки вчора ще безнадійний учень потрапляє у сприятливі педагогічні умови, він за лічені місяці піднімається до рівня гарних і навіть найкращих дітей”. Головні результати застосування своєї методики педагог вбачає у “знаходженні маленькою людиною віри у себе, бажанні вчитись”.

Чи має це твердження психологічні підстави? Яке співвідношення зовнішнього і внутрішнього у розвитку мислення?

25. Визначте, до якого виду мовлення належать наведені нижче приклади. Зазначте, за якими ознаками ви їх відрізнили.

А. "Дорогий Григорію Івановичу!

 Глибоко схвильований високою нагородою уряду. Обіцяю ще енергійніше допомагати... Виховувати загартованих, як сталь, молодих радянських людей.

 Міцно обіймаю, цілую, як рідного батька. Ваш Островський". (М.Островський)

Б. - Діти! Приготуйтесь до заняття. Зараз у нас буде заняття з малювання. Ми будемо малювати парк взимку.

В. - Я б їх не вбивав, - раптом промовив боєць і Черниш озирнувся на нього сухими роз’ятреними очима.

- Кого?

- Отих гітлерів, антонесок, отих міністрів, яким не сидиться без воєн... Убити- що ж... Це мало. Я закував би їх у кайдани і водив би. Ні, хай би оті дрібні сироти водили... По всіх дорогах і по всіх країнах. І не давав би їм ні хліба, ні води... Хай би душогуби, їли отой попіл наших спалених хат. Щоб нажерлися тієї війни, аби нікому й не забажалося її вже ніколи" (О.Гончар).

26. Нижче наведені відмінні особливості мови та мовлення. Необхідно визначити, які особливості характеризують мову, а які - мовлення.

А) найдосконаліша, притаманна людині діяльність спілкування для передавання думок, виявлення волі, почуттів;

Б) історично усталені норми засобів спілкування;

В) засоби опановування, збереження та передачі культурного досвіду людства;

Г) індивідуальні особливості вимови, стилю, словника;

Д) використовування звуків, букв, морфем, слів, речень для задоволення потреби у спілкуванні.

27. Розкрийте збіг та відмінності між “мовою тварин" і мовою людини в наступних прикладах. Чим відрізняються в наведених прикладах засоби спілкування?

А. Англійський учений Тінберген встановив біля 19 різних значень "міміки" слона. Наприклад, висунуті вперед вуха передають сигнал, що слон збуджений. Задерта догори голова - ознака ворожості. А якщо піднято ще й хвоста - тварина скаженіє тощо(за Л.Б. Ітельсоном).

Б. Ведмідь зазвичай має ділянку, яку вважає своєю,куди заборонено ходити іншим ведмедям. Обминаючи цю ділянку, ведмідь треться об дерева, і запах, який він залишає, стає для інших сигналом про те, що ця ділянка вже має господаря.

28. Нижче наводиться перелік відмінних особливостей видів мовлення. Необхідно вибрати особливості кожного виду мовлення (діалогічний, монологічний, писемний, внутрішній):

А) мовлення, в якому відсутні немовні комунікативні засоби - жести, міміка;

Б) мовлення, зміст якого зрозумілий завдяки конкретній обстановці спілкування;

В) значною мірою мимовільне мовлення;

Г) заздалегідь плановане та програмоване мовлення;

Д) мовлення, в якому наступні висловлювання більшою мірою зумовлені попередніми висловлюваннями співрозмовника;

Є) фрагментарне, уривчасте, граматично нескладне мовлення;

Е) мовлення, при якому виникає потреба одну й ту ж саму думку висловити в різних послідовних висловлюваннях.

29. Визначте, до якого виду мовлення (внутрішнього, усного, писемного) належать наведені приклади. Зазначте, за якими ознаками ви їх визначили.

А. - Куди? - поцікавився Пустинін.

 - За призначенням: на складання, в інші цехи. - Круглов, здається, здивувався його запитанню.

 - Без будь-якого контролю?

 - Без.

 - А картки куди?

 - Для обліку та виписування заробітної платні.

 - І ніяких непорозумінь?

 - Усе найкращим чином, краще, ніж раніше (С.В. Гуськов .Союз одержимых).

Б. …Не довіряючи самому собі, Сєченов додає навантаження: тепер вже вантаж такий важкий, що рука втомлюється одразу ж так сильно, що нею зовсім не можливо рухати. Він дає їй короткий перепочинок, а тим часом починає рухати іншою рукою. І цього короткого перепочинку при такому великому навантаженні достатньо: рука повністю відновила втрачені сили.

В результаті цих оригінальних досліджень постав висновок: найкраща форма відпочинку - це відпочинок стомлених м’язів за одночасної роботи інших, які не брали участі в роботі (М.І.Яновська. Сеченов.).

В. ...Чому пішла?.. Інші і не кохають, а самі набиваються. А ця ... Адже так подивилася... Адже кохає! Але йде! Характер такий в неї? Гордість така? Ех, прогавив! Наздогнати, умовити. Так не піде ж ... Відмова тобі, Сергію, відмова! Хоч би глянула, озирнулась! Ні! (Г.Е.Ніколаєва. Битва в дорозі).

Г. Є деякі дані, які розкривають зовнішні умови, що сприяють формуванню певної спрямованості. Цих даних небагато, але вони є. Зокрема, вони показують, що спрямованість особиста, в не просто особиста, а суто егоїстична, формується за двох протилежних умов. Вона формується тоді, коли дитині дозволяють усе, коли надто балують, коли дитина росте в атмосфері потурання. З іншого боку, інколи глибша егоїстична спрямованість формується у дитини, коли вона нелюбима, нікому непотрібна. На формування цього виду спрямованості дуже великий вплив справляють цінності того колективу, в якому дитина живе.

Д. Виняткову педагогічну значущість має питання про те, що робити учителеві, коли він виявляє, що учнями, найбільш популярними в його класі (“зірками”), є не активісти, а зовсім інші діти, чи, навпаки, активісти – староста, ланкові та ін. – виявляються “неприйнятними” чи навіть “ізольованими” в системі особистих взаємин. Взагалі кажучи, такі розбіжності з психологічної точки зору цілком зрозумілі. Як показують спеціальні дослідження, риси, які забезпечують гарне становище в системі особистісних відносин, і риси, необхідні організаторові-активістові, не завжди збігаються. Учень, якого діти дуже люблять і який, за даними дослідженнями, дістає найбільше число виборів, не завжди бути гарним організатором, чи, як кажуть в соціальній психології, лідером колективу. (За Я.Л.Коломінським.)

Е. … Упершись ліктями в багнисту землю і трохи піднявши голови, вони (розвідники) напружено вдивлялися кожен у свій бік.

Зрідка вони перекидалися короткими фразами:

- Що-небудь проглядається?

- Порожньо.

- І в мене порожньо. Ні живої душі.

- Погані справи.

- Так. Кепські. ( В.П.Катаєв. Повісті.)

30. На даних прикладах визначте, за якими ознаками можна говорити про мимовільність та усвідомленість кожного з рівнів засвоєння орфографії.

Проводиться пояснювальний диктант на орфографічні правила, що вивчалися раніш. Виявились наступні три групи учнів.

1. Учні добре засвоїли правила та вміють їх пояснювати, але під час письма ними не користуються.

2. Учні правильно пояснюють написання лише тих слів, які раніш були прикладами при вивченні правил, але не можуть пояснити написання уперше зустрінутих слів на ті ж самі правила. 3. Учні правильно пояснюють написання не лише тих слів, які стрічали раніш, але й нових слів на одне й те ж правило (За С.Ф.Жуйковим).

31. Нижче наводяться відмінні особливості мови і мовлення. Необхідно визначити, які особливості більшою мірою характеризують мову, а які мовлення.

А) найдосконаліша, притаманна людині діяльність спілкування для передавання думок, вираження волі, почуттів;

Б) історично складені норми засобів спілкування;

В) засоби засвоєння, збереження і передавання культурного досвіду людства;

Г) індивідуальні особливості вимови, стилю, словника;

Д) використання звуків, букв, морфем, слів, речень для задоволення потреб спілкування.

32.Нижче наводиться перелік відмінних особливостей видів мови. Необхідно вибрати особливості кожного виду мови (діалогічної, монологічної, писемної, внутрішньої).

А) Мова, в якій немає немовних комунікативних засобів – жестів, міміки, зображення.

Б) Мова, зміст якої зрозумілий завдяки конкретній обстановці спілкування.

В) Граматичні зв’язки виражені найповніше.

Г) Значною мірою мимовільна мова.

Д) Мова, що найдужче піддається вольовому контролю.

Е) Мова, що не має граматичних форм зв’язку.

Ж) Мова, в якій широко використовують немовні комунікативні засоби – жести, міміку.

З) Мова, в якій подальші висловлювання більшою мірою зумовлені попередніми висловлюваннями співрозмовників.

И) Фрагментарна, уривчаста, без граматичних зв’язків мова.

І) Мова, в якій постає потреба ту саму думку передати в різних послідовних висловлюваннях.

Ї) Мова, в якій випадають чи послаблюються окремі рухи вимовляння.

33. У чому проявляється комунікативна функція мовлення?

А) Сполучення слів у реченні.

 Б) Функція спілкування, передачі думок, бажань, прагнень.

 В) Форма передачі думок.

34. У чому проявляється сигніфікативна функція мовлення?

А) Функція спілкування людей між собою.

Б) Функція означення, що виявляється в тому, що слово служить назвою предметів, властивостей, дій.

В) Вираз переживань, емоційних станів.

35. Яке з наведених визначень уяви є найбільш точним і правильним?

А) Уява – це процес створення людиною образів об’єктів.

Б) Уява – це психічна діяльність, в результаті якої відбувається створення нових форм уявлень або думок.

В) Уява – це процес створення людиною на основі набутого нею досвіду образів об’єктів, яких вона не сприймала й не сприймає.

Г) Уява – це сукупність уявлень про навколишню дійсність.

36. В якому з наведених нижче варіантів мовиться про уяву?

А) Згадуючи кінофільм “Педагогічна поема”, я наче бачу перед собою живу постать А.С.Макаренка.

Б) Він згадав про свій намір піти в бібліотеку.

В) Я виразно уявив собі артистку, яку бачив вчора в театрі.

Г) Читаючи “Війну і мир” Л.М.Толстого, я, наче живих, бачу героїв роману.

37. Чи є уява у тварин?

А) Так. Б) Ні.

38. У якому з наведених нижче варіантів йдеться про уяву?

А) Я виразно уявив собі школу, вчителів, учнів, з якими я вчився понад десять років тому.

Б) Підійшовши до троянди, я милуюсь її красою, малюю в своїй голові її образ.

В) Читаючи "Майстра та Маргариту" М.Булгакова, я, наче живих, бачу героїв роману: Маргариту та Майстра, Воланда та його почет тощо.

39. У якому з поданих нижче визначень йдеться про творчу уяву?

А) самостійне створення в голові людини нових образів на основі попереднього досвіду;

Б) створення в голові людини картин далекого майбутнього;

В) психічна діяльність, в результаті якої відбувається створення в голові людини нових думок;

Г) створення в голові людини образів нових для неї об’єктів на основі словесного опису.

40. Які положення характеризують: 1) уяву; 2) інші психічні процеси?

А) діяльність мозку, яка не може бути перевірена на практиці;

Б) складна психічна діяльність, джерелом якої не є об’єктивна реальність;

В) створення або відтворення образу, який не сприймався в минулому;

Г) специфічна людська діяльність, яка виникає у процесі праці;

Д) відображення об’єктивної реальності, яка діє на наші органи чуттів.

41. Які положення характеризують: 1) уяву; 2) інші психічні процеси?

А) психічна діяльність, яка не є відображенням дійсності, але лише виявляє внутрішні, суб’єктивні стани людини, її афекти, враження, бажання;

Б) узагальнене та опосередковане відображення дійсності;

В) складна психічна діяльність, яка є природженою здібністю, що розвивається поступово, незалежно від умов життя та виховання;

Г) відбиток реальної дійсності, але в інших комбінаціях та зв’язках;

Д) відбиток того, що було в минулому досвіді.

42. Розвитку якого виду уяви сприяє наступний методичний прийом?

Улюбленою справою учнів на уроці географії були подорожі по карті. Вчитель показував яку-небудь точку на карті, а учні повинні були описати флору, фауну, рельєф, вид місць, житла, людей цієї місцевості.

43. Знайдіть правильне визначення мрії:

 А) відтворююча уява, звернена в далеке минуле і майбутнє;

 Б) форма творчої уяви, скерованої на близьке майбутнє;

 В) творча уява, що створює в голові людини образи бажаного, здійсненного майбутнього;

 Г) створення людиною образів свого майбутнього.

44. У якому з рядків перелічені види діяльності включають творчу уяву дітей?

А)Виготовлення стільця дітьми за зразком вихователя.

Б)Переказ дітьми казки.

В)Малювання дітьми щойно відвіданого зимового парку.

Г) Розповідь про вчорашню екскурсію до парку.

Д) Придумування дітьми казки.

45. Коли австралійських аборигенів привезли в сучасне місто, вони з подивом і страхом дивилися на багатоповерхові будинки, автомобілі, предмети побуту, але найбільше враження справив на них сірник, який запалив один з присутніх. Коли південноамериканський індіанець уперше спустився з гір і опинився у великому місті, він байдуже поставився до тролейбусів, ліфтів, літаків, але не міг приховати здивування, побачивши велосипед: “Біжиш і крутиш колесо – дивовижно!” – вигукнув він Сім’ю старовірів Ликових, яка з 1929 року переховувалася у важкодоступному районі Західних Саян, здивували не досягнення технічної думки, а звичайний целофановий пакет. Агафію Ликову, яка народилася в тайзі, найбільше вразив звичайний кінь.

Про що свідчать ці приклади? Як вони характеризують сутність уяви?

46. Людині знадобилися сотні тисяч років, щоб навчитися добувати вогонь, сіяти хліб, писати. Тисячоліття вона йшла від вітряка до парової машини. Століття – від відкриття електричного струму до його широкого застосування. Від появи ідеї про можливість ланцюгової уранової реакції до її втілення минули десятиліття. Нові моделі сучасних комп’ютерів розробляються швидше, ніж користувачі встигають опанувати попередні зразки.

Про що свідчить ця закономірність? Як вона характеризує процес створення нових образів?

47. М.В.Гоголь в “Авторській сповіді зізнався: “Я ніколи нічого не створював в уяві і не мав такої здатності. У мене тільки те й виходило добре, що взято було мною з дійсності, з даних, мені відомих. Угадувати людину я міг тільки тоді, коли мені уявлялися найменші подробиці її зовнішності. Я ніколи не писав портрет як просту копію. Я створював портрет, але створював його внаслідок розуміння, а не уяви. Чим більше речей я брав при цьому до уваги, тим вірніше виходив у мене витвір.»

Про який спосіб створення нових образів йдеться? Наскільки повно письменник відображає процес своєї творчості?

48. Д.І.Менделєєв уві сні побачив таблицю, яка грунтувалася на збільшенні атомної ваги хімічних елементів – варіанті, протилежному тому, на підставі якого він безрезультатно розкладав свій “хімічний пасьянс”, коли не спав. Прокинувшись, учений намалював її на клаптику паперу і зробив виправлення лише в одному місці. Подібне сталося і з Ф.А.Кекуле, який працював над формулою бензольного кільця. Уві сні він побачив довгі ланцюжки атомних зв’язків ацетилену, які раптом зарухались і почали звиватися як змії. Одна схопила свій власний хвіст і так закрутилась. “Начебто спалах блискавки розбудив мене, - згадував хімік, - я провів залишок ночі, розробляючи гіпотезу”.

Як пояснити подібні випадки? Як вони узгоджуються з природою сновидінь?

49. Режисер Л.Шепітько розповідала випадок, який стався під час зйомок фільму “Сходження” з актором В.Гостюхіним. Він грав роль зрадника Рибака і за сценарієм мав синця під правим оком, який щоразу імітували за допомогою гриму. Після сцени, де його персонаж щиро кається у скоєному, під гримом насправді з’явився синець. “Актор,- писала Шепітько, - був у ці секунди Рибаком до останньої краплини крові, до повного психофізичного виснаження”.

Як пояснити цей випадок? Які психологічні механізми лежать в його основі?