Практичне завдання 9

Практичні завдання

1. Яке з наведених визначень уваги є правильним?

А) Увага – це форма психічної діяльності, що виникає при дії об’єкта на органи чуття.

Б) Увага являє собою вибіркове сприймання об’єктів.

В) Увага – це форма психічної діяльності людини, що виявляється у скерованості і зосередженості її свідомості на певних об’єктах.

Г) Увага – це робочий стан організму, установка аналізаторів на подразники.

2. Який зв’язок існує між увагою та діяльністю?

А) Увага існує у зв’язку з діяльністю людини і нею підтримується.

Б) Увага існує незалежно від діяльності і може існувати поза нею.

В) Увага існує залежно від установки аналізатора на подразник.

3. В якому рядку всі перелічені властивості подразників сприяють привертанню до них уваги?

А) Раптовість, сила, тривалість, нерухомість.

Б) Сила, контраст з фоном, нерухомість, раптовість.

В) Сила, монотонність, раптовість, зміна розміщення в просторі.

Г) Раптовість, сила, зміна розміщення в просторі, контраст з фоном.

4. Назвіть здатність людини тривалий час зосереджуватись на тому чи іншому об’єкті:

А) стійкість уваги;

Б) розподіл уваги;

 В) переключення уваги.

5. Переключення уваги це:

А) неспроможність людини тривалий час спрямовувати свою увагу на певний об’єкт;

Б) свідомий перехід уваги з об’єкта на об’єкт;

В) мимовільний перехід свідомості з об’єкта на об’єкт.

6. Яка увага вимагає від людини більших зусиль для підтримання уваги?

А) цікава діяльність, що скеровується віддаленою метою;

Б) нецікава діяльність, що скеровується віддаленою метою;

В) нецікава діяльність, що скеровується близькою метою;

Г) нецікава діяльність, що скеровується близькою метою.

7. Я називається здатність людини тривалий час зосереджуватися на об’єкті?

А) коливання уваги; б) стійкість уваги;

В) обсяг уваги; г) концентрація уваги.

8. Я називається здатність людини свідомо змінювати спрямованість своєї діяльності?

А) розподіл уваги; б) переключення уваги; 

В) обсяг уваги; г) коливання уваги.

9. За яких умов можливий розподіл уваги?

А) При великій концентрації уваги на діяльність.

Б) При участі одних і тих же аналізаторів у діяльності.

В) При участі у діяльності різних аналізаторів з однаковим ступенем оптимальної збудливості в кожному з них.

Г) При виконанні двох дій, на одній з яких увага зосереджується свідомо, а друга виконується більш-менш автоматично.

10. Про які властивості уваги йдеться в кожному епізоді?

Якось виникла суперечка про те, кого можна назвати найуважнішим. Один сказав: “Іван Іванович дуже уважний. Коли він читає книжку або слухає співрозмовника, то ніщо не може відвернути його увагу: ні поява стороннього в кімнаті, ні розмова сусідів, ні телевізор. Вся його увага зайнята тим, що він зараз робить”.

А) коливання; б) стійкість; в) концентрація; г) розподіл.

“А мені здається, - мовив інший, - Семен Борисович більш уважний. З яким би захопленням він не розповідав матеріал учням (здається, що він весь у полоні розповіді), жодна деталь поведінки учнів у класі не пройде повз його увагу. Він бачить і чує все, що робиться довкола”.

 А) коливання; б) стійкість; в) концентрація; г) розподіл.

“Ні, найуважнішим за всіх є Павло Миколайович, - сказав третій. – Якось ми йшли у цілковитій темряві по дорозі, і раптом несподівано спалахнув і одразу ж згас ліхтарик в руках у когось, хто порівнявся з нами. Ми лише помітили фігуру чоловіка, а Павло Миколайович за цю коротку мить розгледів і чоловіка, і валізу з його руках, і собаку поряд…”

А) стійкість; б) розподіл; в) переключення; г) обсяг.

11.Яка властивість уваги необхідна для слідчого у нижченаведеному випадку?

Слідчий допитував двох затриманих на кордоні людей. Записуючи показання першого, він уважно стежив за мімікою його обличчя і одночасно не випускав з виду мимовільної зміни в обличчі другого, коли той слухав відповіді свого спільника. Жодна дрібниця не пройшла повз увагу слідчого.

 А) коливання; б) стійкість; в) концентрація; г) розподіл.

12. Прочитайте уривок з "Дитинства" Л.М.Толстого і подумайте, в якому стані уваги за видом була мати в день від’їзду її синів до Москви.

"Матінка сиділа у вітальні і розливала чай: однією рукою вона підтримувала чайника, іншою - кран самовара, з якого текла через верх чайника на тацю.

Але хоча й вона дивилась уважно, вона не помічала цього, не помічала й того, що ми увійшли."

13. Яким фізіологічним механізмом можна пояснити стан учнів?

Учитель математики до такої міри оволодів увагою учнів при поясненні нової теореми, що ніхто з них не почув дзвінка наприкінці уроку.

14. Які умови привертання довільної уваги дівчини проявляються на уроці? За якими ознаками можна встановити наявність у неї довільної уваги?

Учениця, коли розповідала про те, як вона намагається бути уважною під час уроку, говорила: "Я хочу знати геометрію, але мені дуже важко її вчити. Коли я слухаю вчителя, я іноді помічаю, що думка моя лине кудись. Тоді я нагадую собі, що треба краще слідкувати за тим, що каже вчитель, бо вдома буде набагато важче самостійно розібрати теорему. Я подумки повторюю кожне слово вчителя і таким чином підтримую свою увагу (З матеріалів психолога А. І. Гебоса).

15. Які індивідуальні особливості уваги проявляються у першого та другого контролерів?

У відділі технічного контролю працювали два контролери - один уже досвідчений і другий - початківець. Вони продивлялись та сортували дрібні деталі. Початківець брав для огляду по одній деталі, а контролер з досвідом - одразу дві: правою і лівою руками.

16. Які властивості уваги проявляються у грі? За якими ознаками це можна встановити?

Протягом однієї хвилини дитина повинна побачити навколо себе якомога більше предметів певного кольору. Коли хвилина спливає, лунає дзвінок, і пошуки припиняються. Ведучий дізнається, хто нарахував більше предметів, пропонує йому перерахувати вголос те, що він побачив. Переможцем вважався той, хто встиг побачити більше за інших. (З матеріалів А.І.Гебоса)

17. Зазначте, які умови необхідні для виникнення і підтримки довільної, а які - мимовільної уваги учнів на уроці:

А) постановка питань і розв’язування невеликих задач протягом певного часу;

Б) особливості діючих подразників: їх новизна, абсолютна та відносна сила, контраст між ними, зміна подразників;

В) усвідомлення поточних результатів діяльності у формі внутрішнього словесного звіту;

Г) найкращий розподіл діяльності, створення звичних умов діяльності;

Д) використання певних потреб, із задоволенням яких пов’язаний навчальний матеріал;

Є) використання певних настанов і психічних станів.

18. При якій умові переключення уваги здійснюється легше?

1. Зв’язок між попередньою і наступною діяльністю незначний; нове завдання не дуже привабливе, а ступінь зосередженості на попередній діяльності невисокий.

2. Зв’язок між попередньою і наступною діяльністю незначний; нове завдання цікаве, а ступінь зосередженості на попередній діяльності невисокий.

3. Наявний зв’язок між попередньою і наступною діяльністю; нове завдання цікаве, а зосередженість на попередній діяльності невисока.

19. Чи залежить коливання уваги від характеру діяльності людини?

А) Не залежить, а наступає через 2 – 3 секунди.

 Б) Залежить лише від якості діючого подразника.

 В) Залежить від характеру діяльності людини, якості діючих подразників і виявляється закономірно через один і той же інтервал часу.

20. Який вид уваги викликала студентка-практикантка в учнів зазначеним нижче початком викладу нової теми? В яких класах доцільно застосовувати такий прийом?

Вивчення теми “Займенник” студентка-практикантка почала таким чином: “Я вам розповім зараз про одне маленьке слівце, таке розумне, що просто не віриться. Це маленьке слівце: хто?

Постукали в двері, ви питаєте: “Хто?”. А якби не було цього малюка Хто, ви мусили б запитувати: “Це Марічка? Або тьотя? Або сусід?”. А з-за дверей вам би увесь час відповідали: “Ні, ні, ні”. І ви могли б так три години запитувати й все одно не вгадали б. Стали б мокрими як миші, розлютилися б, не їли, не пили б, все тільки запитували й запитували. А так ви питаєте: “Хто там?” – в цьому коротенькому слівці сидять імена всіх на світі людей. Тому це слово називається “займенник” – замість імені”. Діти уважно слухали. Вони не зводили очей з учительки, ловили кожне її слово.

21. З дошкільниками, школярами та дорослими проводили гру в запитання і відповіді («Так – ні не говорити, білого-чорного не купувати»), яка ускладнювалась забороною називати якісь два кольори та двічі називати той самий колір. Це завдання виявилося фактично непосильним для дошкільників. Проте воно спрощувалося, коли дитина отримувала допоміжні засоби – кольорові картки. Запитання експериментатора співвідносилися тепер з картками певного кольору, що певною мірою застерігало від помилок. Проте дошкільник ще часто помиляється, бо не відкладає вбік картку вже названого кольору. Найефективніша така допомога для дітей середнього шкільного віку: вони поділяють кольорі на “потрібні” та “заборонені” й додають до заборонених уже використані. Дорослі не приймають допомоги, тому успішність їхньої діяльності залишається сталою.

Про що свідчать ці результати? На яку закономірність розвитку уваги вони вказують?

22. Архімед, начебто, захопившись побудовою на піску геометричних фігур, не почув, як до міста, а потім й до його двору увірвалися римляни. Перед смертю він вигукнув: “Не чіпайте моїх фігур!” Наполеон, за свідченнями очевидців, одночасно обмірковував теми різних послань і впереміжку диктував їх щонайменше дванадцяти секретарям.

Як можна пояснити ці випадки? Як вони характеризую природу уваги?

23. Школяр, підкоряючись вимозі батьків, відірвався від телевізора, по якому демонструвався цікавий фільм, і сів виконувати домашнє завдання. Примушуючи себе він розв’язав спочатку одну, а потім і другу задачу. Проаналізувавши хід розв’язування, він виявив алгоритм побудови задач цього типу і взявся застосовувати його щодо інших. Школяр так захопився цим завданням, що не почув, як мати покликала його вечеряти.

Як цей приклад характеризує увагу? Динаміку яких видів уваги можна простежити у цьому випадку?

24. Яке з наведених визначень пам’яті є найбільш повним і правильним?

А) Пам’ять – це збереження раніш набутих вражень.

Б) Пам’ять – це психічний процес використання раніш набутого досвіду в практичній діяльності.

В) Пам’ять – це заснована на відчуттях і сприйманні здатність людини збагачувати свій досвід.

Г) Пам’ять – це здатність нервової системи набувати, зберігати і відтворювати свій досвід.

25. В якому з рядків дана правильна класифікація видів пам’яті за характером психічної активності?

А) образна, рухова, словесно-логічна, емоційна;

Б) образна, рухова, зорова, словесно-логічна, короткочасна;

В) слухова, довільна, образна, рухова, словесно-логічна, емоційна;

Г) образна, рухова, словесно-логічна, дотикова.

26. Що є необхідною умовою продуктивного мимовільного запам’ятовування?

А) Дійове ставлення до матеріалу, коли він входить до змісту основної мети діяльності і є одним з факторів успішного запам’ятовування.

Б) Дія з предметом є необхідною умовою лише при мимовільному запам’ятовуванні пізнавального матеріалу.

В) Продуктивність мимовільного запам’ятовування не залежить від дії з предметами.

27. Яке з наведених тверджень є найбільш точним?

А) Людина може запам’ятовувати лише те, що вона безпосередньо

Сприймає і відчуває.

Б) Людина може запам’ятовувати не лише те, що сприймає і відчуває безпосередньо, а й те, що вона думає, що уявляє.

В) Запам’ятовуватися може все, що безпосередньо чи опосередковано входить в досвід людини.

Г) Запам’ятовуватися може все, крім почуттів.

28. При яких умовах ретроактивне гальмування сильніше проявляється?

А) Заучуваний матеріал більший за обсягом, і час, протягом якого він заучується, триваліший.

Б) Матеріал менший за обсягом, а час заучування коротший.

В) Матеріал менший за обсягом, а час заучування триваліший.

Г) Матеріал більший за обсягом, а час заучування коротший.

29. Коли проактивне гальмування виявляється сильніше?

А) Через деякий час після того, як матеріал був сприйнятий.

Б) В перші години і дня після заучування.

В) Забування в часі розподіляється рівномірно.

Г) Характер забування залежить не від часу заучування матеріалу, а від його змісту.

30. Назвіть вид пам’яті, який виявляється при запам’ятовуванні змісту казки чи оповідання дитиною:

А) рухова пам’ять; б) емоційна; в) словесно-логічна; г) образна.

31. Дайте психологічне пояснення зазначеним нижче фактам.

Школярам першого, другого, третього класів і студентам запропонували розв’язати п’ять простих арифметичних задач на одну дію - додавання або віднімання двоцифрових чисел в межах ста. В другому досліді їм запропонували самим скласти п’ять аналогічних задач. В обох випадках досліджуваним несподівано для них пропонувалось пригадати умову і числа розв’язаних або придуманих ними задач.

П.І.Зінченко констатує, що школярі першого класу при розв’язуванні задач запам’ятали майже втричі більше чисел, ніж студенти. Студенти в другому досліді запам’ятали майже в 2,5 рази чисел більше, ніж при розв’язуванні задач.

32. Дайте психологічне пояснення зазначеним нижче фактам. У якій групі повнота і міцність запам’ятовування виявилися більше? Чому?

Першій групі учнів пропонували запам’ятати зміст тексту при чотириразовому читанні підряд, другій - при дворазовому читанні і дворазовому відтворенні.

Через годину після заучування в першій групі матеріал пам’ятали на 76%, в другій - на 52%, через десять днів - відповідно на 72% і 25%. (За В.С.Мерліним)

33. Нижче наводяться специфічні особливості пам’яті та її прояву. Виберіть, які з них відповідають особливостям людської пам’яті, а які - особливостям пам’яті машин:

А) весь обсяг матеріалу ніколи не запам’ятовується цілком;

Б) інформація зберігається лише за умови, якщо в пристрої, що запам’ятовує її, відбулися деякі зміни під впливом тієї інформації, яка надходить;

В) процеси сприймання, збереження і обробки інформації здійснюються за допомогою електрохімічних змін у білкових сполуках;

Г) весь обсяг матеріалу може запам’ятовуватись цілком;

Д) сигнали інформації є зовнішніми, випадковими по відношенню до пристрою, що запам’ятовує;

Є) процеси сприймання, зберігання і обробки інформації мають вибірковий характер;

Е) запам’ятовує нестандартизовану інформацію;

Ж) запам’ятовує строго стандартизовану інформацію.

34.На підставі описаних дослідів визначте, яка група досліджуваних краще запам’ятає речення? Чому?

Одній групі досліджуваних пропонували шість речень, в п’яти з яких припустились граматичних помилок. Досліджувані мали прочитати речення і виправити помилки. Друга група досліджуваних також отримала шість речень, в яких припустились не граматичних, а змістовних помилок. Досліджувані після того, як була прочитана кожна фраза, мали віднайти помилку. Після закінчення роботи обом групам досліджуваних раптово пропонували відтворити речення.

35. Яке загальне явище пам’яті простежується в наступних прикладах? Як воно називається? Від якої умови воно залежить в кожному випадку?

А. Учень багато разів підряд повторював вірша, який йому доручили вивчити до свята, і ніяк не міг прочитати його без запинки. Вирішив, що з цим завданням він не впорається, ліг спати. Вранці, згадавши про майбутній виступ, він намагався відтворити вірш і повторив його без помилок з першого разу.

Б. Коли дошкільникам читають страшну казку та пропонують їм в цю ж мить переказати її, діти не можуть точно відтворити всі події, про які вони тільки-но почули. Але через деякий час вони майже дослівно можуть переказати цю казку.

В. М.А.Балакірєв, почувши лише один раз один з симфонічних творів П.І.Чайковського, зумів через два роки точно відтворити його автору.

36. У яких випадках має місце послідовний образ, а в яких - уявлення пам’яті? В чому ви вбачаєте різницю між цими явищами?

А. Якщо упродовж 20-30 секунд в умовах яскравого освітлення фіксувати поглядом жовтий квадрат на білому фоні, а потім перевести погляд на білий папір, то можна побачити квадрат синього кольору.

Б. Якщо в темній кімнаті вимкнути телевізор, то деякий час на екрані можна бачити світлий силует ведучого на темному фоні.

В. Якщо протягом 10 секунд дивитись на групу предметів, які лежать на столі, і затулити очі, то після того, як ці предмети будуть прибрані, можна назвати правильно деякі з них.

Г. Якщо ви стрінете декількох знайомих, то через певний час зможете описати кожного з них.

37. В якому випадку запам’ятовування було найбільш ефективним, а в якому - найменш ефективним? Якою закономірністю це пояснюється?

Досліджувався процес запам’ятовування в учнів 10 класу. В одному випадку текст читали підряд тричі; в іншому - досліджувані знайомились з планом, відповідно до якого було складено текст, а читали текст один раз; у третьому випадку після одноразового читання тексту необхідно було скласти план до нього. У всіх випадках перед учнями не ставили за завдання запам’ятовування тексту. Виявилось, що в кожному випадку ефективність запам’ятовування була різною.

38. Хто з досліджуваних запам’ятає дати на більш тривалий термін? Чому?

Заучуючи текст, досліджувані повинні були запам’ятати три дати, котрі закінчувались числами 57, 37, 14. Один з досліджуваних декілька разів підряд повторив подумки ці дати, намагаючись якомога краще запам’ятати їх. Інший - пов’язав число 57 з віком батька, 37 - з роком смерті О.С.Пушкіна (1837), а 14 - з роком початку першої світової війни (1914).

39. За віруваннями одного з мексиканських племен, успішному збиранню кактуса, що має наркотичний ефект, перешкоджає “гріх” дружин збирачів. Тому через 4 дні після того, як чоловіки вирушили в похід, жінки збираються і сповідуються перед “великим батьком” – вогнем. Для цього кожна кидає в багаття мотузок, на якому вузликами позначає своїх коханців.

Яку роль відіграють ці вузлики? Як вони відбивають природу людської пам’яті?

40. Електростимуляція скроннєвої ділянки недомінантної півкулі мозку викликала у хворої образ події, яка перелякала її ще в дитинстві. Стимуляція цієї самої ділянки перенесла другу хвору на 20 років назад, і вона побачила себе з новонародженою дочкою на руках. Третя хвора почула голос свого сина, що лунав з двору разом з криками дітей, гавканням собак, шумом автотранспорту. Пацієнтки начебто переносились у світ назавжди забутих подій минулого і заново переживали їх.

Про що свідчать ці випадки? Можливо, людина взагалі нічого не забуває?

41. Молода малоосвічена німкеня, захворівши на лихоманку, у маренні заговорила грецькою, латинською і давньоєврейською мовами. З’ясувалося, що дівчинкою вона жила у пастора, який часто читав книги вголос. Проте одужавши, вона навіть не підозрювала, які багатства зберігає її пам’ять. Аналогічний випадок стався з камердинером іспанського посла в Парижі, який у маренні виголошував дипломатичні промови.

Про що свідчать подібні факти? Що вони дають для розуміння природи і механізмів пам’яті?

42. Батьки, які мають дітей – дошкільника і молодшого школяра, - нерідко помічають, що старша дитина, заучуючи вірш, запам’ятовує його гірше, ніж менша. Остання ж, тільки слухаючи, та й то начебто між іншим, через деякий час відтворює вірш, інколи навіть не розуміючи значень окремих слів.

Як пояснити це явище? Чим відрізняється процес запам’ятовування у старшої і меншої дитини?

43. Батько, вдягаючи чотирирічну доньку, помилково назвав гольфи колготами. Дівчинка на це зауважила: “Тату, чому ти забуваєш? Це ж дуже просто: гольфи – значить голі коліна”.

Чому дівчинка запропонувала такий прийом запам’ятовування? На якому механізмі пам’яті він грунтується?

44. У телесеріалі “Сімнадцять миттєвостей весни” за сценарієм Ю.Семенова є епізод розмови Штірліца (радянського розвідника Ісаєва) з гестапівцем, яку він завів, щоб дізнатися про долю своєї радистки Каті. Після завершення розмови він раптом попросив у гестапівця пігулки від головного болю. Авторський текст пояснює, що розвідник зробив це навмисне, бо знав: кінець розмови запам’ятовується краще, ніж його середина. Якби шеф гестапо Мюллер поцікавився причиною появи Штірліца в кабінеті свого співробітника, той напевне згадав би саме про ліки.

Яку психологічну закономірність урахував розвідник? Який механізм її дії?