Практичне завдання 7

Практичні завдання

1. Який з наведених нижче визначень діяльності є найбільш точним?

А) Діяльність – це свідома внутрішня активність людини, спрямована на задоволення потреб.

Б) Діяльність – це зовнішня активність людини, регульована свідомою метою.

В) Діяльність – це активність людини, регульована свідомою метою і спрямована на задоволення її потреб.

Г) Діяльність – це сукупність дій людини.

2. Допишіть пропущені компоненти людської діяльності: постановка мети, планування роботи …

3. Яке з наведених нижче визначень цілей діяльності є правильним?

А) Це усвідомлене спонукання то тих чи інших дій.

Б) Це те, що зумовлює прагнення людини до даної, а не до якої-небудь іншої мети.

В) Це те, на що спрямована діяльність і що повинно складати її прямий результат.

Г) Це неусвідомлене спонукання людини до тих чи інших дій.

4. Цілі й мотиви діяльності:

А) завжди збігаються;

Б) можуть не збігатись, а відрізнятись одне від одного;

В) різняться між собою завжди;

Г) в одних умовах збігаються, а в інших відрізняються.

5. В наведених прикладах визначте, що стосується рухів, а що - дій?

1. Щоб зупинити машину, водій вижимає зчеплення і натискує на педаль гальма. Щоб зменшити швидкість, водій також вижимає зчеплення і натискує на педаль гальма.

2. Сергійкові запропонували проїхати на велосипеді по вузькій дошці містка. За першою спробою Сергій тримав руля за кінці, сидів рівно, в’їхав на місток, коли права педаль була зверху. За другою спробою він тримав руки по середині і сидів низько нахилившись, при в’їзді на місток зверху була ліва педаль.

6. Який закономірний зв’язок між психікою і діяльністю виявляється в такому описі?

Вивчення людей похилого віку та довгожителів свідчить, що поступове вивільнення від обов’язків і пов’язаних з ними функцій призводить до звуження та порушення особистості і, навпаки, постійний зв’язок з довколишнім життям сприяє збереженню особистості до самої смерті.

Якщо людина з тих чи інших причин припиняє професійну, громадську діяльність, то це призводить до глибоких змін у структурі її особистості.

7. В яких прикладах виявляються уміння, навички та звички ?

А) Коли спортсмен-початківець вчиться перезаряджати гвинтівку, він здебільшого шепоче: "Раз - повернути ліворуч, два - потягнути до себе, три - штовхнути від себе, чотири - повернути праворуч."

Б) Коли переходиш вулицю з одностороннім рухом, ти дивишся ліворуч, назустріч транспорту, що рухається, а коли дійдеш до середини, відчуєш потребу подивитися праворуч, хоча й знаєш, що звідти транспорт йти не може.

В) Попервах учень міркує над тим, ставити чи ні кому у реченні. Для цього він згадує правила пунктуації, вибирає з них ті, що підходять до даного випадку. Він відчуває труднощі відразу визначити, треба чи ні ставити кому в реченні.

Г) Протягом навчання учень швидко, не витрачаючи часу на визначення типу речення, безпомилково визначає, які необхідно ставити розділові знаки.

8. З наведених нижче ознак виберіть ті, що характеризують: будь-яку діяльність; ті, що характеризують лише гру, лише навчання, лише працю.

А) умова розвитку психіки;

Б) діяльність, яка спрямована на засвоєння способів виконання дій;

В) умова прояву всіх психічних реакцій;

Г) діяльність, спрямована на одержання результату, який задовольняє матеріальні та духовні потреби людей;

Д) діяльність, спрямована на засвоєння та застосування системи понять;

Е) діяльність, яка задовольняється самим процесом виконання.

9. Чи згодні ви з такими міркуваннями про взаємозв’язок діяльності і потреби?

А) Тільки потреби спонукають людей до діяльності і спілкування.

Б) У діяльності і спілкуванні народжуються потреби, які спонукають особистість до подальшої діяльності і більш широкого спілкування.

10. Психіка дитини розвивається:

А) в процесі гри і праці;

Б) в діяльності;

В) незалежно від діяльності.

11. У якому випадку подано повне і правильне визначення гри?

А) Найулюбленіша, доступна діяльність дитини.

Б) Відтворення людського життя дитиною.

В) Творче відтворення дитиною життя дорослих в уявних обставинах.

Г) Відтворення дитиною життя людей в уявних обставинах.

8. Яка з наведених нижче послідовностей формування розумових дій, за дослідженнями П.Я.Гальперіна, є правильною?

1) а) створюється орієнтувальна основа дій;

Б) дія виконується практично;

В) дія відбувається в плані усного мовлення;

Г) дія виконується подумки.

2) а) дія виконується в плані внутрішнього мовлення;

Б) усне мовлення;

 В) створюється орієнтувальна основа дій;

 Г) дія виконується практично.

3) а) дія виконується практично;

Б) Переходить в план усного мовлення;

В) у план внутрішнього мовлення;

Г) виробляється орієнтувальна основа дії.

4) а) Дія виконується в лані усного мовлення;

Б) внутрішнього мовлення;

В) створюється орієнтувальна основа дії;

Г) здійснюється практично.

12. В якому з наведених нижче уривків описані рухи? В якому дії? Дайте якісну характеристику рухів і дій. Назвіть загальні і відмінні ознаки рухів і дій.

“Він (О.Ренуар) постійно говорив про руки. Вони свідчать про нового знайомця: “Ти бачив цього чоловіка … коли він відкривав пачку сигарет? Поза сумнівом, хам … А та жінка, яка поправляла пасмо волосся рухом вказівного пальця … напевне, гарна особа”.

“В пекарній справі дуже потрібні вмілі руки пекаря. Основними знаряддями праці при ручних операціях служать спеціальні лопати та ніж. Люлька з напівфабрикатами наближається до пекаря. Він кладе лопату на стіл, бере з люльки контейнера лист із заготовками, вправним рухом перевертає його над лопатою, і всі заготовки вже на лопаті. Швидко і точно підрізає пекар ножем майбутні вироби, бере лопату за рукоятку і повертає до печі”.

9. Спостереження за становленням процесу спілкування дитини з дорослим показують, що цей процес починається з уваги дитини до дорослого (пильно вдивляється, стежить за ним очима, розглядає його обличчя). На четвертому тижні дитина починає виявляти позитивні емоції (посміхається у відповідь на посмішку дорослого) – складові комплексу пожвавлення. На третьому місяці життя дитина вже вдається до ініціативних дій, щоб привернути увагу дорослого (раз по раз викидає іграшку з колиски, змушуючи діставати її). В подальшому вона виявляє чутливість до оцінки дорослого і ображається, коли той не звертає на неї уваги. Після цього спілкування набуває вигляду комунікативної діяльності.

Що зумовлює цей процес? Яке явище лежить в основі становлення цієї діяльності?

13. За даними досліджень, на початку становлення комунікативної діяльності дитини дорослий є її значущим об’єктом (дитина прагне привернути його увагу). На другому півріччі життя дитина вважає дорослого носієм необхідних для спільної діяльності якостей (його схвалення за успішну дію викликає у дитини особливу радість). У дошкільному віці, прагнучи пізнати світ, вона засипає дорослого безліччю запитань. Дорослий тут постає перед дитиною у всій повноті своїх обдарувань, багатстві життєвого досвіду.

Про які функції дорослого в становленні комунікативної діяльності йдеться? Що зумовлює зміну її змісту?

14. За винагороду групі землекопів пропонували рити ями певних розмірів. Спочатку робота йшла добре, але за кілька днів її продуктивність помітно знизилася. Робітники скаржилися на втому, а потім взагалі відмовилися працювати. Коли ж їм пояснили, що в такий спосіб необхідно знайти загублену гілку водогону, робота відновилася з нормальною продуктивність.

Чому так сталося? Які складові діяльності постають у цьому випадку на перший план?

15. Є легенда про майстрів, які підносили каміння до місця майбутнього будівництва. Коли одного запитали, що він робить, той відповів: “Хіба не бачите, я тягаю каміння”. Другий на це саме запитання сказав: “Я в поті чола заробляю собі на хліб”. Третій висловився: “Я будую дім, де житимуть люди”.

Як можна пояснити відмінності у відповідях цих будівельників? Чим зумовлене це явище?

16. В оповіданні А.П.Чехова “Дітвора” описана гра дітей на гроші: “Самый большой азарт написан на лице у Гриши. [ … ] Играет он исключительно из-за денег. Не будь на блюдечке копеек, он давно бы уже спал. [ … ] Сестра его Аня, девочка лет восьми, [ … ] боится, чтобы кто-нибудь не выиграл. [ … ] Копейки ее не интересуют. Счастье в игре для нее вопрос самолюбия. Друга сестра, Соня, девочка шести лет, [ … ] играет в лото ради процесса игры. […] Кто бы ни выиграл, она одинаково хохочет и хлопает в ладоши. Алеша […] сел не столько для лото, сколько ради недоразумений, которые неизбежны при игре. Ужасно ему приятно, если кто ударит или обругает кого. [ … ] Пятый партнер, кухаркин сын Андрей. [ … ] К выигрышу и к чужим успехам он относится безучастно, потому что весь погружен в арифметику игры, в ее несложную философию: сколько на этом свете разных цифр и как они не перепутаются!” 

Чому діти по-різному ставляться до гри? Як пояснити це явище?

17. В оповіданні Л.Пантелєєва “Чесне слово” йдеться про хлопчика, який брав участь у військовій грі старших дітей. Його поставили “вартовим”, взявши слово, що він не покине “поста”. Хлопчик залишився “на варті”, а діти пішли, забувши, напевно, про нього. Минуло доволі часу, почало сутеніти, хлопчикові було страшно, на нього чекали і, мабуть, хвилювалися батьки. Проте, вірний слову, він не міг самовільно залишити “пост” і пішов додому після того, як передав свої “обов’язки” перехожому-військовому.

Як можна пояснити поведінку цього хлопчика? Що має стати вихідним пунктом такого пояснення?