Практичне завдання 3

Практичні завдання

1. Яка з форм поведінки тварин містить у собі діяльність мислення?

А) інстинкти;

Б) навички;

В) інтелектуальна поведінка.

2. Назвіть форми поведінки тварин.

А) У роки Великої Вітчизняної війни і після неї собаки відшукували і знешкоджували міни. Так вони допомагали саперам. Дік знайшов майже 12000 мін після зняття блокади Ленінграда.

Б) Зоолог О.Формозов пише, що в Каракумах піщанки запасають на зиму сіно самі, підгризаючи пустель трави. Під землею вони риють глибокі й складні нори. У підземних камерах, ближче до виходу, влаштовують “сінники”. Сушать сіно на сонці, а потім заносять сіно під землю. Щоб степовий вітер не розкидав запасів, гризуни укріплюють стіжки підпірками. Для цього вони приносять у зубах гілочки та палички і втикають їх у землю біля стіжка.

В) Недалеко від клітки на підлозі лежить персик. Шимпанзе пробувала лапою дістати його, але не змогла. Не допомогла ні крива лозина, ні дротина. Тоді мавпа хапає гілку і намагається просунути її між прутками клітки. Та сучки заважають впоратися із завданням. Шимпанзе обламує сучки і дістає нарешті персик.

Г) У московському театрі звірів макака Жако бере стілець і сідає за стіл, що стоїть на сцені. Одержавши підзорну трубу, вона оглядає зал, потім “читає” книжку, перегортаючи сторінки. Жако п’є сік з чашки і залишає зал.

Д) Зозулі не висиджують своїх пташенят, а підкидають яйця у чужі гнізда. Ось маленька зозулька, яка ще сліпа і слабенька, викидає з гнізда своїх зведених братів і сестер.

Питається, навіщо така агресивна поведінка? Зозулі зажерливі, а зяблики не можуть забезпечувати їжею всю сім’ю.

Е) У цирку на “вокзалі” кіт Васька – “начальник”, хапає зубами мотузку від дзвоника, і лунає дзвінок. Прибуває поїзд. Прибуває поїзд. Веде його мавпа – “машиніст”. Біля вагонів – поросята “кондуктори”. Тільки після другого дзвінка заходять “пасажири”: білі пацюки займають м’які вагони, миші – тверді. Поїзд рушає після третього дзвінка.

Ж) Якось вівчар, розшукуючи овець, спіткнувся. Один необережний крок – і снігова лавина у декілька тисяч кубометрів захопила вівчаря і скинула з високої скелі. Зачувши біду, собака з гавканням кинувся в село. Він привів за собою людей і показав їм точне місце, де лежав його хазяїн. Так вірний друг врятував життя чабану.

3. Проаналізуйте приклади поведінки тварин і комах і назвіть їх характерні особливості.

А) Дикі птахи, які виведені в інкубаторі, будували гнізда так, як звичайно будують птахи даного виду.

Б) комахи будують дуже складні гнізда: земляні бджоли і оси викопують нірки і втягують туди паралізовану здобич як їжу для молодняку; медові бджоли викладають ювелірно точні воскові стільники; тропічні мурахи будують гнізда з листків, зв’язаних за допомогою шовкових ниток. Цікаво, що самі мурахи не можуть прясти, це роблять їхні личинки. Дорослі комахи тримають у щелепах личинки і використовують їх в якості човника. Будівництво гнізда сприяє тісному об’єднанню окремих представників виду. Бджоли продовжують заповнювати медом продірявлені стільники, а мурахи, реагуючи на сторонній запах, знищують свій молодняк і один одного.

В) Бджоли, які живуть поодинці, при першому виході з гнізда прогризають міцну плівку, якою воно закрите. Але якщо навпроти виходу з гнізда розмістити скляну трубку, закриту з протилежного кінця глиною, то комаха після того, як прогризла стінку гнізда, пересувається уздовж трубки і, наштовхуючись на штучну перешкоду (пробку з глини), прогризає і її.

Г) Кайри, птахи Арктики, відкладають на виступах скель яйця і висиджують їх просто на землі. Коли птахів зганяли і на очах у них пересували яйця на відстань 20-30 см, птахи сідали на старе місце і гріли землю, не реагуючи на яйце, яке знаходилося поряд.

Д) Не всі кішки ловлять мишей, хоча ця реакція є інстинктивною. Виявилося, що кошенята, перш ніж почати ловити мишей, повинні побачити, як це роблять дорослі кішки; кошенята, які виросли разом з мишами, рідко стають їх убивцями.

Е) Риби пінагори відкладають ікру на границі відпливу. Якщо вода оголює купку ікри, то можна побачити зворушливе видовище: самець, який охороняє ікру, час від часу поливає її з рота водою, щоб вона не пересохла.

Ж) Дятли, мешканці середньої смуги нашої країни, видобувають корм шляхом довбання кори дере. Коли ці дятли були перевезені до Каліфорнії, вони перестали довбати кору дерев, почали діставати їжу іншим шляхом. Через кілька років деякі нащадки були перевезені на свою прабатьківщину, і птахи знову стали добувати їжу за допомогою довбання.

4. Проаналізуйте приклади. Сформулюйте висновок про характерні особливості навички, її відмінності від інстинкту, про вплив різних факторів на здатність до научіння (вік, розвиток перцептивних можливостей, активізація дослідницького рефлексу, умови життя та ін.).

А) В експерименті дощових хробаків тренували просуватися лабіринтом так, щоб потрапити в темну вологу камеру і уникнути іншої алеї з електричним струмом і подразнюючим соляним розчином. Для вироблення таких рухів хробакам потрібно було біля 200 поштовхів електроструму. Цікаво, що хробаки були здатні зберегти вироблену реакцію після того, як видаляли перших 5 сегментів тіла з мозковим ганглієм.

Б) Голодну кішку закривали в клітці із засувом. Ззовні клали м’ясо. Кішка декілька годин робила хаотичні рухи біля дверцят клітки. Після багатьох спроб тварина випадково відчиняла засув, вистрибувала з клітки й оволодівала м’ясом. Поступово, після кількох сотень спроб, кішка навчилася відчиняти дверцята клітки. Але коли клітку повертали на 180⁰ , кішка тривалий час робила рухи на тому місці, де раніше були дверцята і засув, хоча ці рухи стали абсолютно непотрібними.

В) Відомо, що в лабораторних умовах жаби їдять личинок борошняного хруща і мух-жужелиць. Останні за своїм забарвленням імітують бджіл, але не мають жала. Після спроб з першими двома приманками жабам запропонували бджіл. Коли вони відчули дію бджолиної отрути, то почали уникати бджіл і жужелиць, хоча продовжували їсти личинки борошняних хрущів.

Г) Помічено, що статево незрілі ескімоські лайки, які ще не знають своєї території, очевидно не здатні засвоїти, що є і чужі території. Але, тільки-но у них з’являється територіальна поведінка, вони швидко навчаються уникати чужих територій.

Д) Щури і собаки, які зростали без обмежень у збагаченому середовищі, краще навчалися в лабіринтах й інших місцях, ніж тварини, які зростали в умовах з обмеженнях різного роду.

Е) У самок кіз та овець після пологів є короткий період, під час якого матері навчаються розпізнавати індивідуальні ознаки своєї дитини; після закінчення цього періоду самки відганяють чужих малюків.

Кози, яких ізольовано від козенят через годину після їх народження, в подальшому не виявляють індивідуально-специфічної материнської поведінки, хоча матка може інколи прийняти козенят і після закінчення даного періоду, якщо їх розмістити разом.

Ж) У Сінгапурі є спеціальний мавпячий розплідник, де підготовлюють мавп до роботи “ботаніків”. Мавпи досить легко запам’ятовують близько 25 слів, якими користуються люди для розпоряджень чотириногому помічникові під час його “роботи” у верховіттях на висоти п’ятиповерхового будинку. Мавпи відламують і приносять людині потрібні листки і квіти, які дістати іншим способом буває неможливо. Таких мавп вчені використовують у тропіках для збирання гербаріїв.

5. Проаналізуйте приклади. Зробіть висновки про характерні особливості інтелектуальної форми поведінки.

А) Харчову приманку розкладали на столі серед ряду свічок, які горіли. Мавпа спробувала схопити приманку, але декілька разів отримувала опіки. Після низки спроб і помилок вона намагалася загасити вогонь різними предметами: молотком, палицею, цвяхом.

Б) Перед мавпою ставили спеціальний прилад – скриньку зі змінними кришками. Кришки мали отвори різної форми (квадратні, круглі, трикутні та ін.). Мавпа повинна була вибрати ціпок відповідної форми, просунути його в отвір кришки, натиснути на пружину, яка відчиняє скриньку з кормом. При заміні кришки мавпа після нових спроб і помилок навчилася підбирати ціпок, який відповідає отвору, і відчиняти кришку скриньки.

В) В одному з дельфінаріїв разом тримали дельфіна-білобочку і малу косатку. Коли експериментатор опускався в басейн і ловив дельфіна, косатка приходила йому на допомогу. Вона підпливала і виштовхувала дельфіна з рук експериментатора. Якщо ж експериментатор міцно тримав дельфіна і косатка не могла виштовхнути його, вона схоплювала ротом ногу ловця і м’яко стискувала її, поки експериментатор не випускав дельфіна.

Г) Шимпанзе Сарі, яка навчалася спеціальній штучній мові, пропонували класти дві чашки разом, окремо ложку, тоді теж саме відбувалося з двома пробками і ключем, двома олівцями і ручкою тощо. Потім її навчили розміщати відповідний пластиковий знак “той же самий” або “інший” між об’єктами. В контрольному досліді Сара правильно використовувала знак між однаковими і різними об’єктами.

Д) В ході дослідів тварину навчили розрізняти “купівельну цінність” жетонів. Одні жетони шимпанзе могла виміняти на корм, інші не мали цієї “цінності”: їх опускання в автомат не мало жодних наслідків. Усі тварини справлялися з цим завданням, але на його розв’язування був потрібний різний час. Коли ж після цього до клітки з кількома шимпанзе кинули жетони, то мавпи почали збирати лише ті, які обмінювалися на ласощі. Завдання ускладнили. З’явився третій вид жетонів, за які давали не один, а два плоди. В рамках наступних ста дослідів мавпи навчилися вибирати третій вид жетонів, як більш цінний.

Е) Шимпанзе охоче їдять комах. Мавпи з антропоїдної станції на острові Тенерифі виявили одного разу біля своєї клітки мурашину стежку, до якої не могли дотягнутися рукою.

Щоб зловити мураху, мавпа брала соломинку, протягувала її через рот так, що вона ставала мокрою, тоді просувала її крізь ґрати і встромлювала у скупчення комах. Мавпа підносила до рота соломинку з прилиплими комахами і злизувала їх. Викривлений кінець травинки мавпа відгризала і продовжувала “ловити” тим, що залишалося.

Ж) Вчені описують у шимпанзе два цікавих приклади обробок предметів, що потім використовуються як допоміжний засіб. В одному випадку гілки або стеблини рослин чистять від листя та бокових пагонів і встромлюють у гнізда термітів; комах, які налипали до патичка, мавпа поїдає. В іншому випадку шимпанзе пережовують листя, формують їх у грудки і використовують як губки, добуваючи з дерев’яного дупла питну воду.

6.Визначте, які з наведених нижче фактів стосуються поведінки шимпанзе, а які - поведінки дитини. За якими ознаками це можна встановити?

А) Одна з них може скласти фігуру з двох-трьох частин лише в тому разі, коли перед нею була фігура - зразок, інша може виконувати завдання і за відсутності зразка, за пам’яттю.

Б) Особливістю діяльності однієї було те, що вона, як правило, брала одразу ж дві потрібні фігури, необхідні для конструювання. Часто бувало, що, взявши дві фігури, вона поєднувала їх у повітрі, зближуючи руки, а потім все ставила на стіл. Інша так ніколи не чинила.

В) Найважчі завдання для однієї - завдання типу конструювання мосту, в яких горизонтальний елемент необхідно було накласти на два вертикальних. Для іншої це було найпростішим завданням, вона робила подібні фігури за власною ініціативою.

7. Німецькі вчені В. Кеппог та Л. Кеппог провели експеримент сіпання за волосся шимпанзе та дитини. Виявилось, що в той час, коли один із досліджуваних відразу починав скиглити, інший, навіть якщо дослідник починав сильніше скубати за волосся, не видавав звуків, лише відхиляв власною рукою руку дослідника.

 Який вияв стосується поведінки шимпанзе, а який - дитини? Чому?

8.Яким є механізм кожної з наступних реакцій? Що є спільного та відмінного у механізмах цих реакцій?

А. Рух дощового хробака визначається освітленістю світлочутливих клітинок правого та лівого боків тіла. В результаті хробак автоматично повзе до темніших ділянок.

Б. Якщо додати у воду трішки соляної кислоти, амеба миттєво починає віддалятися від місця з підвищеною концентрацією цієї речовини.

В. У дитини з перших двох годин після народження можна спостерігати характерні смоктальні рухи при доторкуванні до її губи соски.

Г. Метелики завжди летять до джерела світла. І це їх часто занапащає. Вони гинуть масами від засвіченої свічки або б’ються у електричну лампочку, не в змозі відірватися від неї.

9. До якої форми поведінки належить зарахувати наступні факти? Як називається це явище?

А. Описаний достовірний факт, коли під час першої світової війни птахи змінювали перелітні шляхи, які проходили над охопленими тривалою війною територіями Північної Франції.

Б. Дятли - мешканці середньої смуги нашої країни - здобувають їжу, довбаючи кору дерев. Коли цих дятлів перевезли до Каліфорнії, вони припинили довбати кору дерев і знаходили їжу іншим шляхом. Після декількох років їх нащадки були відвезені до середньої смуги, і дятли знову почали добувати їжу за допомогою довбання.

10. Розкрийте збіг та відмінності «мови» тварин і мови людини в наступних прикладах. Чим відрізняються в наведених прикладах засоби спілкування?

А. На магнітофон записали характерний лемент граків. Потім, коли зграя сіла на поле, увімкнули запис. В першому випадку зграя летіла до джерела звуку та активно шукала їжу, в другому - негайно здіймалася у повітря і в паніці тікала геть.

Б. Відомо, що в собаки помахуванням хвостом передає радість, а підібганий хвіст і вишкірені зуби - розлюченість.

11. Порівняння результатів 52 незалежних одне від одного досліджень, які охопили 30 пар людей з різним ступенем родинних зв’язків, у тому числі монозиготних і дизиготних близнюків (як тих, що проживають разом, так і розлучених), наочно продемонструвало зростання внутрішньопарної подібності значної кількості вимірюваних психічних явищ із збільшенням кількості спільних генів. При цьому у монозиготних близнюків спостерігалася більша подібність інтелекту та властивостей темпераменту і менша – властивостей характеру. Ця закономірність була помітнішою, коли близнюки росли в різних умовах.

Про що свідчать ці дані? Як вони характеризують закономірності психічного розвитку?

12. Шестилітню шимпанзе на ім’я Уошо вдалося навчити близько 90 жестів мови глухонімих, що позначають предмети, дії і події. Серед інших вона засвоїла також жест “я”. В ряді випадків мавпа створювала жести самостійно. Наприклад, рухами руки навколо шиї та грудей вона позначала слово “нагрудник”. Уошо виявилася здатною об’єднувати жести за значеннями речей, наприклад таких, як ложка та виделка, цвяхи і шурупи. Вона упізнавала знайомі речі на фотографіях і позначала їх відповідними жестами. Глухонімі люди розуміли до 70% жестів Уошо. Ще більших успіхів досягли у навчанні шимпанзе Сари, яке здійснювали за допомогою пластмасових фігурок, закріплених на дошці. Вони позначали речі, властивості, процеси, родові поняття, відношення між речами. В результаті шимпанзе змогла зрозуміти таке речення: “Якщо Сара братиме банан, то Сара не отримає шоколад”. І хоча Сара віддає перевагу бананові, вона бере яблуко і явно очікує на шоколад.

Про що свідчать результати такого навчання? Чи оволоділи ці тварини мовленням?

13. У науково-фантастичному романі французького письменника Веркора “Люди чи тварини?” Описані виявлені у наші дні істоти, які дістали назву тропі. Вони полюють, вміють видобувати вогонь і використовують його для примітивного приготування їжі – копчення м’яса. Найкмітливіші з них навчилися користуватися сірниками. Знаряддя полювання тропі виготовляють з каменю. Для цього вони б’ють по каменю з великою точністю, відсікаючи від нього спочатку великі, а потім усе менші шматки. Причому вони займаються виготовленням знарядь навіть у разі неможливості застосувати їх. Їм показали, як користуватися молотком і зубилом, але тропі зуміли скористатися лише другим інструментом.

Як відповісти на запитання, винесене автором у назву роману? За якими критеріями можна відрізнити людину від тварин?

Теми рефератів

1. Розвиток психіки у філогенезі.

2. Чи є інтелект у тварин?