Практичне завдання 4

Практичні завдання

1. Об’єктом психологічного дослідження найчастіше є перша частина людського життя (переважно дошкільний і шкільний вік). Тому психологія дорослої людини вивчена мен повно. Цю прогалину успішно заповнює мистецтво, яке в художній формі відтворює яскраві моменти психології розвитку. Найбільшою популярністю користується юність: митці ретельно досліджують процеси зародження міжособистісних стосунків та самосвідомості. У пізніші вікові періоди їх здебільшого цікавлять вирішальні моменти життя, пов’язані з вибором людиною не типових для неї дій, вчинків. (Щоправда, нині сформувалась нова наука акмеологія, яка вивчає розвиток зрілої людини на шляху просування її до вершин, повного розкриття її творчого потенціалу.)

Чому наукове пізнання психології людини поступається художньому? Чому психологія акцентує увагу саме на перших періодах людського життя?

2. Відомо, що на психічному розвитку дитини істотно позначаються умови вагітності матері. Якщо вони несприятливі, то вже починаючи з віку немовляти в дитини може спостерігатися затримка психічного розвитку. Загалом психічний розвиток – це тривалий процес поступового наближення психіки дитини до психіки дорослого, в ході якого формуються свідомість і самосвідомість, довільне запам’ятовування і словесно-логічне мислення. Зрештою, людина починає створювати свій власний образ світу, стає здатною на вчинки.

Що у зв’язку з цим можна вважати точкою відліку лінії психічного розвитку? З чого він починається? 3. Уже з третього тижня дитина у відповідь на систематичні впливи дорослого (поява у полі зору, погладжування, посмішка, промовляння) поводить себе відповідним чином. Спочатку вона виявляє орієнтувальну реакцію на дорослого; потім відповідає на його появу позитивними емоціями; далі виконує дії (наприклад, викидає з колиски іграшку) з метою привернути до себе увагу дорослого; нарешті виявляє негативні емоції, коли дорослий байдужий до неї.

Про що свідчить така поведінка? Що зумовлює її зміни?

4. Натискуючи на кнопку, діти різного віку протягом 30 с мали можливість: 1)подивитися на іграшку; 2)побачити дорослого, який посміхався і гладив дитину по голівці; 3)погратися разом із дорослим; 4)послухати від дорослого казку; 5)поговорити з дорослим на цікаву тему. Дитина могла подовжити час обраного варіанту, знову натиснувши на кнопку. З’ясувалося, що 2 – 3-річні діти віддавали перевагу ігровій взаємодії з дорослим, 3 – 4-річні часто міняли варіанти, 5 – 6 і 6 – 7-річні діти найчастіше обирали розмову з дорослим.

Як можна пояснити результати цього експерименту? Які закономірності психічного розвитку вони характеризують?

5. Було встановлено, що дошкільники, які оволоділи різними формами спілкування, по-різному реагують на незвичне повідомлення експериментатора. «Вовк гарний, - говорив експериментатор і показував дитині малюнок, - він не товче траву, бігає по доріжці, дуже любить квіти. А заєць поганий: гризе на городі капусту, моркву, він завдає шкоди». Одна дитина відразу ж протестує: «А мені мама читала. Що вовк поганий, він бабусю з’їв». Та коли через тиждень їй нагадують про це, вона упевнено заявляє: «Вовк поганий. А заєць гарний». Інша дитина добре запам’ятовує слова дорослого і правильно їх повторює, але, якщо її зацікавила розповідь експериментатора, вона закидає його питаннями («А де ви взяли такі малюнки?», «А чому вовк насупився?», «А де живуть зайці?») і тоді нічого не запам’ятовує і все плутає. Дитина з третьою формою спілкування прагне зрозуміти дорослого і знайти пояснення його словам: «Взагалі-то вовки хижаки, але цей справді гарний. Ось і хвостик у нього такий… пухнастий». Такі діти довго пам’ятають почуте.

Про які форми спілкування йдеться? Як можна пояснити отримані результати?

6. На третьому-четвертому році життя дитина часто виявляє впертість: відмовляється виконувати вимоги дорослих; на заборону реагує афектом; прагне діяти самостійно, заявляючи: «Я сам». При цьому впертість має вибірковий характер: вона виявляється стосовно дорослого. До того ж близької людини, і не поширюється на однолітків.

Про що свідчить це явище? Як воно характеризує процес психічного розвитку?

7. Дошкільник отримує від експериментатора завдання, яке не можна виконати: йому потрібно дістати віддалений предмет, не встаючи зі стільця. Експериментатор виходить, але продовжує спостерігати за дитиною із сусіднього приміщення. Після марних спроб дитина встає, бере потрібний предмет і повертається на місце. Експериментатор входить, хвалить дитину і в нагороду пропонує їй цукерку. Дитина відмовляється, а коли експериментатор наполягає, то починає тихо плакати. Цукерка стає для неї «гіркою».

Як пояснити результати цього експерименту? Що вони дають для розуміння закономірностей психічного розвитку?

8. Вивчення конфліктів, які виникають в процесі гри, показало, що найменші діти сваряться переважно за володіння предметом – засобом ігрової дії. Тому на “машині”, конфліктуючи, одночасно їдуть два “водії”, “хворого” оглядають кілька лікарів, “обід” готують кілька “матерів”. Трохи старші діти сваряться вже через ролі: хто ким буде. Нарешті, найстарші надзвичайно прискіпливо ставляться до виконання правил гри. Сварки тут точаться переважно навколо того, “буває так, чи не буває”.

Чому так відбувається? Як це явище характеризує логіку психічного розвитку у дошкільному віці?

9. Результати досліджень свідчать, що мовлення дітей виконує не лише функцію спілкування. Воно буває також егоцентричним, яке у трирічної дитини займає понад 50% усіх її висловлювань. З віком прояви такого мовлення зменшуються ( у семирічної дитини вони становлять приблизно 27%), а згодом взагалі зникають.

Як пояснити це явище? Свідченням якої закономірності воно є?

10. В оповіданні Л.Пантелєєва “Літера Ти” йдеться про особливості усвідомлення дитиною займенника “я”. Навчаючи онуку грамоти, дідусь показав їй написання літери, з якої починалось слово “яблуко”. “Це літера “я”, - сказав дідусь. “Це літера “ти”, - підтвердила дівчинка і прочитала: “Ти-бло-ко”. Великих зусиль довелося докласти дідусеві, аж доки вона зрозуміла, як слід читати це слово.

Чому так сталося? Яку закономірність психічного розвитку характеризує сюжет цього оповідання?

11. Діти дошкільного віку наповнюють дві посудини намистинками: синю намистинку в одну посудину правою, червону - в іншу посудину лівою рукою. Після того як дитина виконала завдання, її запитують, де більше намистинок. Вона впевнена, що в обох посудинах кількість намистинок однакова. Тоді її просять висипати сині намистинки в посудину іншої форми і розміру. В цьому випадку, якщо намистинки заповнюють посудину до більш високого рівня, ніж це було раніше, діти стверджують, що тепер їх стало більше; якщо ж до нижчого рівня, то вважають, що їх менше. Лише 7-річні діти починають розуміти, що переміщення не змінює кількості намистинок.

Поясніть це явище. Про яку закономірність психічного розвитку воно свідчить?

12. Учням двох других класів пропонували уявити ряд ситуацій, для розв’язання яких їм потрібно було звертатися по допомогу до когось із чотирьох осіб: батька, матері, вчителя, товариша. У першій серії досліджень вони виконували це завдання в присутності вчителя, в другій – без нього. З’ясувалося, що в одному класі кількість звертань по допомогу до своєї вчительки становило 40%, а в другому – лише 4%. У другій серії результати збільшилися відповідно на 20% і 8%.

Як можна пояснити результати цього експерименту? Яке явище проявилося таким чином?

13. Відомо, що прогресуючий психічний розвиток у молодшому шкільному віці співіснує з погіршенням ставлення дітей до навчання. Якщо першокласникові більше подобаються уроки, ніж перерви, а уроки математики більше, ніж уроки фізкультури, то вже у другому класі учень часто нудиться на уроках, з нетерпінням очікує перерву, а у третьому вже може виявити сумніви з приводу методів навчання, які застосовує вчитель.

Які причини зумовлюють це явище? Як воно співвідноситься із закономірностями психічного розвитку у цьому віці?

14. Встановлено, що підліткам притаманний “афект неадекватності”: коли вони зазнають невдачі в якійсь справі, то гостро переживають, але вважають її наслідком якихось незалежних від них причин. Так буває, коли діти характеризуються високою та стійкою самооцінкою і виявляють прагнення до самоствердження при відсутності достатніх можливостей для успіху.

Як можна пояснити це явище? Що воно дає для розуміння закономірностей психічного розвитку в цьому віці?

15. Під час дослідження з’ясовувалися причини тривожності, специфічні для дітей різного віку. Було встановлено, що на відміну від дошкільників, для яких основною причиною тривожності є розлука з матір’ю, та дітей молодшого шкільного віку, підвищена тривожність яких зумовлюється відсутністю потрібних зразків для наслідування, у підлітковому віці переважною причиною тривожності у хлопців і дівчат є побоювання, що вони будуть відкинуті групою однолітків.

Чому у кожному віці причини тривожності різні? Про що свідчать результати цього дослідження?

16. Аналізувалися позначки на полях тексту повісті Л.М.Толстого “Отроцтво”, прочитаної, за завданням експериментатора, дітьми різного віку. З’ясувалося, що 11-річні діти не лише не відзначали місця, де розкривається ставлення Ніколеньки Іртеньєва до себе, а часто навіть не звертали на них уваги. Проте вже 12-річні читачі помічали їх і жваво обговорювали моральні якості героя. Переважна більшість з них співчутливо оцінювала переживання Ніколеньки, спричинені ставленням до нього дорослих. Вони підкреслювали відповідні місця повісті, ставили знак оклику, робили позначки, які сідчили про їхню солідарність з ним.

Як пояснити такі зміни в сприйманні повісті? Чим вони зумовлені?

17. Дослідник, який вивчав професійні уподобання дітей різного віку, зазначав: “Учні молодших класів школи хочуть літати повітрям, плавати морями, скакати на конях, але тільки не ходити по землі”. У підлітковому віці багато хто відмовляється відповідати на запитання про професію, яку б хотів обрати, або ж називає ту, яка безпосередньо пов’язана з його інтересами. У старшому шкільному віці на це запитання відповідають майже всі, проте у переважній більшості випадків характер відповідей не відповідає реальному вибору.

Як ці дані характеризують вікову психологію опитуваних? Чим зумовлені відмінності у відповідях?

18. Дослідження самооцінки школярів показало, що в інтервалі від третього до восьмого класу вона в цілому неухильно зменшується. При цьому було встановлено, що діти, уявлення яких про свої можливості невисокі, втілюють їх у відповідній поведінці і тому навчаються гірше, ніж могли б. Дітям з високою самооцінкою притаманна протилежна тенденція.

Як пояснити це явище? Яку закономірність психічного розвитку воно характеризує?

Теми рефератів

1. Природжені форми психіки і поведінки немовляти.

2. Предметні ігри дітей раннього віку.

3. Вплив різноманітних ігор, праці і навчання на психічний розвиток дошкільника.

4. Розумовий і поведінковий розвиток молодшого школяра.

5. Інтелектуальний розвиток у підлітковому та юнацькому віці.