Практичне завдання 8

Практичні завдання

1. Яке з наведених визначень відчуттів є найбільш повним і правильним?

А) Відчуття – це процес опосередкованого відображення в мозку людини властивостей предметів і явищ об’єктивного світу.

Б) Відчуття – це процес безпосереднього відображення в мозку людини властивостей предметів і явищ зовнішнього світу в їх взаємозв’язках і взаємозалежностях.

В) Відчуття – це відображення в мозку людини окремих властивостей, якостей предметів і явищ об’єктивної дійсності внаслідок їх безпосереднього впливу на аналізатори.

2. Яким фізіологічним механізмом забезпечується аналіз об’єктивної дійсності?

А) Аналізатором в цілому.

Б) Ядерною частиною аналізатора.

В) Рецепторною частиною аналізатора.

Г) Рецепторною і ядерною частинами аналізатора.

3. Як називається здатність нервової системи зберігати протягом незначного часу слід від подразника, що діяв перед цим?

А) Гострота чутливості.

Б) Адаптація.

В) Явище післядії в аналізаторах.

4. В чому виявляється адаптація аналізатора до дії подразника?

 А) Підвищення чутливості.

 Б) Зниження чутливості.

 В) Пристосування до дії подразника.

 Г) Втрата здатності відчувати.

5. У якій з відповідей дано правильне визначення закону Вебера-Фехнера?

А) Зростання інтенсивності відчуття пропорційне зростанню інтенсивності подразника.

Б) При зростанні інтенсивності подразника в арифметичній прогресії, інтенсивність відчуття зростає в геометричній прогресії.

В) При зростанні інтенсивності подразника в геометричній прогресії, інтенсивність відчуття зростає в арифметичній прогресії.

6. У якій з відповідей дано поріг розрізнення зорової чутливості?

 А) 1/30; б) 1/100; в) 1/10.

7. Про яку закономірність відчуттів йдеться в наведеному нижче уривку?

“Коли я одного разу надвечір зайшов до готелю, і в кімнату до мене увійшла висока на зріст дівчина зі сліпучо-білим обличчям, чорним волоссям і в яскраво червоному корсажі і стала в напівтемряві на певній відстані від мене, я пильно подивився на неї. Після того, як вона звідти пішла, я побачив на протилежній від мене світлій стіні чорне обличчя, оточене світлим сяйвом, одяг же цілком ясної фігури здавався мені чудового зеленого кольору морської хвилі”

1. Явище післядії в аналізаторі і контраст.

2. Контраст.

3. Адаптація.

4.Синестезія.

9.В жаркий літній день ви ідете купатися, стрибаєте у воду і спочатку вона видається вам дуже холодною. Але за деякий час ви вже не відчуваєте холоду. Що це за явище?

А) контраст;

Б) поріг чутливості;

В) адаптація;

Г) взаємодія відчуттів.

10. Назвіть види відчуттів у наведених нижче прикладах:

А) "До схід сонця прохолода, а він босоніж, без картуза. І куртки у нього немає... Шкіра у хлопчика стала пупирчаста, губи посиніли, він зіщулився, намагався глибше засунути руки в кишені..." (М.Дубов)

Б) "І в цю хвилину Юрко відчув велику спрагу, палило вуста. А вода за гратами дзюрчала і дзюрчала. Ставало нестерпно". (П.Козланюк)

В) "Короткий і різкий напад змусив Ольгу прокинутися. Щось тупе, дуже важке било зсередини по хребту, і, витерши долонями мокрого, холодного лоба, вона спробувала спустити ноги з ліжка. Новий поштовх - і вона, щоб не закричати, затримала дихання, прикусила губу..." (М.Глушко)

Г) Людина із закритими очима чітко розрізняє, наскільки її рука піднята чи опущена, наскільки вона зігнута в лікті; нахиляється голова прямо чи вбік тощо. (І.М.Сєченов)

Д) Забувши все на світі, я, подорожанин, блукав по весняному лісі, дуже стомився, захотілося пити. І тут я побачив рівчачок, в якому відбивалося небо блакитне, берізка. Я обережно зачерпнув рукою водичку і підніс її до рота. Вода була холодна, від неї линув запах меду, хвої. Мерзли пальці, холонули губи, а я все пив і пив... Раптом я почув, як басовито гудять джмелі, стрекочуть у траві коники. Навколо краса, благодать. (з газети)

11. Поясніть, про які властивості відчуттів мовиться у наведених нижче прикладах:

А) Довгі товарняки, пасажирські поїзди проходять повз наш будинок. Знайомі, що заходять до нас, запитують: "Як ви можете жити при такому шумі?" А ми на нього ніяк не зважаємо.

Б) Чому ми, дивлячись на зоряне небо, бачимо лише найяскравіші зірки, інших ми не помічаємо?

В) Сліпоглухонімі орієнтуються в просторі переважно за допомогою нюхових, рухових, вібраційних, дотикових відчуттів.

Г) Чому ми, коли їмо гарячий суп, не помічаємо, солоний він чи ні?

12. Яка закономірність відчуттів проявляється в кожному прикладі?

А. Людина, що перебуває в приміщенні, перестає відчувати запах горілого, але людина, яка тільки-но увійшла до цього приміщення, чітко відчуває його.

Б. А.М.Скрябін та М.А.Римський-Корсаков володіли кольоровим слухом, тобто чули звуки, які були по-різному забарвлені.

В. Сліпоглухі орієнтуються в навколишньому світі за рахунок дотикових, нюхових, рухових та вібраційних відчуттів.

Г. При обтиранні обличчя холодною водою гострота зору льотчика-спостерігача підсилилась.

Д. При збільшенні освітлення зали звуки, що лунали зі сцени, стали здаватися глядачам гучнішими.

Нижче під відповідними номерами подані відповіді на питання до задачі. Виберіть той номер відповіді, в якому всі явища зазначені вірно:

1. А) зміни нюху; б) взаємодія аналізаторів; в) сенсибілізація; г) синестезія.

2. А) адаптація; б) синестезія; в) специфічна сенсорна організація; г)сенсибілізація.

3. А) адаптація; б) специфіка абсолютного слуху; в) тренування чутливості; г)сенсибілізація; д) синестезія.

13. Які закономірності відчуттів проявляються в таких явищах?

А) Льотчики здатні визначити різницю в кількості обертів мотору з точністю до 3%.

Б) Досвідчені шліфувальники здатні побачити просвіт в 0,0005 мм, тоді як неспеціаліст розрізняє просвіт всього в 0,01 мм.

В) Смак цукру знижує чутливість до жовтогарячого та червоного кольорів.

Г) Обмивання обличчя прохолодою водою змінює гостроту зору.

14. Про який вид відчуттів йдеться в уривку з книги Скороходової О.І. “Как я воспринимаю, представляю и понимаю окружающий мир”?

Думают иные – те, кто звуки слышит,

 Те, кто видят солнце, звезды и луну:

- Как она без зренья красоту опишет?

Как поймет без слуха звуки и весну?

Я услышу запах и росы прохладу,

Легкий шелест листьев пальцами ловлю.

Утопая в сумрак, я пройду по саду,

И мечтать готова, и сказать люблю …

Пусть я не увижу глаз его сиянье,

Не услышу голос ласковый, живой,

Но слова без звука – чувства трепетанье –

Я ловлю и слышу быстрою рукой.

 И за ум, за сердце я любить готова,

 Так, как любят запах нежного цветка,

 Так, как любят в дружбе дорогое слово,

 Так, как любит трепет сжатая рука.

Я умом увижу, чувствами услышу,

А мечтой привольной мир я облечу …

Каждый ли из зрячих красоту опишет,

Улыбнется ль ясно яркому лучу?

Не имея слуха, не имея зренья,

Но имея больше – чувств живых простор:

Гибким и послушным, жгучим вдохновеньем

Я соткала жизни красочный узор.

Если вас чаруют красота и звуки, -

Не гордитесь этим счастьем предо мной.

Лучше протяните с добрым чувством руку,

Чтоб была я с вами, а не за стеной.

15. Військовий хірург, обстежуючи рану бійця, нерідко використовує зонд – медичний інструмент, який має вигляд металічного стержня. Він вводить його в рану і визначає місцеположення кулі, при цьому досить чітко відчуваючи її саме там, де вона знаходиться. Проте цікаво: по ідеї куля повинна відчуватись у точці її контакту з нервовими закінченнями на шкірі руки. В даному ж випадку місцеположення подразника (кулі) і рецептора (руки) не збігаються. Сенсорний образ кулі ніби накладається на предмет, що знаходиться в тілі пораненого.

Чому так відбувається? Який механізм формування сенсорного образу виявляється таким чином?

16. Наркісу, героєві телефільму “Перехідний вік”, притаманна надзвичайна чутливість нюхових відчуттів. Він працює дегустатором на фірмі, що виготовляє парфуми, і бере участь у створенні нових зразків продукції. Наркіс легко розрізняє будь-які духи, його надзвичайні здібності допомагають навіть у роботі слідчих органів. Та сімейні чвари героя призводять до втрати нюхової чутливості; вона відновлюється лише тоді, коли він отримує шанс налагодити стосунки з дружиною

Як цей приклад характеризує природу відчуттів? Чим зумовлений нюх: спадковістю чи систематичними вправами?

17. Французький філософ Е.-Б. Кондільяк у “Трактаті про відчуття” (1754) запропонував читачеві уявити статую, в якої послідовно з’являються різні органи чуття: спочатку зір, потім слух, дотик і т.д. На його думку, це призведе до оживлення людини з її здатністю міркувати, мріяти, кохати і ненавидіти.

Чи вдалою є така ілюстрація? Чи окреслює вона місце і роль відчуттів у психічному житті людини?

18. У першій серії експерименту на шкіру руки досліджуваного подавали подразник у вигляді інтенсивного кольору, попередньо відфільтрованого від променів інфрачервоної частини спектра, після чого на неї діяв шкірний електроподразник. Багаторазове поєднання цих подразників не викликало умовно-рефлекторної реакції – зняття руки з приладу. У другій серії досліджуваним повідомляли, що вони мають зняти руку до дії шкірного електроподразника, орієнтуючись на “попереджувальний” вплив. Це було світло, про що ні у першій, ні в другій серії досліджувані не знали. Проте у другій серії досліджувані навчилися знімати руку через кілька секунд після початку дії світла. При цьому вони відзначали появу на шкірі невиразних відчуттів, що передували шкірному електроподразнику.

Чому відрізняються результати першої і другої серії експерименту? На яку закономірність виникнення відчуттів вони вказують?

19. Чотири групи вантажників протягом зміни переносили ящики однієї ваги, але різного кольору: чорного, коричневого, жовтого і білого. Опитування показало, що робітники, які носили чорні і коричневі ящики, в кінці зміни скаржилися на втому. У двох інших групах такого не було.

Поясніть це явище? Яка особливість відчуттів виявилася у такий спосіб?

20. Відомі випадки, коли дитина дошкільного віку, ще не відчуваючи симптомів захворювання, що починаються, береться “лікувати” свою ляльку. Цікаво, що хворобливі зміни у стані організму першими помічають матері цих дітей.

Чому хворобливі відчуття дітей виявляються у такий спосіб? Про який вид відчуттів йдеться?

21.Для концертного залу був замовлений світломузикальний пристрій, який мав умикатись останнім дзвінком і вимикатись підняттям завіси. При цьому інтенсивність звукових і світлових сигналів мала ледь помітно зменшуватися до цілковитого зникнення. За проектом, максимальна величина світла була 30 лк, а звуку – 40 дб.

Якій величині повинен дорівнювати період зменшення інтенсивності звуку? Як це можна визначити?

22. У попередній серії експериментів досліджуваного вчили визначати силу звуку в 15 дб як у “чистому” вигляді, так і у вигляді “додатка” до іншого звуку, силу якого йому не повідомляли. В основній серії через певні проміжки часу подавався ряд звуків (15 дб, 30, 45, 60, 75,90, 105, 120 дб) з проханням указати на кожне наступне, починаючи з другого, збільшення сили звуку на “додаток”. Виявилося, що досліджувані називали лише звуки інтенсивністю 30, 60 і 120 дб.

Якою закономірністю можна пояснити ці результати? Про що вони свідчать?

23. При вивченні умов видимості берегових маяків було встановлено, що джерело світла тривалістю 75 мс здається яскравішим, ніж тривалістю 400 мс. Перевірка показала, що при збільшенні тривалості до 150 мс спостерігається спочатку нелінійне зростання, а потім таке саме нелінійне зниження яскравості.

Що це за ефект? Як його можна пояснити?

24. Досліджуваним пропонували різні запахи співвіднести з довільно вибраними звуковими тонами чи відтінками світла. З’ясувалося, що вони співвідносили конкретні запахи з суворо визначеними тонами і відтінками, причому запахи речовин, молекули яких містять більше число атомів вуглецю, співвідносили з темнішими, а менше – зі світлішими відтінками. Наприклад, один з досліджуваних відчував їх то як “дзвінкі”, то як “солоні” або “хрусткі”.

Що це за явище? Як можна пояснити отримані результати?

25. Відомий лінгвіст Р.Якобсон вважав, що голосні звуки мають кольорове забарвлення, в той час як усі приголосні – чорно-білі. “А” – найяскравіший за забарвленням звук, “І” – найсвітліший, “У” – найтемніший.

А.Ахматова пригадує: “О.Блок прослухав Ігоря Северяніна, повернувся до артистичної вбиральні і промовив: “У нього жирний адвокатський голос”.

У рецензії на спів Ізабель Обре газета “Зміна” від 11.01.86 р. Писала: “У неї гарний голос, чистий, як кришталь, і разом з тим щільний, як запах пізніх осінніх квітів…”

“У мого друга жовтий, розсипчастий голос”, - оцінка мнемоніста Шерешевського.

Про яку закономірність відчуттів свідчать наведені факти?

26. У якому рядку йдеться про сприймання?

А) Людина чує мелодію пісні, бачить знайомий пейзаж, букет квітів.

Б) Людина відчуває зелений колір, смак, біль.

27. Яке з наведених визначень сприймання є найбільш повним і правильним?

А) Сприймання – це відображення найбільш істотних якостей і властивостей предметів у їх сукупності.

Б) Сприймання – це відображення мозком предметів і явищ в усій сукупності їх властивостей, коли вони безпосередньо діють на аналізатори.

В) Сприймання – це синтез відчуттів.

28. В якій з нижченаведених відповідей названі лише об’єктивні умови, що забезпечують виділення об’єкта в процесі сприймання?

А) Контрастність об’єкта з фоном, його величина, яскравість, обізнаність з предметом, форма.

Б) Колір, оригінальність форми предмета, контрастність об’єкта з фоном, величина об’єкта.

В) Цілеспрямованість сприймання, контраст фігури з фоном, інтенсивність дії подразника.

29. У якому рядку названі лише властивості сприймання?

А) цілісність, константність, предметність, адаптація;

Б) предметність, осмисленість, константність, цілісність;

В) сенсибілізація, цілісність, предметність;

Г) константність, адаптація, осмисленість, предметність.

30. Які особливості сприймань яскраво виявляються в поданих нижче прикладах?

А) Ми сприймаємо сніг білим і в рожевих променях вечірнього сонця, і в сутінки.

Б) Слухаючи музику, сприймаємо не окремі звуки, а мелодію. Вона залишається тією самою і тоді, коли ми слухаємо симфонічний чи струнний оркестр, і тоді, коли слухаємо лише один рояль. (За К.К.Платоновим)

В) Розглядаючи Місяць в телескоп, офіцер сприйняв гору за башти фортеці, пастор - за дзвіницю, а географ - за вулкан.

Г) Незнайома жінка серед чоловіків, зовні не різко відмінних один від одного, буде сприйнята яскравіше, ніж тоді, коли вона буде в групі жінок (за О.О.Бодальовим).

Д) Чому ми рідко помічаємо помилки під час читання художньої літератури?

31. Виберіть номер відповіді, яка вміщує всі суттєві відмінні ознаки сприймання:

А) суб’єктивний відбиток навколишнього світу;

Б) відбиток окремих властивостей, які належать певному предмету;

В) первісне джерело всіх знань про навколишній світ;

Г) результат спільної діяльності декількох аналізаторів;

Д) цілісний відбиток сукупності властивостей, які належать предметам, явищам навколишнього світу;

Є) складова усіх предметів і явищ навколишнього світу;

Е) перекручений відбиток навколишнього світу;

Ж) віддзеркалення окремих властивостей, що не належать будь-якому предмету;

З) відбиток законів природи та суспільства;

І) зараховування конкретного предмету до певної категорії предметів.

1) а, б, в, є; 2) г, е, ж, з; 3) а, б, ж, з; 4) б, г, д, і; 5) в, д, е, з.

32. Яке з наведених нижче визначень апперцепції є правильним?

А) Апперцепція – це негативний вплив попереднього досвіду на сприймання.

Б) Апперцепція – це позитивний вплив попереднього досвіду на сприймання.

В) Апперцепція – це залежність сприймання від попереднього досвіду людини.

Г) Апперцепція – це залежність сприймання від об’єктивних властивостей об’єкта.

33. З наведених прикладів необхідно вибрати ті, в яких описуються вияви відчуттів, дайте обґрунтування своєї відповіді.

А. Дівчинка 4 років знайшла табель-календар. Показуючи цифру "3", каже: "Тут написано Зіна". Потім у числах 13, 23 знову знаходить цифру "3" і повторює: "І тут Зіна. І тут".

Б. В дитячому садку дітям демонструють декілька склянок однієї форми з розчинами різних кольорів. Потім показують розчин синього кольору і просять знайти такий самий.

В. В дитячому садку проводять гру в лото. На картках зображено десять предметів. Діти повинні відшукати у себе на картці показане зображення будь-якого предмету.

Г. В дитячому садку проводиться таке заняття. Дітям дають 5 іграшок однакового вигляду з різним звуком. Дитина слухає звук однієї іграшки і повинна знайти таку саму за звуком.

Д. Вчитель пропонує учням 1 класу порівняти дві величини: 5 і 3. Учень відповідає: "5 не дорівнює 3. 5 більше 3 на 2. 3 менше 5 на 2".

34. Гольбах Одного разу розповідав, що розглядаючи Місяць у телескоп, офіцер прийняв гори за башти фортеці, пастор за дзвіницю, а світська дама зуміла “побачити” там закохані пари, що обійнялися.

Про яку особливість сприймання тут йдеться?

А) константність; б) апперцепцію; в) ілюзію; г) виділення предмета з фону.

35. Константність виявляється в тому, що:

А) сприймання не залежить від попереднього досвіду;

Б) форма, величина, колір предметів в різних умовах сприймаються такими, якими вони є насправді;

В) сприймання залежить від кута зору, під яким бачимо предмет.

36. Ілюзією сприймання називається:

А) властиве в певних умовах усім людям неадекватне, помилкове відображення предметів;

Б) помилкове відображення предметів у хворобливому стані;

В) неадекватне, помилкове відображення предметів, властиве тільки деяким людям;

Г) викривлене сприймання об’єктів у стані втоми.

37. Експериментатор показує дитині малюнок і каже: “Подивись гарненько, усе запам’ятай, потім мені докладно розповіси”. Після роздивляння малюнок прибирається й дитині пропонують низку запитань, спрямованих на з’ясування повноти і точності сприймання: хто намальований? Скільки було людей? Як вони одягнені? Де це відбувається? Тощо.

В іншому випадку, показуючи дитині малюнок, експериментатор не лише вимагає гарненько подивитись і все запам’ятати, але й наперед орієнтує сприймання дитини попередніми питаннями (подивись, скільки людей тут намальовано, як вони одягнені, де це відбувається тощо). Надалі, як у першому випадку, малюнок прибирається й дітям пропонують низку питань для з’ясування повноти і точності сприймання.

Чи впливають питання дорослого на повноту й глибину сприймання дитини? В якому випадку відповіді дитини будуть змістовнішими? Чому?

38. В якому випадку людина краще сприймає та запам’ятовує нову дорогу – якщо йде сама чи зі співрозмовником, який добре знає дорогу? Обґрунтуйте свою відповідь.

39. Чим пояснити такі ілюзії?

А) При надзвуковій швидкості літака пілот бачить на рівні літака предмети, які в дійсності є позаду нього на віддалі 100 метрів.

Б) Відомо, що при сприйманні звуку голосу актора на екрані в кіно виникає своєрідна ілюзія. Голос, здається, переміщується разом з актором і ніби виходить з його вуст, незважаючи на те, що звук залишається в одній точці, часто зміщеній відносно зорового зображення на екрані.

40. Зазначте, які види сприймань і відчуттів мали місце в героя роману П.Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

“Надворі весна вповні. Куди не глянь – скрізь розвернулося, розпустилося, зацвіло пишним цвітом … Поле … що безкрає море – скільки глянеш – розіслало зелений килим, аж сміється в очах. Над ним синім шатром розіп’ялося небо – ні хмариночки, ні плямочки, чисте, прозоре – погляд так і тоне … з неба, як розтоплене золото, ллється на землю блискучий світ сонця: на ланах грає сонячна хвиля; під хвилею співає хліборобська доля … легесенький вітерець подихає з теплого краю; перебігає з нивки на нивку, живить, освіжає кожну билинку … І ведуть вони між собою тиху-таємну розмову; чутно тільки шелест жита, травиці … В згори лине жайворонкова пісня … Перериває його перепелячий крик … І все те зливається докупи в якийсь чудний гомін, вривається в душу … Гарно тобі, любо, весело!”

41. Про яке за видом сприймання говорить С.Маршак? Які його особливості так яскраво передані у вірші?

Мы знаем: время растяжимо.

Оно зависит от того,

Какого рода содержимым

Вы наполняете его.

 Бывают у него застои,

 А иногда оно течет

 Ненагруженное, пустое,

 Часов и дней напрасный счет.

Пусть равномерны промежутки,

Что разделяют наши сутки,

Но положив их на весы,

Находим долгие минутки

И очень краткие часы.

42. Окуляри, лінзи яких перевертають зображення навколо центра сітківки на 180⁰, створюють у досліджуваних яскраве враження перевернутості зорового образу. Проте вже на шостий-сьомий день їм повертається адекватне бачення світу. (Один досліджуваний навіть катався на лижах в таких окулярах.) Щоправда, вони не в змозі відрізнити, коли бачать правильно, а коли просто не помічають перевернутості. І тільки пильне вдивляння в зорову картину дає змогу помітити ознаки незвичних елементів.

Про що свідчать результати цих експериментів? Як вони характеризують природу сприймання?

43. Дітей раннього віку та новонароджених тварин клали на непрозору площину в центрі великого скляного листа. З одного боку цієї площини відкривалася “глибина”, з іншого була матова поверхня. Спостереження показали, що і ті, й інші виявляють неприязнь до “глибини” і повзають чи то рухаються в протилежному напрямку. Аналіз частоти серцевих скорочень дітей і тварин підтвердив, що вони справді негативно реагують на спроби наблизити їх до “глибини”. Таку реакцію виявляють навіть немовлята у віці шести тижнів.

Про що свідчать ці дані? Що вони дають для розуміння природи сприймання простору?

44. Розглядаючи чорнильні плями, досліджувані майже завжди бачать якісь об’єкти: хмари, озера, тварин, людські обличчя тощо. При цьому одні акцентують увагу на окремих деталях плями, інші – на їх загальній конфігурації. Встановлено, що і зміст образів сприймання, і особливості їх побудови досить стійко характеризують суб’єкт сприймання. На підставі цих даних було розроблено проективний тест – знаряддя психодіагностики.

Як ці дані характеризують сприймання людини? З якою властивістю сприймання вони пов’язані?

45. Людина “навчила” комп’ютер читати і розуміти тексти, перекладати їх з однієї мови на іншу. Проте все ж машина не зможе прочитати рядок, в якому витерто верхню або нижню його половину, тоді як його автор зробить це без особливих утруднень.

Як пояснити це явище? Яка властивість людського сприймання виявляється таким чином?

46. Якщо повз потяг, що стоїть, їде інший потяг, то пасажирові першого здається, начебто рухається його потяг, а не той, що проходить повз нього.

Що це за явище? Який вид сприймання тут має місце?