ТЕМА 1 ПСИХОЛОГІЯ ЯК НАУКА

ТА ЕТАПИ ЇЇ СТАНОВЛЕННЯ

1. Джерела знань про психіку.

2. Етапи історичного поступу психології.

3. Предмет психології на сучасному етапі розвитку.

Основні поняття: психологія, гештальтпсихологія, біхевіоризм, психоаналіз, генетична психологія, когнітивна психологія, гуманістична психологія, діяльнісний підхід.

Тривалий час в суспільстві на перших ролях були техніка і технологія. Але поряд із вражаючими досягненнями в науці й техніці, культурі і мистецтві злам тисячоліть позначений страхітливими аваріями та катастрофами. За даними статистики, понад 60% усіх аварій відбувається з вини людини. Спричинене це тим, що при проектуванні технічних об’єктів не враховується специфіка суб’єкта діяльності, особистості людини, її властивостей (мотиваційних, пізнавальних, емоційно-вольових, психофізіологічних).

Нині стало актуальним, а подеколи навіть модним залучення потенціалу психологічної науки до вирішення практичних завдань, які постають у різних галузях людського суспільства. Створюються численні служби (психологічні і психотерапевтичні), які потребують надійних знань про людину. Тому цілком закономірним є підвищення інтересу суспільства до здобутків психологічної науки.

1. Джерела знань про психіку.

Кожен, хто вивчає психологію і прагне глибоко оволодіти цією надзвичайно цікавою наукою, має усвідомити, для чого йому потрібні ці знання.

По-перше, психологічні знання необхідні для глибшого розуміння себе та інших. По-друге, психологічні знання необхідні для самовдосконалення, пристосування до змін у навколишньому середовищі. Без саморозвитку людина не відповідає вимогам сучасності, не може самореалізуватися в суспільстві. Знання психології створює базу для самовиховання та впливу на інших людей. Процес самотворення триває упродовж усього життєвого шляху. По-третє, вивчення психології потрібно для підвищення ефективності власної професійної діяльності, найповнішого використання особистісного потенціалу людини, налагодження стосунків між членами трудового колективу, між людиною і технікою, щоб запобігти техногенним та екологічним катастрофам. Створення систем “людина-машина” неможливе без урахування психічних особливостей людини.

Ці чинники визначають незаперечну важливість психологічних знань для кожного студента.

З яких же джерел можна черпати ці знання? Існують наступні джерела психологічних знань:

- народна психологія;

- життєва (побутова) психологія;

- релігійна психологія;

- парапсихологія;

- наукова психологія.

Навчаючись у храмі науки, яким є університет, цілеспрямовано формуючи в себе науковий світогляд, студент має надавати перевагу науковій психології.

Кожна людина зазнає певного впливу народної психології. Народні казки, міфи, прислів’я, приказки, художні твори містять описи психічних явищ, характерів тощо. Разом з тим народна психологія має обмежену сферу використання – міжлюдські стосунки, які вона досить успішно регулює. При реформуванні суспільства доцільно використовувати особливості народної психології, національного менталітету, загальнолюдські цінності.

У кожної людини накопичується досвід психічного життя, складається уявлення про психічні можливості особистості. Формується індивідуальна життєва психологія, якій притаманні безпосередність, життєдайність, небезсторонність, особистісність. У життєвій психології втілюються надбання народної, релігійної, наукової психології, реалізується організуюча функція психологічних знань. Життєва психологія людини дедалі більше стає об’єктом уваги практичної психології.

Релігійна психологія людини характеризується спрямованістю до Божества і базується на вірі у певні постулати духовного життя. Релігійна психологія значною мірою впливала на формування духовних цінностей протягом усієї історії людської цивілізації. У пізнанні психіки релігійна психологія ґрунтується на ідеалістичних догматах.

Останнім часом набирає поширення парапсихологія – сукупність нетрадиційних поглядів на незвичайні явища і “таємниці” психіки, зокрема такі, як екстрасенсорне сприймання, телекінез, левітація, полтергейст, пірогенія, яснобачення, проскопія, ретроскопія, дистанційна дія тощо. Ці явища не вдається дослідити за допомогою методів психологічної науки, неможливо дати їх науковий опис, пояснити їхню природу. Тому ці явища залишаються поза предметом наукової психології.

Наукове дослідження об’єктивно існуючого психічного явища або факту передбачає не лише його якісний або кількісний опис, а й розкриття його природи, закономірностей розвитку, перебігу, побудови та функціонування, виявлення психічного механізму, що стоїть за ним. Наукове дослідження спирається на методологічний апарат, теоретичні принципи отримання психологічних даних, серед яких слід виділити спостереження, експеримент, опитування, тестування, засоби статистичного аналізу та інтерпретації експериментальних даних. Результатом вивчення психічних явищ і фактів є нові поняття, якими узагальнюються та фіксуються особливості, закономірності, закони психіки.

Психологія сформувала систему наукових уявлень, які розкривають природу психіки, слугують поліпшенню життя людей, їхньої поведінки та діяльності. Інтенсивне вивчення й дослідження найскладнішого у існуючих у науці об’єктів – психіки людини – триває.

Отже, психологія як наука за допомогою спеціальних методів розглядає і вивчає об’єктивні, реально існуючі психічні явища і факти. Узагальнюючи результати досліджень у системі наукових понять, вона виявляє особливості, закономірності побудови та розвитку психіки, функціонування її механізмів.

Над вирішенням дуже складної проблеми – розкриття природи самої психіки – упродовж тривалого періоду історії людства працюють філософи, медики, педагоги, психологи, інші спеціалісти, поступово наближуючись до істини.