4. Свідома діяльність людини.

Свідома діяльність людини відрізняється від індивідуально-змінної поведінки тварин: 1) не обов'язково пов'язана з біологічними потребами. Діяльність спрямовується потребами в спілкуванні, пізнанні і т.д.; 2) не обов'язково визначається наочними враженнями: в сонячну погоду беруть парасольку; садять садок, знаючи, що він колись дасть урожай. Ці особливості пояснюються по-різному: 1) Свідомість - вияв особливого духовного начала, божого розуму, 2) Свідомість - прямий результат еволюції тваринного світу; 3) Прийнято у вітчизняній психології: свідомість - результат формування в умовах суспільства (спільна праця, застосування знарядь і поява мови та спілкування). В тваринному світі ускладнення поведінки і психіки відбувалось тільки при удосконаленні нервової системи, при появі нових її органів. В розвитку людства нервова система залишається незмінною, а удосконалення психіки пов'язане з навчанням та вихованням.

Тварини використовують допоміжні засоби (палка, за допомогою якої мавпа намагається дістати персик), але ці засоби не виготовляються, а у готовому вигляді беруться із середовища. Тварини не зберігають їх, не передають іншим. Тварини лише виражають свої стани (рухи бджоли). Але не позначають предметів, дій і т.д., тому у тварин немає мови.

Література для самоосвіти: 1; 2; 3, Т. 2; 5; 6; 7; 8; 10; 13; 15; 16.