125. Визначення конкурентоспроможності національної економіки: основні підходи та методики.
У теорії і практиці міжнародних економічних відносин (МЕВ) існує декілька підходів до визначення К НЕ та показників, що її характеризують. Ці підходи можна поділити на 2 групи:
1) оцінювання на основі окремих показників, які характеризують вартісні результати виробництва чи використання ресурсів (національні асоціації підприємств США виділяє 5 основних параметрів КК – темп економічного зростання, стабільність цін, рівень безробіття, ступінь ефективності економіки, стан балансу зовнішньої торгівлі).
2) оцінювання на основі системи підходу з використанням статистичних показників та результатів моніторингу (методика Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ)). Найпопулярніше дослідження К НЕ – Щорічник світової К (Інститут менеджменту і розвитку і Доповідь ВЕФ).
Для оцінки К використ якісні та кількісні показники. Кількісні базуються на використ математ і статист методів аналізу. Це стосується обсягів ринку, цін, витрат. Кіл доповнюється якісним, оскільки не всі механізми зростання конкурент. переваг можна виміряти.
126. Національна, економічна і зовнішньоекономічна безпека країни та напрями її забезпечення.
Під національною безпекою (НБ) розуміють стан чи власність держави забезпечити адекватне регулювання в умовах постійного де стабілізаційного впливу військових, економічних, політичних, екологічних, соціальних та інших факторів. Важливою складовою НБ є економічна безпека (ЕБ). Вона характеризується таким станом НЕ, який дозволяє зберігати стійкість до внутрішніх і зовнішніх загроз, здатність до розширеного само відтворення та спроможна задовольнити потреби окремої сім’ї, суспільства, держави. При аналізі ЕБ розрізняють 3 основні фактори, що впливають на неї:
1) економічна незалежність;
2) стійкість та стабільність НЕ;
3) здатність до саморозвитку та прогресу.
Основною складовою ЕБ є зовнішньоекономічна безпека (ЗЕБ), яка полягає у:
1) попередженні загроз, спрямованих проти економічних інтересів держави та інших інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності;
2) створення сприятливих умов для розвитку НЕ шляхом посилення її конкурентоспроможності.
Можна виділити 4 основних напрямки ЗЕБ У.:
1) економічна незалежність;
2) вступ У. до СОТ;
3) експортно-імпортна стратегія;
4) кредитна стратегія.