55. Система методів державного регулювання економіки.

Теорія державного регулювання економіки вимагає системного підходу до вибору методів впливу держави на суб”єкти економічних відносин. Системний підхід передбачае інтеграцію у систему елементів, які формують стратегію соціально економічного розвитку.Стратегія соціально-економічного розвитку формується через прогнозування, програмування і планування.Державне прогнозування являє собою систему науково обгрунтованих рекомендацій про ті чи інші напрями соціально-економічного розвитку країни. Тобто воно допомагає передбачити перспективи розвитку, інформуючи підприємства, компанії про наміри держави. Програмно-цільовий підхід забезпечує концентрацію ресурсів, досягнення кінцевих результатів, потреб.З його допомогою вирішується найважливіші проблеми єкономічного соціального і науково-технічного розвитку, які мають народно-господарське значення.цей підхід використовуєиться у випадках коли застосування інших методів не може принести потрібних результатів. Методи ДРЕ – це способи впливу держави на сферу підприємництва, інфраструктуру ринку і т.д. задля створення умов їх ефективного функціонування відповідно до напрямів держ. Екон. Політики. За формами впливу МДРЕ поділяються на прямі і непрямі. Прямі методи ДРЕ базуються на силі державної влади.Такий вплив здійснюється за допомогою інструментів адміністративно-правового характеру. До основних інструментів прямого держ. впливу належать:; державна підтримка програм, замовлень, контр.; нормативні вимогидо якості і сертифікації технології та продукції; ліцензування операцій з експорту і імпорту товарів; правові й адміністративні обмеження на випуск певної продукції.Методи непрямого регулювання – це методи впливу на економічні інтереси, через створення певного економічного середовища, яке змушує господарських суб”єктів діяти у потрібному для держави напрямі.Методи держ регулювання  спираються в основному на товарно-грошові віжелі, впливаючі на економічні інтереси суб”ектів госп дія-ті. До основних методів належіть інструменти фіксальної, бюджетної, грошово-кредитної, інвестиційної, амортизаційної та інших напрямів економічної політики.

56. Правові та адміністративні методи державного регулювання економіки.

Правове регулювання – це діяльність держави щодо встановлення обов'язкових для виконання юридичних норм (правил) поведінки суб'єктів права. Необхідний у цьому разі примус забезпечується розвитком громадської свідомості та силою державної влади.

Предметом правового регулювання економіки є: відносини між державою (державними органами) і суспільством, громадянами суб'єктами господарської діяльності; відносини «всередині» держави, між її органами з приводу розподілу повноважень, визначення їхнього правового статусу; відносини між суб’єктами господарської діяльності тощо.

Основними формами правового регулювання економіки в Україні є: Конституція та закони України; укази та розпорядження Президента України; постанови та інші акти Верховної Ради України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти центральних органів (міністерств, відомств); нормативні акти місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Адміністративні методи ДРЕ – це інструменти прямого впливу держави на діяльність суб'єктів ринку. їхні ознаки: прямий вплив державного органу або посадових осіб на дії виконавців через встановлення їхніх обов'язків, норм поведінки та віддавання команд (наказів, розпоряджень); безальтернативний вибір способів розв'язування завдань, варіанта поведінки; обов’язковість виконання наказів, розпоряджень; відповідальність суб’єктів господарювання за ухиляння від виконання наказів.

Адміністративні методи випливають із необхідності регулювати деякі види економічної діяльності з погляду захисту інтересів громадян, суспільства в цілому, природного середовища. В економічно розвинутих країнах за нормальних умов адміністративні методи відіграють другорядну роль. Використання їх стає доцільним тоді, коли ринковий механізм та економічні засоби ДРЕ виявляються недостатніми або діють надто повільно. Основними інструментами адміністративного регулювання є ліцензії, квоти. санкції, норми, стандарти, державні замовлення, ціни тощо.