113. Основні функції Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.
Міністерство охорони навколишнього природного середовища (НПС) України та його органи на місцях:
1) здійснюють комплексне управління в галузі охорони НПС в країні, проводять єдину науково-технічну політику з питань охорони НПС й використання природних ресурсів, координують діяльність міністерств, відомств, підприємств, установ, організацій в цій галузі;
2) проводять державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу й виключної (морської) економічної зони держави;
3) забезпечують роботу державної екологічної інформаційної системи;
4) затверджують нормативи, правила, здійснюють державну екологічну експертизу;
5) одержують безплатно від міністерств, відомств, підприємств, установ та організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на них завдань;
6) видають дозволи на захоронення промислових, побутових та інших відходів, на скиди шкідливих речовин у НПС та спеціальне використання природних ресурсів відповідно до законодавства України; 7) обмежують чи припиняють діяльність підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форм власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону НПС, дозволів на використання природних ресурсів з перевищенням лімітів на викиди та скиди забруднюючих речовин;
8) подають позови щодо відшкодування збитків і витрат, заподіяних у результаті порушення законодавства про охорону НПС;
9) складають протоколи та розглядають справи про адміністративні правопорушення в галузі охорони НПС й використання природних ресурсів;
10) керують заповідною справою, ведуть Червону книгу України;
11) координують роботу інших спеціально вповноважених органів державного управління в галузі охорони НПС та використання природних ресурсів;
12) здійснюють міжнародне співробітництво з питань охорони НПС, вивчають, узагальнюють і поширюють міжнародний досвід у цій галузі, забезпечують виконання зобов'язань України за міжнародними угодами з питань охорони НПС.
114. Система платного природокористування.
Україна однією з перших країн у світі і перша серед держав колишнього Радянського Союзу в законодавчому порядку почала реалізацію концепції платного природокористування. Сьогодні в країні прийнято 10 законів, прямо пов'язаних з проблемами природокористування, в яких подаються економічні механізми здійснення екологічної політики. Серед них: Закон «Про охорону навколишнього природного середовища», «Земельний кодекс», «Водний кодекс», «Кодекс про надра», «Лісовий кодекс», закони «Про екологічну експертизу», «Про охорону атмосферного повітря», «Про природно-заповідний фонд», «Про відходи» та інші. Крім того, прийнято ряд інших законів, у яких вирішення екологічних проблем передбачене окремими підрозділами, а також концепції, міжнародні угоди, більше 100 постанов та інших законодавчих актів.
Як правило, система зборів за використання природних ресурсів формується на основі декількох ключових елементів:
—ліцензій на використання природних ресурсів, тобто дозволів на використання певних кількостей конкретних видів ресурсів;
—розробляються і затверджуються екологічними підрозділами національних і місцевих рівнів;
—нормативів використання природних ресурсів;
—порядку зборів;
—ставок зборів (платежів) за використання природних ресурсів;
—системи розподілу зібраних коштів між різними рівнями господарювання.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 Наверх ↑