27. Основні риси та відмінності між однорівневою та дворівневою банківскими системами.
У широкому розумінні банківська система — це сукупеість різноманітних видів банківських установ та інституцій у їх взаємозв*язку, яка існує в тій чи іншівй країні в певний історичний період і функціонує в межах єдиного фінансового механізму. БС виконує такі ф-ї:1)трансформаційну(зміна якісних х-к грошових потоків),2) емісійна (створення платіжних засобів та регулювання грошового обороту), 3)стабілізаційну (забезпечення стабільності банківської діяльності та грошового ринку)
Залежно від підпорядкованості банків розрізняють два основні типи побудови банківської системи:однорівнева та дворівнева.
Однорвнева банківська система передбачає горизонтальні зв*язки між банками, універсалізацію їх операцій та функцій. Усі банки, що діють у країні (включаючи й централ банки), перебувають на одній ієрархічній сходинці, виконують аналогічні функції з кредитно-розрахункового обслуговування клієнтури. Регулювання діяльності такої системи здійснюється директивно. такий принцип побудови банківської системи характериний для економічно слаборозвинених країн, а також для країн з адміністративно-командним типом економічної системи.
Дворівнева банківська система характерна для країн із ринковою економікою. перший рівень становить центральний банк(є емісійним центром країни і відповідає за стабільність і надійність грошової і банківської систем), другий — мережа комерційних банків (які обслуговують ек. суб*єкти, здійснюють мобілізацію коштів, надають кредитно-розрахункове обслуговування) та інших фінансово-кредитних інституцій, які підпадають під правила його регулювання.
28. Інструменти регулювання центральним банком діяльності комерційних банків.
Банківське регулювання передбачає визначення Національним банком своїми нормативно-правовими актами професійних вимог до керівників виконавчих органів, головних бухгалтерів банків. НБУ має право вимагати звільнення з цих посад осіб, які не відповідають встановленим вимогам. Якщо банк або працівник, до якого пред'явлено вимогу звільнити його з посади, не згодні з цим, вони можуть оскаржити таку вимогу в суді.
Наглядові та регулятивні функції Національний банк може здійснювати безпосередньо або через створений ним орган банківського нагляду реалізацією таких повноважень, як: 1) здійснення всіх видів перевірок банків на місцях (крім перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності), а також перевірки достовірності інформації, що надається юридичними та фізичними особами під час реєстрації банків та ліцензування банківських операцій; 2) здійснення вимог щодо проведення загальних зборів акціонерів банків і визначення питань, які мають бути розглянуті; 3) участь у роботі зборів акціонерів, засідань спостережних рад, правлінь і ревізійних комісій банків з правом дорадчого голосу.НБУ має також право вимагати обов'язкових аудиторських перевірок банків та отримувати висновки незалежних аудиторських організацій про результати діяльності банків.
У разі порушення банком банківського законодавства, нормативно-правових актів НБУ, проведення надто ризикованих операцій, що загрожують їхній платоспроможності, інтересам вкладників і кредиторів. Національний банк застосовує адекватні порушенню заходи впливу з метою захисту кредиторів та вкладників.
Якщо банки в установлений строк не виконали вимог щодо усунення порушень, НБУ має право: накладати штраф на керівників банків усувати керівництво і призначати тимчасову адміністрацію; припинити дію ліцензії на здійснення окремих банківських операцій
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 Наверх ↑