47. Державне управління та виконавча влада.
Державне
управління — складне і багатогранне явище. З ним пов'язане з'ясування суті,
змісту та форми держави (форми державного правління і форми державного устрою),
розкриття її функціональних, організаційно-структурних і політико-правових
параметрів виконавчої влади як окремої гілки державної влади. Особливість
виконавчої влади серед гілок державної влади полягає в тому, що саме у процесі
її реалізації відбувається реальне втілення в життя законів та інших
нормативних актів держави, практичне застосування всіх важелів державного
регулювання і управління важливими процесами суспільного розвитку. Сам характер
виконавчої влади, що зумовлений об'єктивними призначенням — виконанням законів
та інших правових актів, підтверджує єдність цієї влади зі змістом
управлінської діяльності держави.
Але політико-правова модель організації виконавчої влади має грунтуватися не
лише на визначенні її управлінського змісту, але й на розумінні певної
умовності, штучності уявлення про самостійне, а тим більше — автономне буття
власне виконавчої влади щодо інших гілок влади. Подібні уявлення слід вважати
певним перебільшенням. Державна влада як здатність держави приймати обов'язкові
рішення та домагатися їх виконання — явище цілісне. Воно інтегрує в собі всі
прояви політичної волі народу як єдиного джерела (суверена) влади в державі
Поділяється не сама влада, а механізм її здійснення. Він структурується за
функціональною та суб'єктною (інституційною) ознаками. В першому випадку поділ
влади означає виділення основних функціональних видів діяльності держави —
законотворення, правозастосування та правосуддя. В другому — означає
організаційний устрій держави як сукупність різних видів державних органів —
законодавчих, виконавчих і судових (і це — тільки основні види) з притаманною
їм компетенцією, тобто державно-владними повноваженнями.
48. Система органів державної влади та їх повноваження.
Найголовніші повноваження держави зосереджені в органах виконавчої влади (ВВ). До системи органів ВВ в У. входять:
1) Президент У. (функції: а) формування стратегії соціально-економічного розвитку країни, що викладено у посланнях до народу У.; б) здійснення правового регулювання економічних відносин – право на законодавчу ініціативу; в) здійснення кадрової політики; г) координація діяльності державних органів управління (організаційна ф-я));
2) Кабінет Міністрів (КМ) У.(а) забезпечення державного суверенітету й економічної самостійності країни; здійснення зовнішньої і внутрішньої політики держави; б) вживання заходів щодо забезпечення прав і свобод громадян; в) забезпечення проведення фінансової, цінової, податкової та інвестиційної політики; політики у сферах зайнятості і праці населення, соціального захисту, освіти, науки, культури, охорони довкілля; г) забезпечення рівних умов всіх сфер власності, здійснення управління об’єктами державної власності; д) розробка проектів закону „Про державний бюджет У.” і забезпечення виконання бюджету; е) здійснення заходів щодо забезпечення обороноздатності та національної безпеки У.; організація і забезпечення здійснення зовнішньоекономічної діяльності; є) спрямування і координація роботи міністерств й інших ВВ);
3) Міністерства (М) й інші центральні органи ВВ: здійснення оперативного державного управління в окремих галузях і сферах суспільства: а) М, керівники яких входять до складу КМ відрізняються від інших органів ВВ широкою компетенцією і галузевою спеціалізацією. Є 2 види М: галузеві (М охорони здоров'я, М освіти і науки) і функціональні (М закордонних справ, М економіки, М фінансів); б) державні комітети ВВ зі спеціальним статусом (Антимонопольний комітет, Державна Податкова Адміністрація, Державна митна служба, Фонд Держмайна тощо).
Місцеві державні адміністрації – представники ВВ в областях, містах, районах, селищах, селах, районів у містах. Мережа цих органів визначається територіальним устроєм країни.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 Наверх ↑