25. Система державних цільових фондів: склад, джерела та призначення.
Бюджет є основним центральним фондом грошових коштів держави. Ці кошти забезпечують не лише виконання функцій бюджету, а й забезпечують потреби особливого значення, що мають особливе фінансове значення. Це і є причиною формування державних цільових фондів (ДЦФ). ДЦФ поділяються на 2 групи. І – постійні фонди, створення яких пов’язане з виділенням окремих функцій держави. В реалізації соціальної функції особлива увага приділяється соціальному страхуванню. У зв’язку з цим окремо створюються спеціальні фонди для гарантованого забезпечення цих видатків. ІІ – тимчасові фонди, які формуються з метою прискореного вирішення актуальних проблем. Вони створюються у разі конкретної проблеми і закриваються після її вирішення.
В У. на даний час створюються такі основні ДЦФ:
1) у сфері соціального страхування:
a) Пенсійний фонд;
b) Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;
c) Фонд соціального страхування на випадок безробіття;
d) Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
2) тимчасові:
a) Фонд соціального захисту;
b) Фонд охорони навколишнього природного середовища.
Основними напрямками діяльності державних цільових фондів є:фінансове забезпечення соціальних гарантій громадянам, державне соціальне страхування.
Джерела фінансування державних цільових фондів:
бюджетні (Фонд для здійсн. заходів щодо ліквідації насл Чорноб катастрофи та соц захисту населення, Держ спеціаліз фонд фінансування загальнодерж витрат на авіаційну діяльністьта участь У в міжнар авіаці організаціях, Фонд України соціального захисту інвалідів, Держ фонд охорони навколишнього середовища інші)
позабюджетні (Пенсійний фонд, Фонд загальнообов*язкового страхуквання на випадок безробіття, Фонд соцстраху з тимчасової втрати працездатності, Фонд соцстраху від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань інші)
26. Розвиток державного соціального страхування.
Державні цільові фонди (ДЦФ) поділяються на 2 групи. Одна з них – постійні фонди, створення яких пов’язане з виділенням окремих функцій держави. В реалізації соціальної функції особлива увага приділяється соціальному страхуванню. В У. на даний час створюються такі основні ЦФ державного соціального страхування (ДСС):
c) Пенсійний фонд (ПФ);
d) Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;
e) Фонд соціального страхування на випадок безробіття;
f) Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Соціальне страхування (СС) – це самостійна галузь страхування, що охоплює сукупність відносин з приводу формування і використання колективних страхових фондів, призначених для виплати відшкодування при постійній чи тимчасовій втраті працездатності або місця роботи. У системі ДСС роль страховика виконує держава, яка бере на себе створення колективних страхових фондів і виплати страхового відшкодування. На ринку страхових послуг можуть також функціонувати недержавні компанії СС, які доповнюють і розширюють спектр страхових послуг. Страхувальниками є підприємства й організації, громадяни, держава, а застрахованими – працівники підприємств і непрацюючі громадяни.Між вище перерахованими ЦФ ДСС чітко розмежовані сфери функціонування. ПФ відображає страхування на випадок постійної втрати працездатності; форма страхового відшкодування –пенсії. Фонди СС передбачають страхування на випадок: тимчасової непрацездатності у зв’язку з хворобою, вагітністю і пологами; тимчасової чи постійної втрати працездатності внаслідок нещасних випадків: втрати джерела отримання доходів унаслідок безробіття.
Кожний фонд має закріплені доходи та видатки і відповідну систему управління. Джерелами доходів всіх фондів СС є внески роботодавців, страхові платежі найманих працівників (визначаються як певний % від зарплати чи доходу ), асигнування з бюджету і благодійні внески.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 Наверх ↑