97. Бідність – причини появи та прогресування.

Крайнім проявом нерівності в розподілі доходів є бідність, що визначається як неможливість через брак коштів підтримувати спосіб життя, притаманний конретному суп-ву в конкретний періож часу.

Існують різні погляди на причини білності.:

-                 бідність – рез-т нерівних соц.-екон. умов. Соціально-економічні умлви бідних визначаються поганим харчуванням, несприятливим оточенням, низьким рівнем викладання в школах, яків відвідують діти бідних, дискримінацією пр працевлаштуванні та іншими чинниками. Такий погляд вимагає або підтримку, або коригування умов, які породжують бідність.

-                 бідність – наслідок поганого пристосування індивідів до умов соц. життя, тобто поведінки, яка залежить від самої людини і яку вона сама ж може змінити. Такий погляд вимагає від влади згортати соц. програми підтримки лдей з низькими доходами.

За даними Міністерства економіки України в 2005 році 27,1% населення України було за межею бідності.

Проблема низьких доходів є причиною бідності як для працюючого

населення, так і непрацюючого.

У 2001 р. Указом Президента України була затверджена Стратегія подоялння бідності (довгострокова, до 2009 р.) , згідно з якою були визначені стратегічні напрями подолання бідності:

-                 Підвищення зайнятості населення  та розвиток ринку праці;

-                 Збільшення доходів від трудової діяльності;

-                 Соціальне страхування як спосіб захист особи від втрат доходу;

-                 Запровадження консолідованої системи адресн  соціальної допомоги та соціальних послуг

-                 Соціальна підтримка осіб  з обмеженими фізичними можливостями;

-                 Соціальна підтримка сімей з дітьми та дітей, позбавлених  батьківського піклування ;

-                 Поліпшення житлових умов соціально вразливих верств населення;

-                 Моніторинг реалізації стратегічних напрямів

-                 подолання бідності.

98. Причини та показники нерівності в розподілі доходів населення.

Соціальна нерівність — це міра нерівномірного роз­поділу матеріальних і духовних благ у суспільстві, статусів і вла­ди, а також у життєвому стані різних суспільних груп. Фактичний рівень індивідуального добро­буту й доходів у будь-якому суспільстві нерівний. Необхідно ви­явити основні причини нерівності в доходах.

Існує кілька основних причин нерівності в розподілі доходів населення.

1. Відмінності у здібностях і вміннях людей. Люди мають різні розумові здібності, фізичні дані, різну схильність до ризику тощо.

2. Інтенсивність праці. Люди можуть працювати різну кіль­кість годин на день, тиждень, а якщо необхідно — і у вихідні дні.

3. Відмінності у професійних перевагах, видах занять та пра­ці. Різні види діяльності оплачують порізному, серед причин цього явища й різна привабливість праці, й можливі ризики за­хворювань чи навіть загроз для життя. Так, щоб залучити робїтника на непривабливу роботу, йому слід заплатити більше, ніж за аналогічну, але привабливішу роботу. Це може бути оплата праці металурга, шахтаря в порівнянні з іншою діяльністю.

4. Відмінності в освіті і навчанні. У сучасних умовах люди з вищим рівнем освіти (магістри, кандидати наук, доктори наук, доценти, професори) можуть заробляти більше грошей і здобути більш високооплачувану роботу.

5. Інші чинники. Сюди слід віднести такі чинники, як відмін­ності в готовності ризикувати, нерівність у володінні власністю, нерівність у доходах, спричинена нерівністю успадкованого і на­бутого майна; монополія на ринку, везіння, зв'язки, нещастя, дискримінацію за статтю, віком, етнічним походженням.

Крайнім проявом нерівності в розподілі доходів є бідність. Бід­ність визначається як неможливість через брак коштів підтриму­вати спосіб життя, притаманний конкретному суспільству в кон­кретний період часу.