25. Система державних цільових фондів: склад, джерела та призначення.

Бюджет є основним центральним фондом грошових коштів держави. Ці кошти забезпечують не лише виконання функцій бюджету, а й забезпечують потреби особливого значення, що мають особливе фінансове значення. Це і є причиною формування державних цільових фондів (ДЦФ). ДЦФ поділяються на 2 групи. І – постійні фонди, створення яких пов’язане з виділенням окремих функцій держави. В реалізації соціальної функції особлива увага приділяється соціальному страхуванню. У зв’язку з цим окремо створюються спеціальні фонди для гарантованого забезпечення цих видатків. ІІ – тимчасові фонди, які формуються з метою прискореного вирішення актуальних проблем. Вони створюються у разі конкретної проблеми і закриваються після її вирішення.

В У. на даний час створюються такі основні ДЦФ:

1)              у сфері соціального страхування:

a)   Пенсійний фонд;

b)  Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

c)   Фонд соціального страхування на випадок безробіття;

d)  Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

2)              тимчасові:

a)   Фонд соціального захисту;

b)  Фонд охорони навколишнього природного середовища.

Основними напрямками діяльності державних цільових фондів є:фінансове забезпечення соціальних гарантій громадянам, державне соціальне страхування.

Джерела фінансування державних цільових фондів:

бюджетні (Фонд для здійсн. заходів щодо ліквідації насл Чорноб катастрофи та соц захисту населення, Держ спеціаліз фонд фінансування загальнодерж витрат на авіаційну діяльністьта участь У в міжнар авіаці організаціях, Фонд України соціального захисту інвалідів, Держ фонд охорони навколишнього середовища інші)

позабюджетні (Пенсійний фонд, Фонд загальнообов*язкового страхуквання на випадок безробіття, Фонд соцстраху з тимчасової втрати працездатності, Фонд соцстраху від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань інші)

26. Розвиток державного соціального страхування.

Державні цільові фонди (ДЦФ) поділяються на 2 групи. Одна з них – постійні фонди, створення яких пов’язане з виділенням окремих функцій держави. В реалізації соціальної функції особлива увага приділяється соціальному страхуванню. В У. на даний час створюються такі основні ЦФ державного соціального страхування (ДСС):

c)              Пенсійний фонд (ПФ);

d)             Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

e)              Фонд соціального страхування на випадок безробіття;

f)               Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Соціальне страхування (СС) – це самостійна галузь страхування, що охоплює сукупність відносин з приводу формування і використання колективних страхових фондів, призначених для виплати відшкодування при постійній чи тимчасовій втраті працездатності або місця роботи. У системі ДСС роль страховика виконує держава, яка бере на себе створення колективних страхових фондів і виплати страхового відшкодування. На ринку страхових послуг можуть також функціонувати недержавні компанії СС, які доповнюють і розширюють спектр страхових послуг. Страхувальниками є підприємства й організації, громадяни, держава, а застрахованими – працівники підприємств і непрацюючі громадяни.Між вище перерахованими ЦФ ДСС чітко розмежовані сфери функціонування. ПФ відображає страхування на випадок постійної втрати працездатності; форма страхового відшкодування –пенсії. Фонди СС передбачають страхування на випадок: тимчасової непрацездатності у зв’язку з хворобою, вагітністю і пологами; тимчасової чи постійної втрати працездатності внаслідок нещасних випадків: втрати джерела отримання доходів унаслідок безробіття.

Кожний фонд має закріплені доходи та видатки і відповідну систему управління. Джерелами доходів всіх фондів СС є внески роботодавців, страхові платежі найманих працівників (визначаються як певний % від зарплати чи доходу ), асигнування з бюджету і благодійні внески.