Тема 7. Правове регулювання підприємництва в Україні
Держава гарантує всім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм діяльності, рівні права і створює однакові можливості для доступу до матеріально-технічних, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів.
Рівні умови господарювання забезпечуються державою насамперед гарантією стабільності відносин власності та рівними умовами захисту права власності. Окрім того, власникові надається право чинити будь-які дії щодо свого майна, а також використовувати своє майно для здійснення будь-якої господарської або іншої діяльності, яка не забороняється законом. Законом встановлено, що не підлягають виконанню акти органів державної влади та управління, пов'язані з незаконним вилученням матеріальних і грошових цінностей, іншого майна, яке належить підприємцеві. При цьому дії посадових осіб із вилучення майна або додержання прав власника щодо використання цього майна, не засновані на рішенні суду, арбітражного суду або іншого компетентного органу, є неправомірними.
Державним органам та особам дозволяється давати вказівки суб'єктам підприємництва лише відповідно до їх компетенції. Тут використовується вже інший принцип - державні органи та їх посадові особи можуть у відносинах із підприємцями робити тільки те, що дозволено. Реалізація цього принципу забезпечується правовим механізмом вирішення цих проблем у судовому порядку. При цьому слід зазначити, що збитки, завдані підприємцю внаслідок виконання вказівок державних чи інших органів або їх службових осіб, що призвели до порушення прав підприємця, а також внаслідок неналежного здійснення такими органами або їх службовими особами передбачених законодавством обов'язків щодо підприємця, підлягають відшкодуванню цими органами. Спори про відшкодування збитків вирішуються судом або державним арбітражем.
В Україні підприємницька діяльність регулюється наступними законодавчими актами:
Конституцією України від 28.07.1996 р.;
Цивільним кодексом України від 18.07.1991 р.;
Земельний кодекс України від 11.01.1991 р.;
Митний кодекс України від 25.03.1992 р.;
Законами України “Про економічну самостійність Української РСР” від 3.08.1990 р., “Про власність” від 23.04.1991 р.; “Про підприємництво” від 05.03.1991 р., “Про підприємства в Україні” від 06.05.1991р., “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.1991 р., “Про систему оподатковування” від 25.06.1991р., “Про господарчі товариства” від 19.09.1991р.; “Про банкрутство” від 06.07.1992р. І т.д.
В Україні також створена сучасна, достатня і повна нормативно-правова база для малого підприємництва (таблиця 2.1.).
Табл. 2.1. Законодавча база малого підприємництва на Україні
|
Нормативний акт і дата його прийняття |
Основний зміст |
Наслідки застосування в економіці |
|
1 |
2 |
3 |
|
1. Закон України «Про економічну самостійність Української РСР» від 3 серпня 1990 р. |
Закон визначає зміст, мета й основні принципи економічної самостійності України, механізм господарювання, регулювання економіки і соціальної сфери, організації фінансово-бюджетної, кредитної і грошової системи Української РСР |
Початок процесу знаходження Україною державної незалежності при збереженні сили законодавчих актів, прийнятих за роки «перебудови» |
|
2. Закон України «Про власність» від 7 лютого 1991р. |
Встановлення порядку і підвищення ефективності використання природного, економічного, науково-технічного і культурного потенціалу країни, визначене право власності, суб'єкти права власності, задеклароване право приватної, колективної і державної власності |
Виникнення підприємств, заснованих на приватній власності |
Продовження табл. 2.1.
|
1 |
2 |
3 |
|
3. Закон України «Про підприємництво» від 7 лютого 1991р. |
Дано визначення підприємництва, суб'єктів підприємницької діяльності, принципи підприємницької діяльності, порядок державної реєстрації суб'єктів підприємництва, принципи державного регулювання підприємництва |
|
|
4. Закон України «Про підприємства в Україні» від 23 березня 1991 р. |
Визначено види й організаційні форми підприємств, правила їх створення, реєстрації, реорганізації і ліквідації, організаційний механізм здійснення ними підприємницької діяльності |
Забезпечення самостійності підприємств, регулювання відносин з іншими підприємствами і державними інститутами |
|
5. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991р. |
Задекларовано принципи ЗЕД зовнішньоекономічного підприємництва, визначені види зовнішньоекономічної діяльності і принципи державного регулювання ЗЕД і правила митного регулювання |
Збільшення кількості підприємств, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, зміцнення гарантій і захист суб'єктів ЗЕД, створення і розвиток вільних економічних зон |
|
6. Закон України «Про систему оподатковування» від 25 червня 1991 р. |
Охарактеризовано принципи побудови системи оподатковування, види загальнодержавних і місцевих платежів, порядок оплати, заходи для запобігання подвійного оподатковування |
Посилено роль і вплив державного регулювання сфери колективного і приватного підприємництва |
|
7. Закон України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 р. |
Визначення господарчих товариств, їхніх засновників, змісту установчих документів, особливості створення акціонерних товариств, їхні керівні органи |
Розширення форм господарської діяльності, збільшення кількості підприємців засновників і керівників господарчих товариств |
Продовження табл. 2.1.
|
1 |
2 |
3 |
|
8. Закон України «Про обмеження монополізму і недопущенню несумлінної конкуренції в підприємницькій діяльності» від 18 лютого 1992 р. |
Визначено порядок правового обмеження і попередження монополізму і недопущення несумлінної конкуренції в підприємництві |
Зміцнення державного контролю за дотриманням норм антимонопольного законодавства |
|
9. Закон України «Про оподатковування підприємств і організацій» від 21 лютого 1992р. |
Визначено платників і об'єкти оподатковування, порядок нарахування доходу, оподатковування доходів у національній і іноземній валюті, порядок надання податкового кредиту |
Посилення податкового преса на малі і середні підприємства, зниження підприємницької активності |
|
10. Закон України «Про іноземні інвестиції» від 13 березня 1992 р. |
Визначено види, форми здійснення інвестицій, сформульовані принципи державного захисту інвестицій, визначені організаційно-правові форми підприємств з іноземними інвестиціями, суб'єкти підприємництва, заохочення підприємницької ініціативи, обмеження в приватизації державних підприємств |
Створення малих підприємств і ріст їхньої кількості |
|
11. Закон України «Про податок на додану вартість» від 26 грудня 1992р. |
Визначено платників, об'єкти оподатковування, ставки податку і порядок нарахування |
Розвиток форм державного регулювання сфери бізнесу |
|
12. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994р. |
Визначено порядок оподатковування й особливості для підприємств різних сфер діяльності і форм власності |
Посилено державну підтримку малого підприємництва в Україні |
Продовження табл. 2.1.
|
1 |
2 |
3 |
|
13. Закон України «Про режим іноземного інвестування» від 19 березня 1996р. |
Наведено класифікацію іноземних інвестицій, форми здійснення іноземних інвестицій, державна система гарантій захисту іноземних інвестицій, регулювання іноземних інвестицій у вільних економічних зонах |
Збільшення кількості підприємств з іноземними інвестиціями, зміцнення позицій існуючих підприємств з іноземними інвестиціями. |
|
14. Указ Президента України «Про спрощену систему оподатковування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва від 3 липня 1998р. |
Визначено суб'єктів спрощеної системи оподатковування, застосування спрощеної схеми обліку і звітності підприємств |
Розширення, розвиток і підвищення ефективності діяльності малого підприємництва |
Державне регулювання підприємництва полягає в тому, що держава законодавче забезпечує свободу конкуренції між підприємцями, захищає споживачів від проявів недобросовісної конкуренції та монополізму в будь-яких сферах підприємницької діяльності. Органи державного управління будують свої відносини з підприємцями, використовуючи:
• податкову та фінансово-кредитну політику, зокрема, встановлення ставок податків і процентів по державних кредитах; податкових пільг; цін і правил ціноутворення; цільових дотацій; валютного курсу; розмірів економічних санкцій;
• державне майно і систему резервів, ліцензії, концесії, лізинг, соціальні, екологічні та інші норми і нормативи;
• науково-технічні, економічні та соціальні державні й регіональні програми;
• договори на виконання робіт і поставок для державних потреб.