Тема 5. Умови здійснення підприємницької діяльності в Україні.
Теорія і практика підприємництва країн з ринковою економікою визначили та підтвердили основні умови, необхідні для створення цивілізованого підприємництва, зокрема:
• наявність ринку покупця;
• наявність конкуренції;
• довготривала мотивація;
• свобода діяльності у зовнішньому та внутрішньому середовищі;
• свобода розміщення капіталу;
• свобода розміщення робочої сили.
Основними умовами здійснення підприємницької діяльності є:
• державна реєстрація підприємництва;
• право найму працівників і соціальні гарантії при використанні їх праці.
Підприємець має право укладати з громадянами договори про використання їх праці. При укладанні трудового договору (контракту) підприємець зобов'язаний забезпечити умови та охорону праці, її оплату не нижче встановленого мінімального рівня, а також інші соціальні гарантії, зокрема соціальне й медичне страхування та соціальне забезпечення;
• додержання законодавства про підприємництво;
• юридична відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності.
Підприємець зобов'язаний не завдавати шкоди навколишньому середовищу, не порушувати прав та інтересів громадян, підприємств, установ, організацій і держави, що охороняються законом. За завдані шкоду і збитки підприємець несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність. Суб'єкт підприємництва може бути визнаний судом або арбітражем банкрутом, якщо належного йому майна не вистачає для покриття боргів і немає можливостей для фінансового оздоровлення підприємства. Діяльність підприємця може бути припинена з його власної ініціативи, на підставі рішення суду або арбітражу, у разі закінчення строку дії ліцензії, при банкрутстві тощо.
Щоб підприємницька діяльність стала ефективною і стабільною, необхідно створити певний комплекс умов в усіх сферах суспільного життя: економіки, права, політики та ін. В економічній сфері найважливішими умовами є:
1) реальний плюралізм форм власності, тобто наявність різних типів та форм власності, які визнані чинним законодавством рівноправними і можуть конкурувати між собою у боротьбі за ринки збуту, сфери прикладання капіталу тощо;
2) розвинута інфраструктура підтримки підприємництва (консультаційних центрів із питань управління підприємствами, курсів і шкіл підготовки підприємців, інноваційних центрів тощо);
3) стабільна, науково обґрунтована економічна політика держави, в тому числі політика підтримки підприємництва, передусім дрібного;
4) державне регулювання економіки, насамперед за допомогою економічних важелів;
5) раціональна економічна, зовнішньоекономічна політика, зокрема продумана політика протекціонізму, захисту вітчизняного товаровиробника.
У сфері права основними умовами підприємницької діяльності є:
1) ефективна та стабільна законодавча база щодо підприємництва;
2) розвинуте антимонопольне законодавство та наявність достатніх механізмів його реалізації;
3) ефективна система захисту інтелектуальної власності (винаходів, патентів, ліцензій та ін.);
4) проста процедура реєстрації підприємств, скорочення форм звітності та контролю за їх діяльністю, відсутність хабарництва і чиновницького свавілля у цій діяльності;
5) пільгове податкове законодавство.
Важливими умовами підприємницької діяльності в інших сферах є: стабільна політична ситуація; позитивна суспільна думка щодо діяльності підприємців; належний рівень культури підприємництва (тобто етики ділових відносин, духовних цінностей суспільства у цій сфері та ін.).
За наявності наведених умов підприємництво організують за певними принципами діяльності, тобто загальновизнаними і поширеними правилами господарських дій. Основними такими принципами, зафіксованими у Законі України «Про підприємництво», є:
1) вільний вибір діяльності;
2) залучення на добровільних засадах до здійснення підприємницької діяльності майна та коштів юридичних осіб і громадян;
3) самостійне формування програми діяльності та вибір постачальників і споживачів вироблюваної продукції, встановлення цін відповідно до законодавства;
4) вільне наймання працівників;
5) залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших видів ресурсів, яке не заборонене або не обмежене законодавством;
6) вільне розпорядження прибутком, який залишається після внесення платежів, установлених законодавством;
7) самостійне здійснення підприємцем — юридичною особою зовнішньоекономічної діяльності, використання будь-яким підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.
Крім зазначених принципів, які значною мірою відображають правові основи підприємництва, кожне підприємство в умовах соціальне орієнтованої ринкової економіки повинно діяти на принципах господарського (або комерційного) розрахунку.
Такими основними принципами є:
· самоокупність;
· самофінансування;
· самозабезпечення;
· матеріальна зацікавленість;
· економічна відповідальність;
· господарська самостійність у межах чинного законодавства у поєднанні з контролем державних органів за його дотриманням.
Найважливішими рисами господарського розрахунку є:
1) отримання прибутку на основі створення необхідних суспільству товарів і послуг та підвищення ефективності виробництва;
2) економічна відповідальність за результати невмілого господарювання, неефективного використання ресурсів (трудових, матеріальних, фінансових).
Наслідком такого господарювання може стати банкрутство. Тому західні науковці називають свою економіку системою прибутків і збитків. Про економічну відповідальність господарського розрахунку свідчить той факт, що у США з приблизно 600 тис. Нових, переважно малих фірм, які щорічно виникають, розорюються майже 400 тис. У Великобританії протягом першого року банкрутує кожна четверта фірма, в Японії — сьома з 10 протягом 5 років.
Підприємства несуть економічну відповідальність перед іншими підприємствами за виконання своїх договірних зобов'язань, за виконання замовлень держави, перед споживачем, перед банками тощо. Договірні зобов'язання, як правило, виконують із точністю не лише до конкретної дати, а й до певної години. Тому у розвинутих країнах світу відпала необхідність у будівництві великих складських приміщень, зберіганні значних запасів продукції на складах. Правилом для ділової людини є дотримання й усної обіцянки. Порушення цього правила неминуче призведе до відмови бізнесменів мати ділові стосунки з такими партнерами.
Проте одного лише декларування цих принципів здійснення підприємницької діяльності у законах недостатньо. Необхідно створити надійний механізм їх реалізації, захисту підприємців із боку держави. Це передбачається Законом України "Про підприємництво."
Зокрема, держава законодавче гарантує додержання прав підприємців, обмежуючи втручання державних органів у їх господарську діяльність. Втручання в господарську або іншу діяльність з боку державних або громадських органів допускається лише, коли це пов'язано з реалізацією прав цих органів щодо здійснення контролю за діяльністю суб'єктів підприємництва. Контроль є одночасно важливою запорукою додержання прав підприємців.