2.2.6. Токсично-кінетичні особливості перкутанних отруєнь

Проникнення токсичних речовин через шкіру також має велике значення, переважно у виробничих умовах.

Існує принаймні три шляхи такого надходження (мал. 6):

- • через епідерміс;

- • волосяні фолікули;

- • вивідні протоки сальних залоз.

Епідерміс розглядається як ліпопротеіновий бар'єр, через який можуть дифундувати різноманітні гази й органічні речовини в кількостях, пропорційних їхнім коефіцієнтам розподілу в системі ліпіди/вода. Це тільки перша фаза проникнення отрути, другою фазою є транспорт цих сполук з дерми в кров. Якщо ці процеси, що визначають, фізико-хімічні властивості речовин сполучаються з їхньою високою токсичністю, то небезпека важких крізь шкірних отруєнь значно зростає. На першому місці знаходяться ароматичні нітровуглеводні, хлоровані вуглеводні, металоорганічні сполуки.

Рис. 7. Принципи надходження, розподіли і виведення отрут в організмі.

В — чужорідна речовина; р — рецептор.

Варто враховувати, що солі багатьох металів, з'єднуючись з жирними кислотами і шкірним салом, можуть перетворюватися в жиророзчинні сполуки і проникати через бар'єрний шар епідермісу (особливо ртуть і талій).

Механічні ушкодження шкіри (садна, подряпини, рані і т.д.), термічні і хімічні опіки сприяють проникненню токсичних речовин в організм.