4. Планування суспільних фондів споживання.

Іншим узагальнюючим показником рівня життя населення є суспільні фонди споживання. Суспільні фонди споживання – це частина фонду споживання в національному доході, яка характеризує обсяг матеріальних благ і послуг, які надає населенню держава безоплатно або на пільгових умовах, а також грошові виплати, які не є оплатою за працю.

Існує два джерела утворення суспільних фондів споживання:

1. Асигнування із державного бюджету.

2. Кошти підприємств, сільськогосподарських підприємств та суспільних організацій.

В суспільному фонді споживання виділяють 2 частини:

1. Матеріальна база для функціонування безоплатного та пільгового обслуговування населення.

2. Фонд грошових індивідуальних виплат (пенсії, допомоги, стипендії ).

Обсяг першої частини визначається та обґрунтовується при розробці плану розвитку відповідних галузей сфери обслуговування. Обсяг другої частини визначається при плануванні пенсій, допомог, стипендій, виходячи із кількості громадян відповідних категорій ( пенсіонери, студенти та інші ) та чинного законодавства.

В основі прогнозно-планових розрахунків суспільних фондів споживання є групування окремих елементів за їхнім призначенням:

- утримання і виховання дітей,

- підготовка кадрів,

- охорона здоров'я та відпочинок населення,

- утримання пенсіонерів і непрацездатних членів суспільства,

- суспільне культурно-побутове обслуговування населення.

Для кожної групи є окремі статті витрат, подані за джерелами їх формування, а саме: кошти державного бюджету, підприємств, спеціально створених позабюджетних фондів, профспілок та інших джерел.

Показники суспільних фондів споживання розраховують для України в цілому (у вартісному вираженні) і на особу (у вартісному вираженні і у відсотках до базового чи попереднього року). Схема такого розрахунку наведена у табл. 3

Таблиця 3 Суспільні фонди споживання

У процесі розрахунку витрат на утримання та виховання дітей враховують ті кошти, які держава може виділити із держбюджету на утримання ясел, дитячих садків, загальноосвітніх шкіл, інтернатів тощо. У цій статті також враховано кошти державної допомоги вагітним жінкам і матерям, що доглядають малолітніх дітей, кошти на відшкодування витрат у зв'язку зі зношуванням невиробничих фондів дитячих закладів, витрат підприємств, профспілок та інших громадських і негромадських організацій на утримання різноманітних дитячих таборів тощо.

У групу витрат "Підготовка кадрів" введено такі статті, як бюджетне фінансування вищих навчальних закладів, коледжів, технікумів, ліцеїв, профтехучилищ, а також кошти підприємств на підготовку і перепідготовку працівників за рахунок витрат виробництва й обігу.

Охорона здоров'я і відпочинок населення передбачає такі статті, як витрати коштів держбюджету на лікарні, диспансери, поліклініки, санаторії, курорти, на фізичну культуру, а також на допомогу з тимчасової непрацездатності робітників і службовців, оплату відпусток, заміщення зношуваності невиробничих фондів закладів охорони здоров'я і відпочинку. Цю групу витрат частково фінансують з коштів підприємств (придбання путівок), профспілок та інших громадських організацій.

Утримання непрацездатних членів суспільства і пенсіонерів охоплює статті, які стосуються пенсії, допомоги, утримання будинків інвалідів і перестарілих, відшкодування зношуваності основних фондів цих будинків тощо.

Статті групи "Громадське культурно-побутове обслуговування населення" об'єднують витрати бюджетних коштів на оплату працівників культурно-просвітніх закладів, відшкодування зношеності їхніх основних невиробничих фондів, державні субсидії населенню, покриття видатків на утримання громадського житлового фонду, які не відшкодовує квартплата населення.

Крім коштів бюджету на такі цілі, використовують кошти підприємств на культурно-побутові заходи, утримання будівель, приміщень, садів, парків тощо.

В Україні за сучасних умов суми коштів, які держава виділяє на фінансування заходів, що стосуються суспільних фондів споживання, безперервно зменшуються.