2. Завдання планування транспортного комплексу та особливості розвитку окремих видів транспорту.

Роль транспортного комплексу в національній економіці значна: він забезпечує потреби народного господарства в перевезеннях вантажів і пасажирів, міжрайонні та внутрішньорайонні господарські зв’язки.

Для вирішення цих завдань використовуються різні види транспорту, плани розвитку яких повинні бути взаємоузгоджені. Темпи розвитку транспорту визначаються розвитком виробництва промислової та сільськогосподарської продукції, обсягами капітального будівництва, внутрішнього та зовнішнього товарообігу, матеріально-технічного постачання, а також необхідністю задоволення потреб населення у перевезеннях. План розвитку транспорту є невід’ємною частиною народногосподарської програми, тому він повинен бути взаємоузгоджений зі всіма іншими розділами плану.

Головним завданням планування транспортного комплексу є найбільш повне, якісне та своєчасне задоволення потреб народного господарства і населення у перевезеннях, прискорення доставки вантажів та перевезенням пасажирів на основі суттєвого підвищення економічної ефективності роботи всієї транспортної системи. Вирішення цього основного завдання передбачає:

1. Узгоджений розвиток єдиної транспортної системи країни, вдосконалення координації роботи всіх видів транспорту і їх взаємодії з іншими галузями народного господарства, усунення нераціональних перевезень;

2. Використання передової техніки на всіх видах транспорту, розвиток нових видів транспорту, підвищення темпів оновлення рухомого складу, вдосконалення структури транспортних засобів, укріплення матеріально-технічної бази транспорту;

3. Інтенсифікація розвитку окремих видів транспорту за рахунок використання передової технології, покращання використання транспортних засобів, зниження простоїв під вантажними та технічними операціями вагонів, автомобілів, кораблів, більш повного використання їх місткості та вантажопідйомності, скорочення порожніх пробігів;

4. Розвиток прогресивних способів перевезення вантажів (контейнерних, пакетованих), підвищення ступеня механізації вантажно-розвантажувальних робіт, зниження негативного впливу транспорту на навколишнє середовище.

Роль окремих видів транспорту у перевезені вантажів і пасажирів неоднакова, що визначається особливостями їх розвитку.

Розглянемо структуру та особливості розвитку транспортного комплексу України.

Транспортний комплекс – це об’єднання підприємств з експлуатації, ремонту й обслуговування транспортних засобів, терміналів, головне завдання яких – задоволення потреб споживачів у перевезеннях вантажів і пасажирів у межах єдиної транспортної системи країни.

1.Залізничний транспорт найбільш розвинений в Україні. Залізниці займають ведуче місце у економічному житті країни, а саме:

· за загальною довжиною колії посідає четверте місце в світі (після США, Росії та Канади);

· виконує майже половину всього вантажообігу (40-50%);

· за пасажирообігом є незаперечним лідером – на нього припадає 50-70% загального обсягу перевезень.

Залізничний транспорт забезпечує масовість перевезень вантажів завдяки значній пропускній та провізній здібності, великій швидкості руху потягів, безперервності роботи і порівняно невеликій собівартості перевезень

Водночас, залізничний транспорт має високий ступінь зношеності основних фондів (з деяких головних видів – 80-90%), переважна частина колій змонтована на дерев’яних шпалах, з яких 15-17% непридатні до подальшого користування.

Важливість залізничного транспорту в системі транспортних комунікацій України зростає, оскільки через територію держави пролягають головні транспортні транс’європейські коридори: Схід-Захід, Балтика-Чорне море. Це дає змогу налагодити швидкісне залізничне сполучення практично між усіма державами Європи. Враховуючи, що із 24 прикордонних залізничних переходів на восьми змінюється ширина колії, українські фахівці намагаються спроектувати вагонні візки з розсувними колісними парами. Запровадження такої системи допоможе виграти час, оскільки ми відчутно відстаємо від європейських швидкостей перевезення вантажів.

2. Автомобільний транспорт є універсальним і маневреним видом, який виконує великий обсяг перевезень вантажів в основному на невеликі відстані (середня відстань перевезення 1т вантажів – близько 20км: підвезення вантажів на станції, розвезення прибувших вантажів та інше), забезпечуючи практично гарантію збереження вантажу, терміновість і надійність перевезень.

За обсягом перевезень вантажів, тобто масою, він стабільно перевищує показники залізничного транспорту у 4-5 разів, а за обсягом перевезень пасажирів, тобто кількістю, – у 5-6 разів (за обсягом перевезень, а не за вантажообігом чи пасажирообігом). Тобто, автомобільний транспорт переважає у вантажних перевезеннях на короткі відстані.

Зростає роль автомобільного транспорту і в перевезеннях вантажів на дальні відстані – в райони, де відсутні залізничні і водні шляхи, а також термінових вантажів у зарубіжні країни. Він забезпечує перевезення вантажів безпосередньо з місця виробництва до місця споживання без участі інших видів транспорту.

Важливим завданням є підвищення ефективності використання автотранспортних засобів за рахунок використання причепів та напівпричепів, скорочення порожніх пробігів, нераціональних перевезень, непродуктивних простоїв, тощо. Підвищенню ефективності роботи транспорту сприяє вдосконалення структури автомобільного парку шляхом збільшення випуску автомобілів з дизельними двигунами, використання газобалонних автомобілів.

Розвиток автомобільного транспорту безпосередньо залежить від якості шляхів (доріг). Слід відмітити, що автомобільні дороги України не відповідають європейським стандартам з багатьох показників, зокрема таких: швидкість пересування; забезпеченість сучасними дорожніми знаками і розміткою; потрібною кількістю пунктів технічної та медичної допомоги, харчування і відпочинку; заправки пальним і мастилом, телефонного зв’язку тощо. Практично нема доріг першої категорії з багаторядним рухом на високих швидкостях. Значного поліпшення потребує матеріально-технічна база організацій, які здійснюють розвиток і обслуговування автомобільної транспортної мережі.

3. Морський транспорт за вантажообігом посідає третє місце після трубопровідного і залізничного, але за кількістю відправлених вантажів він значно відстає (близько 1%) (тобто кількість мала, а відстань велика). Переважають обсяги закордонних перевезень, причому їхня частка за останні 10 років стабільно зростає і тепер становить понад 95%. Головні вантажі – мінеральні добрива, будівельні матеріали.

4. Річковий транспорт не відіграє значної ролі в обсягах вантажних і пасажирських перевезень, однак значно випереджає всі інші види транспорту за рівнем доходів, головно, за рахунок закордонних перевезень вантажів. Робота річкового транспорту є усталеною, бо обмежена басейнами річок Дніпра та Дунаю, а також прибережними водами Чорного моря. Це дає змогу доставляти вантажі і пасажирів у річкові та морські порти країн Центральної та Південно-східної Європи. Проте ефективність функціонування річкового транспорту України значно нижча (близько 20%) порівняно з розвиненими державами, що мають такі ж ресурси для цього виду транспорту.

5. Повітряний транспорт посідає скромне місце в загальному обсязі вантажних і пасажирських перевезень, хоча він поза конкуренцією серед інших видів транспорту щодо швидкості доставки пасажирів і термінових вантажів на великі відстані.

6. Трубопровідний транспорт – це самий дешевий транспорт, тому темпи його розвитку найвищі. Протягом останніх десяти років він стабільно нарощує свою частку в загальному обсязі транспортних вантажів, яка становить тепер понад 23% За вантажообігом у 1997 р. Він вийшов на перше місце (47% від загального обсягу), випередивши постійного лідера – залізничний транспорт. Він включає: газопроводи, нафто- та нафтопродуктопроводи, трубопровідний гідротранспорт та інше. Трубопровідний транспорт України має достатні виробничі потужності для забезпечення держави енергоносіями – нафтою і газом, а також для транзиту російської нафти і газу в країни Європи.

Особливості розвитку окремих видів транспорту необхідно враховувати при розподілі перевезень між ними, з тим щоб досягти взаємодії різних видів транспорту, у максимальній мірі використовувати їх, забезпечити зниження витрат на транспортування у народному господарстві