4.Планування перевезень пасажирів.
Головним завданням плану пасажирських перевезень є найбільш повне задоволення потреб населення у перевезеннях при значному покращанні якості обслуговування пасажирів.
Головним показником роботи пасажирського транспорту, що характеризує кінцевий наслідок, є пасажирообіг; його величина залежить від кількості пасажирів та дальності їх поїздки. При визначенні цих величин аналізують дані за попередні роки та враховують чинники, що впливають на показник пасажирообігу як у бік його збільшення , так і зменшення. Зокрема, враховується зростання чисельності населення, особливо міського, підвищення добробуту населення, освоєння нових віддалених районів та інше. До чинників, що зменшують пасажирообіг, відносяться: скорочення плинності робочої сили, розширення розвитку торгівлі, зменшення кількості відряджень та інше.
Планування перевезень пасажирів здійснюється з підрозділом на 2 види перевезень:
1) перевезення у позаміському сполученні;
2) внутрішньоміські перевезення.
Такий розподіл перевезень пов’язаний з деякими розбіжностями у чинниках, що враховуються при їх визначенні.
Обсяг позаміських перевезень пасажирів залежить, зокрема, від зростання добробуту населення. Тому при його плануванні використовуються показники зростання фонду споживання у національному доході, або росту реальних доходів на одного мешканця, залучаються дані про грошові доходи населення та кількість пасажиро-кілометрів, що припадає на одну гривню цих доходів. Крім того, для розрахунку пасажирообігу необхідно враховувати чисельність населення планового періоду та його рухомість. Транспортна рухомість - це середня кількість поїздок одного мешканця в рік всіма видами транспорту.
Пасажирообіг у позаміському сполученні можна визначити двома шляхами:
1) як добуток показників транспортної рухомості населення і кількості населення.
2) як добуток кількості пасажиро-кілометрів на 1 гривну доходів і розміру грошових доходів населення.
Інакше здійснюється планування внутрішньоміських перевезень.
Внутрішньоміський пасажирообіг визначається шляхом перемноження обсягу пасажиропотоку на середню дальність поїздки.
Обсяг пасажиропотоку (кількість пасажирів, що перевозяться) залежить від чисельності міського населення та його транспортної рухомості. Основою визначення транспортної рухомості є звітні дані, скориговані з урахуванням дії чинників, що обумовлюють зміну соціального стану населення, його чисельності, території міста та зміни його інфраструктури, взаємного розташування місць проживання та місць прикладання праці та інше.
Середня дальність поїздки у містах встановлюється на основі аналізу даних обслідувань пасажиропотоків. Періодичні обстеження пасажиропотоків проводяться для визначення змін середньої відстані поїздок у містах.
Важливим завданням плану пасажирських перевезень є розподіл обсягів перевезень пасажирів між видами міського транспорту (метрополітен, тролейбус, трамвай, швидкісний трамвай, автобус). Визначальними у цьому розподілі є потреби населення, обсяги пасажиропотоків за окремими напрямками, економічні доцільні сфери використання окремих видів транспорту. При цьому враховується і необхідність дотримання норм пересування - час поїздки, ступінь використання місткості рухомого складу.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 Наверх ↑