2. Планування трудових ресурсів.

Джерелом трудових ресурсів є населення країни. Чисельність населення та темпи його росту визначають розмір та склад трудових ресурсів країни, кількісну сторону відтворення робочої сили для різних галузей народного господарства.

Основним завданням планування трудових ресурсів є раціональний розподіл робочої сили за галузями національної економіки.

При плануванні трудових ресурсів здійснюють кількісну та якісну оцінку потенціалу робочої сили, обчислюють її рух та розподіл за галузями національної економіки та регіонами країни. Розподіл та перерозподіл робочої сили залежить від наступних чинників:

1. Розвиток та розташування виробництва, а відповідно суспільного розподілу праці;

2. Природне зростання чисельності населення;

3. Розбіжності за рівнем життя у різних регіонах країни.

4. Національні особливості, історичних умов та особливостей.

Планування трудових ресурсів здійснює Міністерство праці та соціальної політики. Свої розрахунки та баланси воно надає до Міністерства економіки.

Планування трудових ресурсів зводиться до планування чисельності робітників та службовців по народному господарству в цілому та по окремих його галузях. Чисельність робітників та службовців у галузях матеріального виробництва визначається виходячи із завдань по випуску продукції та зростання продуктивності праці. У галузях невиробничої сфери – виходячи із кількості та розширення мереж і закладів, обсягу робіт або послуг та нормативів обслуговування. Чисельність робітників на підприємстві планується виходячи із обсягу робіт та трудомісткості.

Основним плановим документом при плануванні трудових ресурсів є баланс трудових ресурсів, який складається із 4 розділів:

1. Населення, всього.

2. Трудові ресурси (загальна чисельність працездатного населення).

3. Розподіл трудових ресурсів.

4. Розподіл зайнятих за сферами і галузями національної економіки.

Приклад зведеного балансу трудових ресурсів наведено у табл. 1. Розподіл трудових ресурсів за видами зайнятості відображає тенденції, що складаються у процесі їхнього відтворення. Зведений баланс містить інформацію про склад і використання трудових ресурсів у середньорічному обчисленні.

Таблиця 1 Зведений баланс трудових ресурсів

Найбільша частина зайнятих припадає на галузі матеріального виробництва.

У плануванні трудових ресурсів є свої труднощі, які пов’язані зокрема із зростанням частини еміграції, а також із старінням населення.

Одним із перспективних завдань планування трудових ресурсів є раціональний перерозподіл трудових ресурсів за рахунок механізації та автоматизації основних виробничих процесів ( вантажно-розвантажувальних робіт та інше ).

Згідно з Законом України про зайнятість передбачено комплекс заходів щодо соціального захисту громадян у випадку втрати ними роботи. Для цього й створена служба зайнятості, перед­бачено джерела фінансування витрат на перепідготовку; перенавчання незайнятих тощо. Кошти для цього надходять з державного і місцевого бюджетів, обов'язкових внесків підприємств, організацій, кооперативів, добровільних внесків організацій і громадян, коштів державних служб зайнятості, одержуваних за надання платних послуг підприємствам та організаціям. Розпорядником коштів фонду є Державна служба зайнятості.