ТЕМА 7. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА.

1.      Завдання державного регулювання розвитку промислового виробництва.

2.      Система показників плану промислового виробництва та її подальше вдосконалення.

3.      Прогнозування потреби народного господарства в засобах виробництва та предметах споживання.

4.      Обґрунтування виробничої програми промисловості.

Основні терміни теми: спеціалізована галузь, міжгалузевий комплекс, пряме регулювання промислового виробництва, методи регулювання підприємницької діяльності, завдання програми промислового виробництва, прогноз промислового виробництва, державне замовлення, номенклатура і асортимент продукції, товарна, чиста, валова та реалізована продукція, нормативно-чиста продукція, діючі та спів ставні ціни, портфель замовлень, якість промислової продукції, спеціалізація, кооперування, комбінування виробництва, потреба в промисловій продукції, матеріальні баланси засобів виробництва та предметів споживання, метод прямого розрахунку, ринковий фонд, державний та поточний резерви, виробнича потужність, баланс виробничих потужностей.

1.Завдання державного регулювання розвитку промислового виробництва

Промисловість – це найбільша галузь національної економіки, ведуча ланка народногосподарського комплексу. Від рівня і масштабів її розвитку залежить розвиток всієї економіки, життєвий рівень населення, зміцнення обороноздатності країни.

В основі державного регулювання промислового виробництва лежить галузевий поділ промислового виробництва. Промисловість України складається з спеціалізованих галузей та міжгалузевих комплексів.

В промисловості України є такі спеціалізовані галузі: електроенергетика, нафтовидобувна, газова, вугільна, торф`яна, чорна металургія, кольорова металургія, хімічна та нафтохімічна, машинобудівна і металообробна, лісова, деревообробна та целюлозно-паперова, промисловість будівельних матеріалів, скляна та фарфоро-фаянсова, легка, харчова, мукомольно-круп`яна, комбікормова, мікробіологічна, поліграфічна та інш.

Міжгалузеві комплекси це єдині господарські системи, які складаються з групи взаємопов’язаних галузей і покликані забезпечити потреби національної економіки у певному виді кінцевої продукції (послуг). Кожен комплекс має низку спеціалізованих галузей, пов`язаних між собою технологічно, економічно і організаційно. До складу міжгалузевих комплексів промислового виробництва належать такі: паливно-енергетичний, металургійний, машинобудівний, хіміко-лісовий.

Об`єктами державного регулювання на макроекономічному рівні є міжгалузеві комплекси .

Державне регулювання промислового виробництва має два напрямки (залежно від типу галузей і форм власності):

1) пряме державне управління об`єктами (підприємствами);

2) регулювання їхньої підприємницької діяльності.

Пряме управління промисловим виробництвом передбачає:

1) управління з боку міністерств об`єктами, що є у сфері державної власності;

2) організацію монопольного виробництва деяких видів промислової продукції;

3) індикативне планування;

4) контроль за виробництвом і розподілом частини продукції, яку виготовляють на державних підприємствах.

До методів регулювання підприємницької діяльності в промисловому виробництві належать:

1) державні дозволи та контроль за розміщенням промислових підприємств;

2) залучення промислових підприємств (незалежно від форм власності) до виконання державних та регіональних цільових комплексних програм;

3) антимонопольні заходи;

4) застосування системи податків (ПДВ, акцизного збору, податків на прибуток) і податкових пільг;

5) грошово-кредитне регулювання;

6) регулювання цін на деякі види промислової продукції аж до запровадження державних цін;

7) впровадження норм амортизації і інших норм та нормативів.

План промислового виробництва розробляється в тісному зв`язку з іншими розділами народногосподарського плану і будується таким чином, щоб забезпечити засобами виробництва АПК та його ведучу галузь – сільське господарство, транспорт, будівництво, і тим самим сприяти їх подальшому розвитку. На основі плану промислового виробництва формується обсяг та структура роздрібного товарообігу, показники розвитку матеріально-технічної бази житлового, комунального господарства, охорони здоров`я, освіти, культури та інших галузей невиробничої сфери.

Завданнями програми промислового виробництва є:

1) зростання промислового потенціалу країни, безперервне нарощування обсягів виробництва продукції в промислових комплексах та спеціалізованих галузях;

2) вдосконалення структури промисловості на основі першочергового розвитку прогресивних галузей, які визначають технічний прогрес в усіх галузях національної економіки (машинобудуванні);

3) підвищення технічного рівня, економічності, якості продукції, питомої ваги виробів, що відповідають найвищим досягненням вітчизняної та світової науки і техніки;

4) підвищення ефективності промислового виробництва на основі раціонального використання основних фондів, виробничих потужностей, матеріальних, трудових та фінансових ресурсів;

5) вдосконалення розміщення промислового виробництва, прискорення освоєння природних ресурсів.