5. Планування потреби та показників використання рухомого складу.

Показники використання рухомого складу характеризують якість роботи окремих видів транспорту. За їх допомогою здійснюється обгрунтування намічених планів перевезення вантажів та пасажирів рухомим складом, визначається потреба у рухомому складі, у необхідних капітальних вкладеннях у розвиток матеріально-технічної бази окремих видів транспорту.

Планування потреби та показників використання рухомого складу мають специфіку на кожному виді транспортую. Тому розглянемо питання їх планування тільки на залізничному транспорті.

На залізничному транспорті існує 2 види рухомого складу, а саме:

· вагони;

· локомотиви.

Основним техніко-економічним показником використання парку вантажних вагонів є середньодобова продуктивність умовного чотирьохвісного вагону, яка визначається за наступною формулою:

, де

Рс – середнє статистичне навантаження на вісь вагона, тонни. Береться 4РС, оскільки розрахунок ведеться в умовах чотирьохвісних вагонах.

L – середня дальність перевезення вантажів, км;

КЕ – коефіцієнт, що характеризує відношення експлуатаційних тоннокілометрів до тарифних, (береться з довідників).

ОВ – середній час обігу вагону, діб..

Статистичне навантаження залежить від співвідношення ваги і обсягу кожного вантажу. Для кожного виду вантажу вона є різною. Середнє статистичне навантаження встановлюється в залежності від складу вантажу, тобто питомої ваги кожного виду вантажу в загальному відправленні, складу вагонів і покращання використання вантажопід’ємності вагонів (раціонального завантаження вагонів).

Показник середнього статистичного навантаження використовується і для розрахунку середнього добового навантаження вагону. Для цього загальний обсяг вантажів, що перевозяться в тонах, ділять на середньостатистичне навантаження на вагон і на кількість робочих днів в плановому періоді.

Тривалість обігу вагону - важливий техніко-економічний показник, що характеризує період часу від одного завантаження вагона до наступного завантаження цього ж вагона. Одиницею вимірювання ї доба. Від нього залежить швидкість доставки вантажів, собівартість перевезень..

Потреба в робочому парку вантажних вагонів розраховується за типами вагонів. Ця потреба визначається як добуток середньодобового завантаження вагонів на час обігу вагона.

Крім потреби в працюючому складі вагонів необхідно розраховувати резерв вагонів (оперативний і обумовлений нерівномірністю руху). Оперативний резерв створюється з врахуванням того, що частина вагонів буде знаходитись в ремонті, оренді, за кордоном та інше.

При визначенні резерву враховується його розмір в звітному періоді і оцінюється вплив чинників, які збільшують або зменшують потребу в окремих видах вагонів неробочого парку.

Потреба в локомотивах визначається за видами тяги (електровози, тепловози, паровози) та видами руху або роботи (вантажні, пасажирські, маневрові ). Для визначення потреби в локомотивах потрібно попередньо розглянути показники їх використання.

Важливим показником є середня вага вантажного потягу. Зростання ваги потягів веде до скорочення потреби в локомотивах, електроенергії, паливі, робочій силі та інше.

Середня вага потягу - це вага вантажу, який можна перевезти одним потягом. Збільшення середньої ваги потягу визначається в залежності від впровадження нових більш продуктивних локомотивів, покращання використання вантажопід’ємності вагонів та інших чинників.

Для обгрунтування планів перевезень велике значення має розвиток транспортної мережі, забезпечення іншими матеріально-технічними засобами, капітальними вкладеннями. При цьому необхідно передбачати підвищення ефективності роботи транспорту за рахунок впровадження досягнень науково-технічного прогресу, покращання використання транспортних засобів, узгодженої роботи всіх видів транспорту, ощадливого використання ресурсів та ін. 

УЗАГАЛЬНЕННЯ

1. Транспортний комплекс відіграє значну роль в національній економіці: він забезпечує потреби народного господарства в перевезеннях вантажів і пасажирів, міжрайонні та внутрішньо районні господарські зв’язки.

2. Транспортна система включає залізничний, автомобільний, морський, річковий, повітряний та трубопровідний транспорт, з яких найбільш розвинений залізничний, а найдешевший – трубопровідний транспорт.

3. Роль окремих видів транспорту у перевезеннях вантажів і пасажирів неоднакова, що визначається особливостями їх розвитку.

4. Найважливішим розділом плану розвитку транспорту є план вантажних перевезень, основним показником якого є загальний обсяг перевезень.

5. Для визначення обсягу вантажних перевезень використовують коефіцієнти перевезень, які показують частку виробленої продукції, що буде перевозитись.

6. Важливим показником роботи транспорту є вантажообіг, який визначається шляхом множення обсягу перевезень вантажів на відстань перевезення.

7. При розподілі вантажних перевезень між видами транспорту виходять з техніко-економічних переваг кожного з них.

8. Головним показником роботи пасажирського транспорту є пасажирообіг, який залежить від кількості пасажирів і дальності їх поїздки.

9. Планування перевезення пасажирів здійснюється з підрозділом на два види перевезень: перевезення у позаміському сполученні і внутрішньо міські перевезення.

10. Показники використання рухомого складу характеризують якість роботи окремих видів транспорту.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Які чинники впливають на форми і механізм державного регулювання розвитку транспорту?

2. Які види транспорту підлягають приватизації в Україні?

3. На вирішення яких проблем спрямоване державне регулювання транспортного комплексу?

4. В чому полягають основні задачі державного регулювання та планування розвитку транспорту?

5. Наведіть загальну характеристику транспортного комплексу та окремих видів транспорту.

6. В чому полягає планування вантажних перевезень? Які показники при цьому розраховуються і як?

7. Яким чином відбувається планування перевезень пасажирів?

8. Як визначається пасажирообіг у позаміському сполученні та внутрішньо міський та внутрішньоміський пасажирообіг?

9. Як планується потреба в рухомому складі залізничного транспорту?