ТЕМА 8. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ.

1. Сутність державного регулювання агробізнесу.

2. Основні завдання та особливості планування АПК на сучасному етапі.

3. Основи розробки програми розвитку аграрного сектора.

4. Планування розвитку матеріально-технічної бази АПК

Основні терміни теми: агропромислова інтеграція, вертикальна та горизонтальна інтеграція; агропромисловий комплекс (АПК, соціальна інфраструктура, сільськогосподарські виробничі кооперативи (СВК), сільськогосподарські товариства з обмеженою відповідальністю(СТОВ), селянські фермерські господарства (СФГ); урожайність, продуктивність худоби, кормова база тваринництва; матеріально-технічна база АПК; механізація, електрифікація, хімізація, меліорація.

Сутність державного регулювання агро бізнесу.

Досвід розвинутих країн, система агробізнесу яких тривалий час формувалась під впливом держави, переконливо засвідчує, що в умовах ринкової економіки життєздатність сільськогосподарських підприємств, ефективність аграрного виробництва і відносна стабільність соціальної сфери в сільській місцевості значно зумовлені державним регулюванням.

Потреба та особливості державного регулювання агропромислового комплексу визначаються низкою об`єктивних чинників: 1) різноманітність природно-кліматичних умов; 2) страхування діяльності сільськогосподарських підприємств; 3) непостійність цін і доходів в агропромисловому виробництві, що залежить від природних чинників і кон`юнктури ринку; 4) конкурентне середовище в сільському господарстві і високий ступінь монополізації в ресурсозабезпечувальних переробних сферах; 5) низька привабливість інвестування аграрного виробництва через специфіку відтворювального процесу; 6) потреба екологізації сільського господарства; 7) особливості формування соціальної інфраструктури села.

Масштаби регулювання, головно, залежать від рівня економічного і соціального розвитку господарства, збалансованості попиту і пропозиції на аграрних ринках. Світовий досвід виділяє наступні напрямки державного регулювання агробізнесу:

1) регулювання цін і фермерських доходів;

2) бюджетне фінансування;

3) кредитування;

4) оподаткування;

5) стабілізація ринку сільськогосподарської продукції.

В умовах, що склалися сьогодні в Україні, з метою розвитку АПК і країни в цілому, крім перерахованих вище напрямів, держава повинна:

1) підтримувати розвиток фермерства;

2) сприяти в реалізації продукції у межах квот і гарантованих цін, які запроваджують органи державної влади;

3) дотувати виробництво окремих видів продукції;

4) підтримувати розвиток аграрного підприємництва;

5) провадити антимонопольну політику;

6) забезпечувати підготовку кадрів, підтримувати розвиток аграрної науки, соціальної інфраструктури.