4. Система показників плану економічного і соціального розвитку.

Показники плану економічного й соціального розвитку мають правильно відображати економічні явища та процеси. Планові показники, відображаючи конкретні завдання, є важливим інструментом, цільовими орієнтирами економічної діяльності, а характеризуючи якісну та кількісну сторони її розвитку, визначають структуру та адресність плану.

Система показників відображає прийняті планові рішення щодо мети і завдань їх реалізації. Вона має характеризувати не тільки наслідки виробництва, а й засоби та способи їх досягнення, забезпечуючи таким чином необхідну погодженість натуральних і вартісних співвідношень.

Плани економічного й соціального розвитку України включають кількісні показники та якісні характеристики макроекономічної ситуації, структури економіки, науково-технічного розвитку, обсягів виробництва та споживання товарів і надання послуг, зовнішньоекономічної діяльності, рівня та якості життя, охорони навколишнього середовища, соціальної структури, реформування власності, розвитку регіонів.

Кількісні показники визначають обсяг, розмір, масштаби виробництва, будівництва, товарообігу, мережу об'єктів соціальної сфери. Якісні показники характеризують у планах ефективність функціонування економіки та окремих її галузей.

У системі планових показників суттєво підвищується роль натуральних показників, що виявляється як у розширенні номенклатури продукції, яка відображається в плані, так і в збільшенні номенклатури з натуральними одиницями виміру, за якою проводяться розрахунки виробничих потужностей, у підвищенні відповідальності за виконання договірних зобов'язань щодо поставок продукції споживачам у конкретній номенклатурі.

З 1998 року в Україні для аналізу та планування суспільного виробництва було запроваджено показник виробленої чистої продукції галузей матеріального блага виробництва.

Цей показник обчислюється як різниця між обсягом виробленого національного доходу та сумою податку з обороту й надходжень від зовнішньоторговельних операцій. Обчислення ВНП та валового внутрішнього продукту (ВВП) не лише полегшує міжнародні зіставлення темпів і рівнів економічного розвитку, структури народного господарства та сприяє діловому спілкуванню з іншим світом єдиною статистичною мовою, а також дає змогу поглибити макроекономічний аналіз.

Валовий внутрішній продукт ( ВВП) – це вироблений протягом року сукупний обсяг кінцевих товарів і послуг, виражений у грошовому виразі. ВВП розраховується в поточних цінах, то в суспільстві складається не зовсім правильне уявлення про стан економіки і життєвий рівень населення.

Щоб отримати реальну картину динаміки виробництва, необхідно при розрахунку ВВП виключити вплив на нього інфляції, тобто скоригувати вартісну величину ВВП. Тому в економічній теорії та практиці розраховують номінальний і реальний ВВП.

ВВП вироблений являє собою вартість створених матеріальних благ і наданих нематеріальних послуг у грошовому виразі з вирахуванням вартості витрачених матеріалів та послуг, що були надані господарським ланкам. Показник нагромадження у ВВП включає загальний обсяг капітальних вкладень за рахунок усіх джерел фінансування та приріст матеріальних оборотних засобів у запасах сировини, матеріалів, палива та ін.

ВВП обчислюється на основі діючих цін. Для усунення впливу інфляції використовують показник дефлятора ВВП, який ураховує сукупну зміну оптових і споживчих цін.

Дефляція - процес стримування росту грошової маси в обігу шляхом вилучення з обігу частини надлишкових паперових грошей, випущених в період інфляції.

Національний дохід – це сукупний дохід, який заробляють учасники виробництва: власники праці, власники капіталу і держава, та їх доходи від власності.

З метою прискорення процесу реформування економічних відносин у сфері матеріального виробництва, створення повноцінних ринків промислової продукції, продовольства, товарів народного споживання, робіт та послуг 1995р. В Україні введено державну контрактну систему.

Державний контракт – це договір, укладений державним замовником від імені держави з виконавцем державного замовлення, в якому визначені економічні й правові зобов’язання сторін і обумовлені взаємовідносини замовника і виконавця. Контрактна система спрямована на посилення державної підтримки пріоритетів, які забезпечують структурну перебудову, економічну стабільність.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

1. В країнах з ринковою економікою та індикативним плануванням у більшості конкретних випадків є особливі планові органи.

2. Система органів макроекономічного планування в Україні має наступну структуру: загально-планові органи, галузеві планові органи, виробничі планові органи.

3. В Україні центром і виконавчим органом з питань розробки та здійснення економічної політики є Міністерство економіки. Його головні функції - методологічне та організаційне забезпечення економічної політики держави.

4. Розробка Державної програми економічного і соціального розвитку на кожний наступний рік здійснюється послідовно в сім етапів.

5. Плани економічного й соціального розвитку України включають кількісні показники та якісні характеристики макроекономічної ситуації, структури економіки, науково-технічного розвитку, обсягів виробництва та споживання товарів і надання послуг, зовнішньоекономічної діяльності, рівня та якості життя, охорони навколишнього середовища, соціальної структури, реформування власності, розвитку регіонів.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Охарактеризуйте систему планових органів України.

2. Які органи здійснюють державне регулювання економіки?

3. Перерахуйте основні етапи формування державних планів.

4. З яких основних розділів складається Державна програма соціально-економічного розвитку України.?

5. Наведіть класифікацію показників макроекономічних планів.