2. Метод аналізу історії ек-них вчень
Методико-методологічні засади аналізу історії ек-ної думки, можуть бути різними залежно від того, якої мети бажає досягти дослідник. Виділяють 2 методи: історичний, або хронологічний, і логіч-ний. Історичний підхід передбачає розгляд ідей, теорій у порядку їхнього виникнення та форму-вання. Він дає змогу проаналізувати сукупність поглядів, ідей на певному етапі сус-ого розв-ку й дальшу еволюцію цих ідей. Такий підхід може по-єднуватися з аналізом соц-но-ек-них умов, що в них формувалися ці погляди та ідеї. Логічний метод грунтується на дослідженні еволюції кон-цепцій чи теорій, без достатнього урахування їх-нього зв'язку з іншими теоріями та з історичними умовами. У такому разі досліджуються самі тіль-ки теорії, концепції, логіка їхнього розв-ку. Досить часто обидва методи поєднують.
Існує так званий мотиваційний, або класовий, метод, коли аналіз ек-ної думки підпорядковуєть-ся ек-ній мотивації. Визначаються класи, які ве-дуть боротьбу за відповідну частку кінцевого про-дукту, а відтак — класова позиція теоретиків, іде-ологів того чи того класу. Цей метод використо-вував К. Маркс і його послідовники.
Може застосовуватись і територіальний метод, що передбачає досл-ня історії ек-ної думки в певних країнах. Кожний метод має свої переваги і недоліки. Застосовується той чи той метод залежно від того, які зав-ня ставляться. Може використовуватись поєднання різних методів, особливо у разі навчальних, а не безпосередньо наукових завдань.
58. Ек-ні погляди С.Подолинського
Серіїи Андрійович Подолинський (1850—1891) — представник революційно-демократичного на-пряму. 1879 р. - праця «Життя і здоров'я людей на Україні»,1880 р. — «Ремесла і фабрики на Ук-раїні», що стала першою спробою застосування ек-ого вчення К. Маркса до конкретної історичної дійсності Росії й України, визн-ня історичної долі кап-зму в країні.
Констатує, виходячи з учення К. Маркса про 3 стадії розв-ку кап-зму в пром-сті і практичного до-свіду укр. ек-ки, показує, що кап-зм в Україні, а ві-дтак і в Росії в цілому, проходить у своєму розв-ку «ремесло, мануфактуру і великий фабричний здобуток». Підкреслює прогресивність кап-зму порівняно з феодалізмом, але вказує на його іс-торично минущий хар-р. Він критикує цей спосіб В і виступає передовсім проти його ек-ної основи — приватної власності на засоби В. Аналізує су-перечності між працею і капіталом, між зростан-ням багатства буржуазії і зубожінням трудящих мас, суперечність між розв-ком прод-них сил і їх марнуванням за умов кап-зму. «Корінь зла» кап-ого способу В бачить у приватній власності, яка дає змогу капіталістам користуватися продуктом неоплаченої праці робітників. На цій підставі він робить висновок про необхідність знищення кап-зму. Кап-зму він протиставляє соціалізм як такий спосіб В, котрий створює найліпші можливості для розв-ку прод-них сил і найбільш відповідає вимогам моралі
Багато зусиль доклав до популяризації ек-ого вчення К. Маркса. Він розумів, що головне в ньо-му — теорія додаткової в-сті. Саме тому вже в 1-х своїх досл-нях він приділяє цій категорії особи-ву увагу. У викладі і трактуванні багатьох катего-рій ек-ого вчення К. Маркса був часто нерослі до-вним, а інколи допускав і суттєві помилки. Проте його діяльність сприяла ознайомленню широких кіл укр. громадськості з ек-ним ученням Маркса.
Подолинський дає нове природничо-наукове визн-ня праці. Саме праця може стати причиною таких змін у розподілі енергії, які дали б можли-вість використати найбільшу частину сил приро-ди для задоволення людських потреб. Виходячи з цього він намагається відповісти на запитання: який же спосіб В є найсприятливішим. Таким способом В, за С. Подолинським, буде соціалізм.
1.Предмет курсу і зав-ня курсу
Ек-на думка пройшла довгий шлях від появи уяв-лень про госп-ке життя, поглядів ек-ого хар-ру до формування ек-них теорій. Процес розв-ку ек-них теорій, їх виникнення, зміна іншими і –пред-мет історії ек-них вчень. Історія ек-них учень є складовою частиною історії ек-ної думки, тобто історія ек-них учень є сис-мою ек-них поглядів, які об'єднувались у певну сис-му. Таким чином, історія ек-них учень є поняттям вужчим, ніж істо-рія ек-ної думки.
Сис-ма ек-них поглядів – сукупність ек-них ідей, які роз’яснюють сутність певного кола явищ, вза-ємопов’язані між собою та виникають як наслідок відображення у свідомості ек-них відносин. Прос-лідкувавши історичний розв-к ек-них ідей, з’ясу-вавши як і в яких умовах розвивалась ек-на наука можна повніше зрозуміти та засвоїти положення ПЕ, осягнути еволюцію погядів на категорії та з-ни, зробити аналіз їх тлумачень.
Мета – поглиблення вивчення та осмислення ос-новних етапів і напрямків розв-ку ек-них вчень. Історія ек-них вчень розкриває передумови та з-номірності еволюції світової ек-ної науки, систе-матизує ек-ні знання і дає аналіз, висвітлює ек-ні концепції основних шкіл і напрямків ек-ної думки, знайомлять з досягненнями видатних ек-тів.
Зав-ня:
· Поглиблення знань з економтеорії
· Формування уявлень про з-номірності, тен-денції розв-ку економтеорії.
· Аналіз наукового внеску окремих шкіл і напрямків економтеорії
· Розгорнута хар-ристика сучасих економтеорій.
Знання історії ек-ної думки важливе для оволо-діння культурою ек-ого мислення, для творчого сприйняття й використання ек-ної теорії, для да-льшого розв-ку ек-ної науки.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 Наверх ↑