23. економічна теорія у Франції у 1-ій пол. 19 ст. Ф. Бастіа.
ПЕ у Франції мала свою специфіку: вона хоч і ус-падкувала класичні традиції, але не поставилася ортодоксально до абстрактної теорії в-сті, з праг-матичних позицій вирішувала проблеми розв-ку буржуазного сус-ва. Представники - Жан Батист Сей (розвінчав меркантилізм та фізіократію), Фредерік Бастіа (або-лютизував ідеї лібералізму)
Ф. Бастіа (1801-1850) Основна праця - "Ек-ні гармонії".
Основна риса теорії Бастіа є її компілятивність: його ідеї запозичено в Мілля, Сенсора, Сея, Кері та інших. Намагався обґрунтувати самовдоско-налення кап-зму.
Теорія “ек-ної гармонії”. Стояв на індивідуаліс-тиних позиціях, оскільки вірив, що прогрес сус-ва зв`язаний з реалізацією свободи інтересів окре-мої людини, що приватні інтереси антагоністичні тільки зовні, а по суті вони солідарні. Сукупність цих інтересів та їх узгоджень є предметом ПЕ. На відміну від соціалістів, вважав, що гармонію інтересів може забезпечити кап-зм, який є асоці-ацією об`єднаних спільною метою людей. Але відносини між ними складаються на основі дії природних сил - об`єктивних ек-них з-ів. Дія цих сил забезпечує гармонію інтересів, а відтак - прогрес сус-ва. Узгодження інтересів у сус-ві від-бувається на основі обміну та спож-ня: кожна людина може знайти собі місце в ньому, довівши свою корисність, задовольняючи потреби інших і перебуваючи у відносинах рівноцінного обміну з ними.
Теорія послуг. Обмін між суб`єктами в сус-ві має в-сний хар-р, тому важливо визн-ти, що ле-жить в основі в-сті. Не зміг з позицій трудової в-сті пояснити, чому речі. Що мають мат виражен-ня, обмінюються на дух-ні цінності, чому різні за індивідуальними витратами праці товари обмін-юються на ринку за такою самою ціною, а ціна коливається під впливом попиту і пропозиції. Ви-знвши спочатку величину в-сті з позиції заощад-женої покупцем праці, він потім відмовився від цієї тези, оскільки не знав, як виміряти її к-но.
Послуга - це не лише витрати праці, а й взагалі будь-яке зусилля, що зберігає зусилля інших.
Теорія розподілу. Також виводить з теорії пос-луг. Гармонічне поєднання послуг капіталіста - власника засобів В, які він надає в користування, відмовляючи самому собі в придбанні відповід-ної суми послуг, землевласника, земля, якого використовується, та робітника, який докладає зусиль до засобів В, створює можливість їхньої участі в обміні послугами. Проблему розподілу сус-ого доходу вирішує на підставі теорії 3-х фа-кторів В, що мало відрізняється від теорії Сея. Цією теорією намагався довести ек-чні права класів на відшкодування їхньої участі у В у виг-ляді прибутку, ренти та зар-пл, показати, що гар-монія сус-них інтересів будується на ек-ній гар-монії, що розміри сус-ого продукту визнють роз-міри доходів і кожен із класів заінтересований у сприянні зростанню В. Розподіл сукупного про-дукту відбувається пропорційно до внеску кож-ного з них у В, тобто к-ть наданих послуг визна-чає частку, яка набере форми прибутку, ренти, зар-пл. У процесі розподілу загального доходу (після покриття всіх витрат) частка власника ка-піталу відносно зменшується, тому що сус-ний дохід перерозподіляється з допомогою держави на користь інших учасників процесу В. - з-н роз-поділу сус-ого продукту між капіталом і пра-цею. Згідно цьому з-ну, прибуток капіталіста в сус-ому доході поступається розміром зар-пл-ті. Частка прибутку й зар-пл зі зростанням капіталу також зростає, але частка зар-пл зростає швид-ше. Доходи, що зростають, забезпечують попит і є основою майбутніх капіталовкладень. Цей з-н не був доведен.
Теорія зар-пл випливає з його з-ну перерозподі-лу сус-ого продукту. Повна гармонія інтересів ка-піталіста та найманого робітника, єдність їхньої мети полягають у тім. Що вон разом створюють продукт для майбутнього розподілу. Капітал ро-бить В легшим і продуктивнішим. З розв-ком В створюються умови для робітника, які дають йому змогу з часом стати нарівні з капіталістом. Прибуток і зар-пл гармонійно поєднанні.
Проблему земельної ренти розглядав дуже по-верхово. В аналізі ренти використовує теорію пос-луг. Землевласник - це людина, яка піклує-ться про землю і є власником минулих послуг предків щодо обробітку та поліпшення земель. Участь землевласника у В порівнюється з рол-лю капіталіста. Який отримує прибуток за сукуп-ність колишніх послуг. З часом частка минулих послуг у В зменшуватиметься, а активного впли-ву - збільшуватиметься, а тоді дохід перерозпо-ділятиметься на користь не землевласника. Те-орія Бастіа не вносить нічого нового в ек-ну дум-ку, оскільки є компіляцією чужих теорій. Але в процесі узгодження різноплановим ек-них докт-рин він робить ряд цікавих висновків, зокрема доводить ще 1-н з-н про визначальну роль спож-ча щодо виробника. Стверджував, що досягнення гармонії інтересів відбувається тоді, коли особистий інтерес підкорено сус-ому. Запо-чаткування цього процесу спостеріг-гається вже в кап-ому сус-ві, його проявом є підкорення виробника інтересам спож-ча.
Внеском в ек-ну теорію є також те, що він визнає рівноцінними учасниками обміну продукти, ство-рені в мат немат сферах. Наполягає на не обхід-ному розв-ку немат сфери, що сприятиме зрос-танню зайнятості та доходів.
Соціальні проблеми. Вважає неприпустимим втручання в дію ек-них з-ів, що регулюють сус-ний розподіл з урахуванням абсолютного внеску кожного у В. Несправедливість цих з-ів виправд-овується їхнім стимулюючим впливом на розв-к сус-ва і людей, що не бажають працювати. Тобто ці з-ни породжують приватну відповідальність. Солідарність бачить не у взаємодопомозі, а в тім, що відповідальність кожного перед сус-вом забезпечує і справедливе ставлення до кожного.
Абсолютизація принципів вільної конкуренції та вільної дії ек-них з-ів ставить лібералізм Бастіа на вищий щабель класичної ек-ної теорії.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 Наверх ↑