72. Кейнсіанська теорія та ек-на політика.
Кейнсіанство як напрям ек-ної думки відвграло важливу роль у розв-ку західної ек-ної теорії. Во-но зробило спробу відповісти на ряд важливих питань, що виникли у зв’язку з кризовим станом кап-ого госп-ня у 30-х роках. Кейнс вказав на ряд слабких сторін буржуазної екон. науки свого ча-су, звернувши увагу на такі сторони кап-ної дія-льності, які раніше ігнорувалися ек-стами; зробив спробу внести нові елементи в аналіз кап-ної ек-ки, наблизив екон. науку до потреб госп-ого розв-ку, відшукав нові тенденції у розв-ку кап-зму та обгрунтував необхідність участі держави в екон. житті. Ідеї Кейнса беруться на озброєння керівни-ми органами кап-них країн. Особливо це стосує-ться теорії нац-ого доходу, теорії циклу, теорії зростання. Саме від теорії Кейнса бере свій по-чаток широке впровад- ження у життя державно-го регулювання ек-ки. Помітне місце кейнсіанство займало в екон. теорії та практиці США. У період Нового курсу були запозичені ряд заходів з запа-сів кейнсіанства: організація сус-но-громадських робіт, фінансування держ. будівництва ряду госп-ких об’єктів, курс на дефіцитне фінансування, ряд заходів для забезпечення планового розв-ку ек-ки.
До початку 60-х років головним мотивом для зді-йснення заходів екон. політики була загроза кри-зи або криза. Це було поштовхом для прийняття заходів, спрямованих на стимулювання зростан-ня ек-ки. Кейнс мало приділив проблемі циклу, його концепція позначилася на розробці теорії цього питання і на спрямування так званих анти-циклічних заходів. Метою є послабленння його сили і пом’якшення руйнівних наслідків для ек-ки. Америк. ек-сти та політичні діячі у боротьбі проти криз розраховували на автоматичне застосуван-ня податкової та бюджетної політики для врегу-лювання циклу.
Досвід 2-ої пол. 50-х років показав, що антикри-зові заходи не забезпечують тривалого піднесен-ня, високих та стійких темпів екон. зростання. Не-обхідно сконцентрувати увагу на заходах щодо стимулювання зростання, які одночасно спрямо-вані і проти криз. Основний вплив на ек-стів, що створили концепцію зростання, якою керувався америк. уряд, здійснило неокейнсіанство, теорії екон. зростання та праці самого Кейнса. Необхід-ність стимулювання ек-ки обумовлювалися наяв-ністю та величиною розриву між потенціальним та реальним ВНП. Екон. політика у 1-ій пол. 60-х років була спрямована на досягнення зниження безробіття до рівня 4% робочої сили, забезпече-ння щорічного реального екон. зростання темпа-ми не менш ніж 4% та щорічного збільшення ВНП приблизно на 50 млрд доларів у цінах того періоду.
На межі 70-х років важливе місце в екон. намірах уряду зайняла проблема контролювання інфля-ції. Кейнсіанські ідеї все більше проникають у госп-ке життя Німеччини. В середині 60-х років тут проявилися ознаки екон. кризи. Уряд почав вживати антикризові заходи, використовуючи де-фіцитне фінансування, помірну інфляцію, манев-рування ставкою відсотка. Панівним напрямом екон. думки Німеччини стає синтез неолібераліз-му з кейнсіанством, з визначенням необхідності держ. регулювання ек-ки.
Кейнсіанські концепції використовувались і в ін. кап-них країнах, зокрема на батьківщині її автора – Великобританії. Тут була опублікована урядова Біла книга “Політика у сфері зайнятості”. У ній підкреслювалась необхідність вживати заходи для забезпечення максимального використання трудових ресурсів, досягається шляхом підтри-мування на високому рівні урядових видатків з метою забезпечення попиту. Були здійснені ши-рокі заходи з метою переведення під контроль держави ряду галузей госп-ва.
На рубежі 70-80-х років кейнсіанська теорія і зас-нована на ній концепція держ. регулювання ек-ки зазнали серйозних випробувань. Глибока світова криза 1974-1975 рр. показала слабкість і уразли-вість практичних рекомендацій кейнсіанства. Кризу пережила концепція широкого держ. регу-лювання ек-ки.
Кейнсіанство і його модифіковані версії – неокей-нсіанство та посткейнсіанство – не дали тих рез-тів, на які вони розраховували. Заходи держави, спрямовані на забезпечення повної зайнятості та гармонійних темпів розв-ку, виявилися марними.
Нині кейнсіанство як теоретична сис-ма і як кон-цепція екон. політики втратило минулі позиції і з багатьох питань знаходиться в опозиції до пану-ючої за сучасних умов консервативної ортодоксії. Але кейнсіанська школа створила сис-му катего-рій та взаємозв’язків, без яких сьогодні нав-ряд чи можна уявити екон. теорію і екон. політику Заходу.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 Наверх ↑