32. Історичні умови та теоретичні джерела формування марксистської ек-ної теорії.

Марксизм виник у 40-х рр. XIX ст. як напрям класич-ної ПЕ, що претендував на вдосконалення методу те-оретичних досл-нь і створення нової соц-ої картини світу. Засновники марксизму Карл Маркс та Фрідріх Енгельс були сучас­никами і свідками утвердження кап-них відносин, отже форму­вання марксистського ек-ого вчення відбувалося тоді, коли поступальний розв-к кап-зму зазнав 1-их глибоких криз. Цей процес супроводжувався загостренням сус-них суперечнос-тей, про­явом яких були заворушення, повстання, соц-ні потрясіння.

Так, 1825 р. у Англії став початком пори криз, банк-рутств та збільшенням безробіття на тлі бурхливого росту пром-сті. Робітничий клас, що повністю зале-жав від успішного розв-ку кап-ого В, бо не мав інших засобів до існування, крім праці, чутливо реагував на погіршання свого становища. Поча­лось формування профспілок, які розгортають широкомасштабну боро-тьбу за ек-ні інтереси робітничого класу. 1836 р. в Англії виникає чартистський рух, що проіснував бли-зь­ко 1/4 ст. Його організованість, масовість, ек-ні та, головне, політичні гасла свідчили про те, що у сус-ві народжу­ється нова могутня сила. Розв-к кап-зму в Ні-меччині, на батьківщині Маркса й Ен­гельса, відбува-вся шляхом повільної реформації феодальних відно­син, що болісно позначалося на основній масі населе-ння. Повстан­ням сілезьких ткачів 1844 р. розпочався новий напрямок у робітничому русі: виступи робітни-ків почали набирати комуністич­ного забарвлення. Са-ме тоді уперше постало питання про теоретич­не об-грунтування революційної боротьби. У Франції 1831 та 1834 рр. суперечності розв-ку кап-зму від­билися в повстаннях ліонських ткачів. Революція 1848 р., коли па­ризькі робітники вийшли на барикади з буржуазно-ліберальними га­слами, та післяреволюційні події під-готували нові підходи до ви­зн-ня мети боротьби робі-тничого класу за свої права. Кап-зм усім своїм розв-ком готував собі ворогів, не виправ­довуючи ні лібера-льних сподівань, ні теоретико-ек-них обгрунтувань його прогресивності. Тому одночасно з еволюцією класичної ек-ної теорії відбувається формування но-вого на­пряму — марксизму, що спочатку обмежував-ся обгрунтуванням ре­волюційно-демократичної теорії перебудо-ви сус-ва.

Маркс та Енгельс розпочинали свою діяльність як ре-волюційні демократи та теоретики революційної бо-ротьби, але згодом створили власну теоретичну сис-му, яка охопила всі соц-ні науки.

Теоретичними джерелами марксизму, крім класич-ної англійської ПЕ, були німецька філософія і фран-цузький утопічний соціалізм. Марксистська ПЕ у то-му вигляді, як її було за­початковано Марксом та Ен-гельсом, увібрала в себе всі методи досл-ня, допов-нивши їх новим підходом — ви­зн-ням ек-них проце-сів як фази соц-но-ек-ого розв-ку, ек-ні сили котрого визначаються мотиваціями та боротьбою протилеж-них, конфліктуючих інтересів. Сус-во розглядається з погляду боротьби класів.