92. Теорії «індустріального сус-ва»
НТР справила великий вплив на всю сис-му суча-сної ПЕ. Своєрідно відобразив її інституційна-лізм, породивши новий, так званий соц-ний нап-рям інституціоналізму. Його адепти, використову-ючи принцип технологічного детермінізму, поча-ли розробляти різні типи індустріальних концеп-цій трансформації кап-зму. Основи індустріальної концепції було закладено ще у працях Веблена. У 40—60-х рр. вона знов набула актуальності у зв'язку з розгортанням НТР. Родоначальником концепції «індустріального сус-ва» вважають ам-ер. ек-ста П. Дракера, який у 40-х рр. опублікув-ав кілька праць, присвячених цій проблемі: «Майбутнє індустріальної людини» (1942), «Ідея кор.-порації» (1946), «Великий бізнес» (1947), «Нове сус-во. Анатомія індустріального ладу» (1949). Становлення «індустріальної сис-ми» він відно-сить до XX ст. Її основу створюють великі під-ва й корпорації, що здійснюють масове В. «Індустрі-альна сис-ма» знаменує перехід до «індустріаль-ного сус-ва». Центральним інститутом «індустріа-льного сус-ва» є велике спеціалізоване під-во. Визначає 2 різновиди «індустріального сус-ва»: кап-не й соціалістичне. Кап-не «Індустріальне сус-во» називав «вільним», а соціалістичне — «рабським». У 60-х рр. теорію «індустріального сус-ва» розвинули амер. соціолог і ек-ст Уолт Ростоу, французькі соціологи Жак Еллюль і Раймон Арон.
Ростоу опублікував книжку «Стадії ек-ного зрос-тання. Некомуністичний маніфест» (1960), який виклав власну концепцію сус-ого розв-ку, як аль-тернативу марксистській формаційній теорії. Він виділяє 5 стадій ек-ого зростання: 1) традиційне сус-во, 2) підготовка передумов для піднесення, 3) піднесення, 4) рух до зрілості, 5) ера високого масового спож-ня. «Традиційне сус-во» хар-ся примітивною ручною технікою, ручною працею, переважанням с-г. 1-а стадія хронологічно охоп-лює всю історію людства до XVII ст. 2-а стадія зростання — це сус-во в перехідному стані. На цій стадії створюються передумови для піднесен-ня. Визначальною рисою стадії є утворення цент-ралізованих нац-них держав. В ек-ці з'являються «нові типи підприємливих людей ... які бажають мобілізувати заощадження й узяти на себе ризик, прагнучи прибутку або модернізації». На 2-гій стадії виникають банки, зростають інвестиції, по-жвавлюється зовнішня та внутрішня торгівля.
3-я стадія, стадія піднесення, визначається тим, що сили ек-ого прогресу починають домінувати в сус-ві. Відбувається розв-к в інтересах усього сус-ва. Цю стадію різні країни пройшли в історик-но різні відрізки часу. 4-а стадія хар-ся постійним прогресом, удосконаленням техніки, поширенням нової технології на всю сферу госп-кої діяльності, більш швидким зростанням випуску продукції по-рівняно зі зростанням к-ті населення. Саме цю стадію називає «індустріальним сус-вом». Най-характернішою рисою 5-ї стадії ек-ого зростання є випуск товарів тривалого користування. На цій стадії змінюються пріоритети сус-ва. На 1-ий план виходить не В, а «спож-ня і благоденство в самому широкому розумінні». 5-ю стадією не за-вершує періодизацію сус-ого розв-ку. Майбутнє сус-во він зв'язує зі стадією «за спож-ням», якої ніби вже досягнуто у США. Для неї характерним є переважання сімейних та інтелектуальних цін-ностей над спож-ням. Вважає, що високе масове спож-ня стане загальним і закликає людство при-скорити цей процес.
Раймон Арон. Свою концепцію індустріального сус-ва він виклав у таких творах: «18 лекцій про індустріальне сус-во» (1962) та «3 нариси про ін-дустріальну епоху» (1966). Індустріальне сус-во він визначає як таке, у котрому найбільш поши-реною формою В є велика пром-ть. Такому сус-ву притаманні повне відокремлення від сім'ї, технологічний поділ праці, нагромадження капіталу, концентрація робітників. Отже, визн-ня індустріа-льного сус-ва є досить розпливчатим, поверхо-вим. Він також виділяє 2 типи індустріального сус-ва: кап-не й радянське. Різницю між ними він бачить у формі власності на засоби В і способах регулювання ек-ки. Кап-ому типу ек-ки притаман-на приватна власність на засоби В, децентралі-зоване регулювання ек-ки, поділ сус-ва на най-мачів — власників засобів В і найманих робітни-ків, гонитва за прибутком як рушієм В та циклічні коливання ек-ки. Ці ознаки властиві суто кап-ому типу індустріального сус-ва — чистому кап-змові. Реальний же кап-зм не можна вважати «чистим», оск за низкою ознак він наближається до соціалі-зму. З соціалізмом його зближує хар-р власності, використання прибутку, розподілу. Щодо власно-сті, то схожість бачить в існуванні на Заході так званої «колективної власності», що виникла в рез-ті націоналізації деяких галузей пром-ті після 2-ої світової війни. Прибуток — категорія, прита-манна будь-якому індустріальному сус-ву, і не є особливістю тільки кап-зму. Схожість у розподілі полягає в тім, що і в плановому, і в кап-ому сус-ві зберігається різниця індивідуальних доходів, го-ловним джерелом якої є різна зар-пл. Для мето-дології Арона, як І для Ростоу, визначальним є технологічний підхід до аналізу ек-них процесів, коли рівень розв-ку сус-ва, його тип і соц-на стру-ктура виводяться з рівня розв-ку техніки. Щопра-вда, сам Арон вважав такий метод недоскона-лим, оск він ігнорує різницю у формах власності і класову структуру сус-ва. Проте це не заважало йому користуватися таким методом. Він навіть категорично заявляв, що хар-р ек-ки не можна визначати хар-ром власності на засоби В, як це робив К. Маркс. У межах ек-ки, що базується на приватній власності на засоби В і децентралізованому регулюванні, має місце безліч варіацій В, прод-ності, що унеможливлює об'єднування їх поняттям «кап-зм». Тобто Арон намагається заперечити факт різного рівня ек-ого розв-ку в ме-жах кап-ної сис-ми. Ставить за мету зблизити кап-ну й соціалістичну сис-ми, оск вони обидві визначаються поняттям індустріальних сус-в. Ві-дтак він сподівається, що його критичний аналіз, спрямований проти кап-зму, такою самою мірою буде спрямований і проти іншого режиму, тобто соціалізму.
Жак Еллюль Розробив концепцію «технологічно-го сус-ва». Основою «технологічного сус-ва» у нього є техніка, яка панує над сус-вом і людиною. Вона розвивається за власними з-нами і не під-владна людині. Вона автономна і щодо ек-ки та політики. У концепції Еллюля має місце не лише фетишизація, а й універсалізація техніки. Техніка в його розумінні не обмежується машинами й те-хнологією, а охоплює всі сфери людської діяль-ності: 1) ек-на техніка (зв'язана з В), 2) техніка ор-ганізації (включає комерційну і пром-ву діяль-ність, державу, поліцію, військову справу), 3) лю-дська техніка (охоплює медицину, генетику, про-паганду). Надаючи техніці роль вирішального фактора ек-ого розв-ку, Еллюль з'ясовує, як її розв-к позначається на ек-ому розв-ку сус-ва. Са-ме розв-к техніки зумовлює перехід: 1)від індиві-дуального підприємництва до «ек-ки корпора-цій»; 2) від «ліберальної» ек-ки до державне регульованої; 3) від ринкової до планової ек-ки. Цей процес він пояснює розв-ком техніки, збільшен-ням її в-сті, зростанням інвестицій. За цих умов ек-на діяльність виходить за межі індивідуальних можливостей. Техніка передбачає централізацію, а та, у свою чергу, планування. Планування він визнає не за прерогативу соціалізму, а за необхі-дну умову функ-ня «технологічного сус-ва». Вис-тупає проти індикативного планування. Щоб бути реалізованим, план має поєднуватись із апара-том примусу. У тодішньому сус-ві виділяє 2 сис-ми: «корпоративну» (кап-ну) і «планову» (проле-тарську). Обидві сис-ми споріднені, оск ґрунтую-ться на техніці, а відтак утворюють майже іденти-чні сус-ні структури, котрі очолює технічна еліта.
Ефективніше функ-ня ек-ки забезпечує саме «планова ек-ка», проте майбутнє сус-ва він з нею не зв'язує. Розуміючи під «плановою ек-кою» со-ціалістичну, він називає її авторитарною й анти-демократичною, яка перебуває в руках держави й технічної еліти, котрі експлуатують народ. Ціка-во, що в «корпоративній», тобто кап-ній, ек-ці він таких вад не помічає. Технологічний детермінізм, притаманний розглянутим концепціям, у Еллюля виявляється максимально виразно. Він підносить техніку до абсолюту, а цивілізацію сучасного сус-ва пояснює тільки розв-ком техніки.
Дж. Гелбрейт виступив зі своєрідним різновидом теорії «індустріального сус-ва», яка підсумовува-ла й розвивала цей науковий напрям. Він спробу-вав розробити «синтетичну», як він казав, теорію, котра б охоплювала всі найважливіші закономір-ності сучасного кап-зму. + Питання 89.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 Наверх ↑