10.3. Грошові системи та їхні типи.

У кожній державі грошовий обіг є регульованим, тобто функціонує національна грошова система. Грошова система – це спосіб організації грошового обігу, що склався історично в даній країні й закріплений законом. Грошові системи формуються з утворенням централізованих держав, хоча окремі їхні елементи з’явилися значно раніше. В сучасних умовах грошова система країни містить такі основні складові:

1) найменування грошової одиниці (наприклад, Україна – гривня, США – долар, Польща – злотий, Росія – рубль, Японія – єна та ін.);

2) види державних паперових грошових знаків, розмінної монети, що мають законну платіжну силу;

3) регламентацію безготівкового грошового обігу;

Державний апарат, що регулює грошовий обіг.

До середини 70-х років в усіх країнах мав місце, а в деяких існує і нині, щоправда формально, ще один елемент грошової системи – золотий вміст грошової одиниці.

Економісти розрізняють два типи грошових систем:

1) металевого обігу, в якій грошовий товар виконує всі функції грошей або лежить в основі грошової системи;

2) паперово-кредитного грошового обігу, що базується на паперових грошах.

Історії відомі два види металевих систем: біметалізм та монометалізм. Біметалізм – це грошова система, в якій за золотом і сріблом законодавчо закріплено роль грошей. За цієї системи валютні метали відігравали рівноправну роль, і в обігу перебували монети з обох металів. Монометалізм – грошова система, основу якої становить лише один метал (золото або срібло).

Біметалізм тривалий час існував у країнах Західної Європи. Для цієї грошової системи характерні два види цін – в золотих і срібних грошах. Держава встановлює цінове співвідношення обох металів. Якщо ринкова ціна одного з них знижується, то вигідно скуповувати цей метал і карбувати з нього монети.

Залежно від характеру розміну паперових грошей на золото існувало три різновиди золотого монометалізму:

Þ золотомонетний стандарт;

Þ золотозливковий і золотодевізний стандарт;

Þ золотодоларовий стандарт.

Золотомонетний стандарт – найдорожча, але водночас високо стабільна грошова система. Його характеризують такі ознаки: 1) у грошовому обігу обов’язково перебували золоті монети, всі інші види грошей розмінювалися на золото за номіналом; 2) країна встановлювала золотий вміст своєї грошової одиниці, який не змінювався впродовж десятиліть; 3) золото вільно ввозилося в країну та вивозилося з неї; 4) підтримувалося жорстке співвідношення між запасом золота в країні та внутрішньою кількістю грошей.

Після Першої світової війни золотомонетний стандарт зберігся лише у США. У країнах-переможницях (Англія, Франція та ін.) Було запроваджено урізану систему золотого монометалізму – золотозливковий стандарт, за якого паперові гроші обмінювалися на золото лише в разі подання суми, встановленої законом. Наприклад, в Англії ця сума становила 1700 фунтів стерлінгів, у Франції – 215 тис. Франків, що відповідало ціні стандартного зливка у 12 кг. У більшості країн, зокрема переможених (Німеччині, Австрії та ін.), було встановлено золотодевізний стандарт: паперові гроші обмінювалися на іноземну валюту (девізи), яка розмінювалася на золото. За обох цих різновидів золотого монометалізму в обігу вже не має золотих монет, а монетарне золото зосереджується в руках держави. У 30-х роках урізані форми золотого монометалізму були ліквідовані.

Після Другої світової війни золотий монометалізм відновився, але ще більш в урізаній формі – золотодоларового стандарту. В усіх країнах розмін паперових грошей на золото не був відновлений. Лише урядам та центральним банкам країн – членів Міжнародного валютного фонду надавалася можливість обмінювати долари США, якими володіли ці країни, на зливки з золотого запасу США. Наприкінці 1949 р. Золотий запас США сягнув 21,8 тис. Т., що становило 70 % світових резервів. Однак у подальшому стягування золота у США припинилося. До 1960 р. Золотий запас скоротився до 15,7 тис. Т. (44 %), а в 1972 р. Становив лише 8,6 тис. Т. (21 %). Золотого запасу США ледве вистачило б обміняти 25 % доларових активів іноземних власників. У 971 р. Обмін доларів на золото було припинено. Грошові системи, в яких золото виконує усі функції грошей або лежить в основі цих систем, зникли.

У 1970-х роках остаточно утверджується новий тип грошової системи, формування якої в усіх країнах практично розпочалося з часу витіснення золота з обігу. Сучасну грошову систему характеризують такі ознаки:

1) її основою є паперові гроші;

2) хронічне знецінення грошей;

3) широкий розвиток безготівкового обігу і скорочення обігу готівки;

Зростання ролі держави у стабілізації грошового обігу.