8.4. Права на відпустки.
Встановлено такі види відпусток:
1) щорічні відпустки:
- основна відпустка;
- додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці;
- додаткова відпустка за особливий характер праці.
2) додаткові відпустки у зв’язку з навчанням;
3) соціальні відпустки:
- відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
- відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
- додаткова відпустка працівникам, які мають дітей.
4) творча відпустка.
5) відпустка без збереження заробітної плати.
Святкові та неробочі дні при визначенні відпустки не враховуються.
Тривалість основної щорічної відпустки становить:
* у промислово0виробничого персоналу – 24 календарних дні;
* у працівників лісової промисловості - 28 календарних дні;
* у педагогічних працівників - 56 календарних дні;
* особам віком до 18 років - 31 календарних днів.
Нарахування відпускних проводиться виходячи із розміру середньої заробітної плати, помноженої на число оплачуваних днів. Розрахунковим періодом для нарахування відпускних – є 12 календарних місяців.
Для нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності загальний стаж визначається на день його хвороби.
Допомога з тимчасової непрацездатності визначається в розмірі:
100 % середньої заробітної плати – стаж роботи більше 8 років;
80 % середньої заробітної плати – стаж роботи від 5 до 8 років;
60 % середньої заробітної плати – стаж роботи до 5 років.
Розмір допомоги з тимчасової непрацездатності визначається по формулі:
Дн = СД * Рх * В
СД – середньоденна заробітна плата;
Рх – число робочих днів, пропущених у зв’язку з хворобою;
В – розмір допомоги залежно від стажу роботи, %.
При нарахуванні відпускних в обліку робиться запис:
Дт 23, 91, 92, 93, 94 Кт 471
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 Наверх ↑