6.3.Облік зносу необоротних активів та амортизація основних засобів.

Основні засоби підлягають фізичному зносу як у процесі їх використання, так і при їх бездіяльності. На розміри фізичного зносу основних засобів у процесі їх використання можуть впливати такі фактори:

Ступінь навантаження виробничих засобів у процесі виробництва;

Якість основних засобів;

Особливості технологічного процесу;

Якість догляду за основними засобами;

Кваліфікація робітників і ставлення їх до основних засобів.

Основні засоби зношуються не тільки фізично, а й стають відсталими за своєю технічною характеристикою, а також економічною ефективністю, тобто підлягають моральному зносу.

Моральний знос зумовлюється двома факторами: ростом продуктивності праці і темпами технічного прогресу.

Фізичний знос може бути визначений відповідно до термінів служби основних засобів за формулою:

З = Тф / Тн х 100,

Де З – знос ( %);

Тф – фактичний термін служби;

Тн – термін служби за встановленою нормою.

Амортизація – це систематичний розподіл вартості необоротних активів, яка амортизується протягом строку їх корисного використання.

Річні норми амортизаційних відрахувань встановлюються у % до балансової вартості кожної з груп основних засобів у таких розмірах:

Група 1 – 5 %;

Група 2 – 25 %;

Група 3 – 15 %.

Згідно з Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” платник податку може самостійно прийняти рішення про використання прискореної амортизації основних засобів групи 3 за такими нормами:

Перший рік експлуатації – 15 %;

Другий рік експлуатації – 30 %;

Третій рік експлуатації – 20 %;

Четвертий рік експлуатації – 15 %;

П’ятий рік експлуатації – 10 %;

Шостий рік експлуатації – 5 %;

Сьомий рік експлуатації – 5 %.

Амортизація основних засобів нараховується із застосуванням таких методів:

1) прямолінійного – за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу використання об’єкта основних засобів;

2) зменшення залишкової вартості - за яким річна сума амортизації визначається, як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного періоду та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (%) обчислюється як різниця між одиницею і результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об’єкта на його первісну вартість;

3) прискореного зменшення залишкової вартості - за яким річна сума амортизації визначається, як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного періоду та річної норми амортизації, яка обчислюється зі строку корисного використання об’єкта, і подвоюється;

4) комулятивного - за яким річна сума амортизації визначається, як добуток вартості, що амортизується, та комулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об’єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання;

5) виробничого - за яким річна сума амортизації визначається, як добуток фактичного місячного обсягу продукції та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції, який підприємство очікує виробити із використанням об’єкта основних засобів.

Наведемо кореспонденцію рахунків з обліку зносу (амортизації) основних засобів:

Бухгалтерський облік зносу необоротних активів здійснюється на рахунку № 13 “Знос необоротних активів” із відповідними субрахунками:

№ 131 “Знос основних засобів”

№ 132 “Знос інших необоротних матеріальних активів”

№ 133 “Знос нематеріальних активів”

Нарахована амортизація основних засобів:

А) об’єктів виробничого призначення:

Дт 23 або 91 Кт 131

Б) об’єктів загальногосподарського призначення:

Дт 92 Кт 131

В) об’єктів житлово-комунального та соціально-культурного призначення:

Дт 949 Кт 131

Г) об’єктів, що використовуються для наукових досліджень та розробок:

Дт 941 Кт 131

Д) об’єктів, що забезпечують збут продукції:

Дт 93 Кт 131