6.2.Оцінка вартості основних засобів.
Залежно від характеру, стану основних засобів, часу оцінки розрізняють такі види вартості за національним стандартом № 7 “Основні засоби”:
- первісна вартість;
- переоцінена вартість;
- залишкова вартість;
- справедлива вартість;
- вартість, яка амортизується;
- ліквідаційна вартість.
Первісна вартість – фактична собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених, витрачених для придбання (створення) необоротних активів.
Переоцінена вартість – вартість необоротних активів після їх переоцінки.
Залишкова вартість – різниця між первісною вартістю (переоціненою) і сумою зносу основних засобів.
Справедлива вартість – ринкова вартість, визначена шляхом експертної оцінки, яку визначають професійні оцінювачі.
Вартість, яка амортизується – первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.
Ліквідаційна вартість – сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх використання за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією).
Переоцінену первісну вартість основних засобів (ппво.з.) Можна визначити за формулою:
Ппво.з. = ПВ х Іп
Де ПВ – первісна вартість об’єкта основних засобів;
Іп – індекс переоцінки об’єкта основних засобів.
Переоцінену суму зносу об’єкта основних засобів (ПåЗо.з.) Розраховують:
ПåЗо.з. = åЗ х Іп
Де З – сума зносу об’єкта основних засобів.
Індекс переоцінки об’єкта основних засобів (Іп):
Іп = СВ / ЗВ
Де СВ – справедлива вартість об’єкта основних засобів;
ЗВ – залишкова вартість об’єкта основних засобів.
Сума дооцінки об’єкта основних засобів відображається в обліку таким записом: Дт 10 Кт 42
Сума уцінки об’єкта основних засобів відображається в обліку таким записом: Дт 94 Кт 10
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 Наверх ↑