1.4. Види підприємств відповідно до форм власності, на яких здійснюється бухгалтерський облік.
Відповідно до Закону України “Про власність” в Україні існує три види власності:
Приватна;
Колективна;
Державна.
Підприємства, на яких здійснюється бухгалтерський облік, відповідно до форм власності, встановлених Законом України “Про підприємництво в Україні”, можуть бути різних видів:
Приватне підприємство, засноване на власності фізичної особи;
Колективне підприємство, засноване на власності трудового колективу;
Господарське товариство;
Підприємство, засноване на власності об’єднання громадян;
Комунальне підприємство, засноване на власності відповідної територіальної громади;
Державне підприємство, засноване на державній власності, в тому числі казенне підприємство;
Казенне підприємство – це державне підприємство, яке відповідно до законодавства України не підлягає приватизації;
Спільне підприємство, засноване на базі об’єднання майна різних власників. Серед засновників спільного підприємства відповідно до законодавства можуть бути юридичні особи та громадяни України, громадяни інших держав;
Орендне підприємство – самостійна юридична одиниця, утворена орендарями на основі орендного договору про майновий найом у тимчасове володіння і користування на визначений строк і на умовах, а також за визначену плату майна орендодавця для самостійного здійснення підприємницької діяльності або для іншої мети;
Підприємства на Україні можуть об’єднуватися в:
Асоціації, тобто договірні об’єднання, що створюються з метою постійної координації господарської діяльності без права втручання у виробничу і комерційну діяльність будь-якого з її учасників;
Корпорації – договірні об’єднання, що створюються на основі поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників;
Концерни – статутні об’єднання підприємств промисловості, наукових організацій, банків, торгівлі, транспорту тощо на основі повної фінансової залежності від одного або групи підприємств;
Консорціуми – тимчасові статутні об’єднання промислового і банківського капіталу для досягнення спільної мети;
Інші об’єднання за галузями, територіальними та іншими принципами.
Зміст роботи підприємства чи об’єднання залежить насамперед від того, яку потребу воно задовольняє. Звідси чинником, що визначає побудову бухгалтерського обліку на підприємствах і в об’єднаннях, є вид виробничої діяльності.
Предмет, метод та об’єкти бухгалтерського обліку.
Предметом бухгалтерського обліку є окремі сторони багатогранного процесу розширеного відтворення: господарські факти, явища і процеси, що зумовлюють рух господарських засобів, а також джерел їх утворення. Предмет бухгалтерського обліку охоплює весь процес відтворення – тобто виробництво, розподіл, обіг та споживання.
Метод бухгалтерського обліку – це сукупність способів і прийомів, за допомогою яких господарська діяльність підприємства відображається в обліку. Він складається з ряду елементів, головні з яких:
Документація;
Інвентаризація;
Рахунки;
Подвійний запис;
Оцінка;
Калькуляція;
Баланс;
Звітність.
Документація являє собою відображення господарських операцій у визначених носіях інформації – на паперових бланках або технічних носіях; це письмове свідчення про здійснення господарської операції, що надає юридичної сили даним бухгалтерського обліку.
Інвентаризація – це спосіб перевірки в натурі наявності товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів шляхом перерахування, зважування, обміру й оцінки всіх залишків господарських засобів і порівняння з даними бухгалтерського обліку. Інвентаризація – це спосіб бухгалтерського обліку майна, коштів підприємства, що забезпечує відповідність облікових даних їх фактичній наявності.
Рахунки (бухгалтерські) – призначені для обліку наявності і руху господарських засобів, коштів та їх джерел.
Подвійний запис – це принцип тотожного відображення господарських операцій на рахунках, що зумовлює рівність оборотів по дебету і кредиту кореспондуючих рахунків.
Оцінка – це відображення об’єктів бухгалтерського обліку в єдиному грошовому вимірнику з метою узагальнення їх в цілому по підприємству.
Калькуляція – це латинський термін, що означає “набирати”, тобто набирати витрати з метою визначення собівартості продукції та послуг як в цілому, так і поодинці. Собівартість є базою для визначення ціни виробничої продукції, виконаних робіт та наданих послуг.
Бухгалтерський баланс – це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає його активи, зобов’язання і власний капітал на певну дату.
Бухгалтерська фінансова звітність – це система взаємопов’язаних і взаємозумовлених показників, що відображають господарсько-фінансову діяльність підприємства за визначений період і є завершальним етапом бухгалтерського обліку. Бухгалтерська фінансова звітність має відображати наростаючим підсумком майновий та фінансовий стан підприємства, результати господарської діяльності за звітний період і ґрунтуватися на даних синтетичного та аналітичного обліків.
Об’єктами бухгалтерського обліку підприємства є господарські засоби й джерела господарських засобів.
Згідно з Національними стандартами бухгалтерського обліку в Україні господарські засоби підприємства групують за трьома ознаками:
Необоротні активи – нематеріальні активи, основні засоби, незавершене будівництво, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова фінансова заборгованість, відстрочені податкові активи, інші необоротні активи.
Оборотні активи – виробничі запаси, тварини на вирощуванні та відгодівлі, малоцінні та швидкозношувані предмети, незавершене виробництво, готова продукція, товари, дебіторська заборгованість, грошові кошти та їх еквіваленти.
Витрати майбутніх періодів – витрати з освоєння виробництва, суми передплати періодичних видань.
Згідно з Національними стандартами бухгалтерського обліку в Україні джерела господарських засобів підприємства групують за чотирма ознаками:
Власний капітал – Статутний капітал, Пайовий капітал, Додатковий капітал, Резервний капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток), неоплачений капітал, вилучений капітал.
Забезпечення майбутніх витрат і платежів – забезпечення оплати відпусток, додаткове пенсійне забезпечення, забезпечення гарантійних зобов’язань.
Довгострокові зобов’язання – довгострокові кредити банків, довгострокові фінансові зобов’язання, інші довгострокові зобов’язання.
Поточні зобов’язання – короткострокові кредити банків, поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями, векселі видані, розрахунки з кредиторами, з одержаних авансів, з бюджетом, з позабюджетних платежів, зі страхування, з оплати праці, з учасниками, із внутрішніх розрахунків, з інших поточних зобов’язань.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 Наверх ↑