1.4. Види підприємств відповідно до форм власності, на яких здійснюється бухгалтерський облік.

Відповідно до Закону України “Про власність” в Україні існує три види власності:

Приватна;

Колективна;

Державна.

Підприємства, на яких здійснюється бухгалтерський облік, відповідно до форм власності, встановлених Законом України “Про підприємництво в Україні”, можуть бути різних видів:

Приватне підприємство, засноване на власності фізичної особи;

Колективне підприємство, засноване на власності трудового колективу;

Господарське товариство;

Підприємство, засноване на власності об’єднання громадян;

Комунальне підприємство, засноване на власності відповідної територіальної громади;

Державне підприємство, засноване на державній власності, в тому числі казенне підприємство;

Казенне підприємство – це державне підприємство, яке відповідно до законодавства України не підлягає приватизації;

Спільне підприємство, засноване на базі об’єднання майна різних власників. Серед засновників спільного підприємства відповідно до законодавства можуть бути юридичні особи та громадяни України, громадяни інших держав;

Орендне підприємство – самостійна юридична одиниця, утворена орендарями на основі орендного договору про майновий найом у тимчасове володіння і користування на визначений строк і на умовах, а також за визначену плату майна орендодавця для самостійного здійснення підприємницької діяльності або для іншої мети;

Підприємства на Україні можуть об’єднуватися в:

Асоціації, тобто договірні об’єднання, що створюються з метою постійної координації господарської діяльності без права втручання у виробничу і комерційну діяльність будь-якого з її учасників;

Корпорації – договірні об’єднання, що створюються на основі поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників;

Концерни – статутні об’єднання підприємств промисловості, наукових організацій, банків, торгівлі, транспорту тощо на основі повної фінансової залежності від одного або групи підприємств;

Консорціуми – тимчасові статутні об’єднання промислового і банківського капіталу для досягнення спільної мети;

Інші об’єднання за галузями, територіальними та іншими принципами.

Зміст роботи підприємства чи об’єднання залежить насамперед від того, яку потребу воно задовольняє. Звідси чинником, що визначає побудову бухгалтерського обліку на підприємствах і в об’єднаннях, є вид виробничої діяльності.

Предмет, метод та об’єкти бухгалтерського обліку.

Предметом бухгалтерського обліку є окремі сторони багатогранного процесу розширеного відтворення: господарські факти, явища і процеси, що зумовлюють рух господарських засобів, а також джерел їх утворення. Предмет бухгалтерського обліку охоплює весь процес відтворення – тобто виробництво, розподіл, обіг та споживання.

Метод бухгалтерського обліку – це сукупність способів і прийомів, за допомогою яких господарська діяльність підприємства відображається в обліку. Він складається з ряду елементів, головні з яких:

Документація;

Інвентаризація;

Рахунки;

Подвійний запис;

Оцінка;

Калькуляція;

Баланс;

Звітність.

Документація являє собою відображення господарських операцій у визначених носіях інформації – на паперових бланках або технічних носіях; це письмове свідчення про здійснення господарської операції, що надає юридичної сили даним бухгалтерського обліку.

Інвентаризація – це спосіб перевірки в натурі наявності товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів шляхом перерахування, зважування, обміру й оцінки всіх залишків господарських засобів і порівняння з даними бухгалтерського обліку. Інвентаризація – це спосіб бухгалтерського обліку майна, коштів підприємства, що забезпечує відповідність облікових даних їх фактичній наявності.

Рахунки (бухгалтерські) – призначені для обліку наявності і руху господарських засобів, коштів та їх джерел.

Подвійний запис – це принцип тотожного відображення господарських операцій на рахунках, що зумовлює рівність оборотів по дебету і кредиту кореспондуючих рахунків.

Оцінка – це відображення об’єктів бухгалтерського обліку в єдиному грошовому вимірнику з метою узагальнення їх в цілому по підприємству.

Калькуляція – це латинський термін, що означає “набирати”, тобто набирати витрати з метою визначення собівартості продукції та послуг як в цілому, так і поодинці. Собівартість є базою для визначення ціни виробничої продукції, виконаних робіт та наданих послуг.

Бухгалтерський баланс – це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає його активи, зобов’язання і власний капітал на певну дату.

Бухгалтерська фінансова звітність – це система взаємопов’язаних і взаємозумовлених показників, що відображають господарсько-фінансову діяльність підприємства за визначений період і є завершальним етапом бухгалтерського обліку. Бухгалтерська фінансова звітність має відображати наростаючим підсумком майновий та фінансовий стан підприємства, результати господарської діяльності за звітний період і ґрунтуватися на даних синтетичного та аналітичного обліків.

Об’єктами бухгалтерського обліку підприємства є господарські засоби й джерела господарських засобів.

Згідно з Національними стандартами бухгалтерського обліку в Україні господарські засоби підприємства групують за трьома ознаками:

Необоротні активи – нематеріальні активи, основні засоби, незавершене будівництво, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова фінансова заборгованість, відстрочені податкові активи, інші необоротні активи.

Оборотні активи – виробничі запаси, тварини на вирощуванні та відгодівлі, малоцінні та швидкозношувані предмети, незавершене виробництво, готова продукція, товари, дебіторська заборгованість, грошові кошти та їх еквіваленти.

Витрати майбутніх періодів – витрати з освоєння виробництва, суми передплати періодичних видань.

Згідно з Національними стандартами бухгалтерського обліку в Україні джерела господарських засобів підприємства групують за чотирма ознаками:

Власний капітал – Статутний капітал, Пайовий капітал, Додатковий капітал, Резервний капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток), неоплачений капітал, вилучений капітал.

Забезпечення майбутніх витрат і платежів – забезпечення оплати відпусток, додаткове пенсійне забезпечення, забезпечення гарантійних зобов’язань.

Довгострокові зобов’язання – довгострокові кредити банків, довгострокові фінансові зобов’язання, інші довгострокові зобов’язання.

Поточні зобов’язання – короткострокові кредити банків, поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями, векселі видані, розрахунки з кредиторами, з одержаних авансів, з бюджетом, з позабюджетних платежів, зі страхування, з оплати праці, з учасниками, із внутрішніх розрахунків, з інших поточних зобов’язань.