6.2.Оцінка вартості основних засобів.

Залежно від характеру, стану основних засобів, часу оцінки розрізняють такі види вартості за національним стандартом № 7 “Основні засоби”:

- первісна вартість;

- переоцінена вартість;

- залишкова вартість;

- справедлива вартість;

- вартість, яка амортизується;

- ліквідаційна вартість.

Первісна вартість – фактична собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених, витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Переоцінена вартість – вартість необоротних активів після їх переоцінки.

Залишкова вартість – різниця між первісною вартістю (переоціненою) і сумою зносу основних засобів.

Справедлива вартість – ринкова вартість, визначена шляхом експертної оцінки, яку визначають професійні оцінювачі.

Вартість, яка амортизується – первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Ліквідаційна вартість – сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх використання за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією).

Переоцінену первісну вартість основних засобів (ппво.з.) Можна визначити за формулою:

Ппво.з. = ПВ х Іп

Де ПВ – первісна вартість об’єкта основних засобів;

 Іп – індекс переоцінки об’єкта основних засобів.

Переоцінену суму зносу об’єкта основних засобів (ПåЗо.з.) Розраховують:

ПåЗо.з. = åЗ х Іп

Де З – сума зносу об’єкта основних засобів.

Індекс переоцінки об’єкта основних засобів (Іп):

Іп = СВ / ЗВ

Де СВ – справедлива вартість об’єкта основних засобів;

 ЗВ – залишкова вартість об’єкта основних засобів.

Сума дооцінки об’єкта основних засобів відображається в обліку таким записом: Дт 10 Кт 42

Сума уцінки об’єкта основних засобів відображається в обліку таким записом: Дт 94 Кт 10