2.Сторони колективного трудового спору.

Сторони колективного трудового спору визначаються залежно від рівня, на якому виник спір.

Сторонами на виробничому рівні є:  наймані працівники (їх окремі категорії), підприємства, установи, організації чи структурного підрозділу або профспілкова організація чи інша уповноважена найманими працівниками організація та власник або  уповноважений ним орган чи представник власника.

Сторонами на галузевому і територіальному рівнях є: наймані працівники підприємств, установ, організацій однієї чи декількох галузей або адміністративно-територіальних одиниць чи профспілки, їх об’єднання інші уповноважені найманими працівниками органи та власники чи їх об’єднання, або уповноважений ним орган чи представники.

Сторонами  на національному рівні є: наймані працівники однієї чи декількох галузей або профспілки, як об’єднання чи інші уповноважені найманими працівниками органи та власники об’єднання  власників чи уповноважений ним орган на території більшості адміністративно територіальних одиниць України.

Момент виникнення колективного трудового спору:

Колективний трудовий спір виникає з моменту, коли наймані працівники чи уповноважений ним орган:

а) одержали від власника чи уповноваженого ним органу відмову (повну чи часткову) в задоволені своїх колективних вимог і прийняли рішення про незгоду з цією відмовою, або б) коли строк розгляду колективних вимог закінчився, а відповідь на них від власника чи уповноваженого ним органу не надійшла.

Вимоги найманих працівників оформляються протоколом і надсилаються власнику чи уповноваженому ним органу, який у 3-денний строк повинен їх розглянути і дати письмову відповідь з обгрунтуванням.

Якщо розгляд вимог не входить до компетенції власника, то він повинен надіслати їх вищестоящому органу. Загальний термін розгляду з врахуванням часу пересилання не повинен перевищувати 30 днів, розгляд у кожній інстанції – 3 днів.