5. Державна служба: поняття, правовий статус державних службовців.

Державною службою в Україні визнається професійна діяльність осіб, які обіймають посади в державних органах та їхньому апараті та на яких покладено практичне виконання завдань і функцій держави.

Адміністративне право обслуговує передовсім державне управління. Воно визначає адміністративно-правовий статус державних службовців системи державного управління відповідно до Закону України “Про державну службу” від 16 грудня 1993 р. Виходячи з принципу поділу влади вирізняється державна служба в органах законодавчої, виконавчої та судової влади.

Основні принципи, що лежать в основі державної служби, закріплено в Конституції України та в Законі України “Про державну службу”. Вони такі: служіння народові України; демократизм і законність; гуманізм і соціальна справедливість; пріоритет прав людини й громадянина; професіоналізм, компетентність, ініціативність, чесність, відданість справі; персональна відповідальність за виконання службових обов’язків і дисципліни.

Головним компонентом державної служби як юридичного інституту є посада. Посада визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень. Посадовими особами вважаються керівники й заступники керівників державних органів та їхнього апарату. Посада визначає коло службових обов’язків, права й межі відповідальності державного службовця. Ранг службовцеві присвоюється відповідно до його посади, рівня професійної кваліфікації та результатів роботи. Ранги, що відповідають посадам першої категорії, присвоюються Президентом України; другій категорії – Кабінетом Міністрів України; третьої – сьомої категорій – керівникам державного органу, в системі якого працює державний службовець. До найсуттєвіших обов’язків, що покладаються на державних службовців, необхідно віднести: додержання Конституції України; забезпечення ефективної роботи і виконання завдань державних органів; недопущення порушень прав і свобод людини і громадянина, забезпечення державної таємниці, інформації про громадян.

Державний службовець має право користуватися правами і свободами, що гарантуються Конституцією; брати участь у розгляді питань і винесенні в межах їхніх повноважень рішень; на повагу особистої гідності, справедливе й шанобливе ставлення до себе з боку керівників, співробітників і громадян; вимагати затвердженого керівником чітко визначеного обсягу службових повноважень за посадою службовця; і т.д.