1. Поняття і види колективних трудових спорів.

Колективний трудовий спір – це розбіжності, що виникли між сторонами соціально - трудових правовідносин щодо:

- встановлення нових чи зміни існуючих умов праці та виробництва;

- укладення чи зміни колективного договору;

- виконання колективного договору, угоди чи окремих їх положень;

- невиконання вимог законодавства  про працю.

Аналіз Закону України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів” дає змогу виділити такі підстави для їх класифікації:

1. За предметом спору (щодо невиконання вимог законодавства про працю).

2. За органами, які розглядають колективний трудовий спір:

а) трудові спори, які можуть розглядатися примирними комісіями.

б) трудові спори, які розглядаються трудовим арбітражем.

3. За рівнем виникнення колективного трудового спору:

а) спори, що виникають на виробничому рівні (підприємства, установи, організації);

б)спори, що виникають на галузевому рівні (певна галузь  виробництва):

в) спори територіального рівня – в межах (певної адміністративно-територіальної одиниці);

г)спори на національному рівні (на території більшості адміністративно-територіальних одиниць України.

Якщо ви повернетесь до законодавчого визначення колективних трудових спорів, то побачите, що в його основу покладено лише предмет спору. Це правильно, але така позиція законодавця робить це визначення неповним. Адже ще одна суттєва відмінність колективного трудового спору від індивідуального трудового спору – це суб’єкти спору – тобто його сторони.