3. Оплата праці при виготовленні продукції, яка виявилася браком.

Виробничим браком вважається продукція, вироблена з порушенням відповідно стандарту, технічних умов. Брак продукції несе перевитрату матеріалів, порушує рівномірність ходу виробництва, знижує продуктивність праці і веде до збільшення собівартості продукції, негативно впливає на підвищення ефективності праці, особливо при бригадному методі праці. В кінцевому результаті брак негативно відображається на моральному кліматі колективу, звичайно якщо він приймає системний характер.

Робітники адміністрації притягаються до суворої відповідальності за неприйняття рішень щодо усунення браку.

Але брак може бути допущений з вини працівника та не з його вини.

Однак, оплата праці, затраченої працівником на виготовлення продукції, визнаної виробничим браком, залежить від того, чи являється вона повним або частковим браком, а також і від того, з чиєї вини допущено брак. Ст.112 КЗпП України. Встановлює лише найнижчу межу оплати браку (не нижче 2/3 ставки). Відповідно, адміністрації надано з урахуванням конкретних умов і вартості реалізованої частково зіпсованої продукції (в тих випадках, коли це суперечить діючим правилам) оплачувати працю за час виготовлення продукції в більш високому розмірі, в межах повної почасової ставки робітника.

Місячна заробітна плата в таких випадках не може бути менша встановленого мінімального розміру (ст.95 КЗпП України).

Працівник зобов’язаний негайно повідомити адміністрацію про всі випадки, коли він виявить, що продукція, яка виробляється, є браком. Якщо працівник не повідомив про це адміністрацію або виконував роботу всупереч розпорядженню адміністрації про її  призупинення, подальша робота по виготовленню продукції визнається браком і не оплачується.

Адміністрація зобов’язана вести облік збитків від браку, виявити його причини та виявити винних для прийняття необхідних рішень щодо усунення і попередження браку. На брак продукції, який виявлено у виробництві, складається акт, який являється документом обліку браку та встановлення розмірів збитків: цей акт складається контролером ОТК, майстром, бригадиром, підписується начальником (керівником) цеха обліку, виконуючих робіт. Працівники, що є винними в виробництві браку, повинні бути ознайомлені з актом.

Розрахунок вартості виправлення браку встановлюється на підставі діючих норм виробітку та розцінок. Якщо для виправлення браку, що виник по вині робітників, необхідні  лише їх  трудові затрати, то акт не складається і наряд на виправлення браку не виписується, але робота приймається лише після усунення браку. Якщо ж брак усунено працівником, що не являється винним у виробництві цього браку, то на таку роботу виписується в загальному порядку наряд, на якому ставиться штамп “Усунення браку”.

Цей наряд для оплати затверджується в установленому порядку (див.пп.39 та 40 Головних положень по обліку праці і заробітної плати в промисловості та будівництві).

Про матеріальну відповідальність адміністрації за неприйняття рішень щодо усунення браку і робітників за зіпсування матеріалів при виробництві браку, ми з вами будемо вивчати в темі “Матеріальна відповідальність працівників і службовців”.

Праця працівників і службовців оплачується по його кількості і якості. Держава суворо охороняє і гарантує оплату за вкладену працю. Забороняється яке-небудь заниження розмірів оплати праці, а місячна заробітна плата працівників і службовців не може бути нижче встановленого державою мінімального розміру. Але в житті трапляються випадки, коли працівник по причині, що не залежить від нього, відвертається від виконання трудових зобов’язань і тоді, як в відповідності, можливе зменшення оплати. Щоб цього не сталося, в законодавстві встановлені гарантії збереження заробітної плати і перераховані випадки, коли допускається відвернення працівників і службовців від виконання роботи, обумовленої в трудовому договорі.

Звідси, гарантійними називаються такі виплати, які виробляються працівниками за час, коли вони фактично не працювали по поважним причинам, що передбачені трудовим законодавством.

До гарантійних відносяться:

а) за час відпустки;

б) за час виконання державних і суспільних зобов’язань;

в) за час простою;

г) за час годування дитини;

д) при переході на іншу роботу в середині підприємства;

е) робітникам і службовцям в віці до 18 років.

І. Оплата за час відпустки – виплачується середній заробіток. Середній місячний заробіток розраховується з розрахунку за 12 місяців, які передують відпустці. Для працівників, які пропрацювали менше року, виплата нараховується з розрахунку середнього заробітку за час з дня прийняття на роботу в дане підприємство.

В середній заробіток для оплати часу відпустки включаються всі види заробітної плати незалежно від систематичності їх виплати; включаються всі види заробітку, на які накладають прибутковий податок. Не включаються в середній заробіток виплати з фонду матеріального заохочення, компенсаційні виплати, виплати за випадкові роботи, які не входять в коло зобов’язань. Якщо працівник проробив перед відпусткою менше року на підприємстві, то виплата нараховується з розрахунку середнього заробітку за час роботи на підприємстві з 1-го числа місяця, що слідує за прийняттям на роботу це підприємство.

ІІ.Оплата за час виконання державних і суспільних обов’язків проводиться, якщо ці обов’язки здійснюються в робочий час, тоді за працівником зберігається місце роботи і його середній заробіток. До цих обов’язків відноситься:

1) здійснення виборчого права;

2) участь депутатів в сесіях;

3) виклик в судово-слідчі органи;

4) участь в роботі комісії по призначенню пенсій і т.д.

ІІІ.Оплата за час простою не по вині працівника.

Виплачується в розмірі половини тарифної ставки погодинника відповідного розряду. На час освоєння нового виробництва простій не по вині робітника виплачується із розрахунку нової тарифної ставки погодинника відповідного розряду.

Час простою не по вині робітника не оплачується.

ІV.Оплата при переводі на другу роботу підприємства чи в інше підприємство в тій же місцевості проводиться в випадку виробничої необхідності робітнику за роботу, яка ним виконується, але не нижче середнього заробітку. При переводі працівника на іншу роботу за станом здоров’я за ним зберігається його попередній двохтижневий заробіток, якщо інше не непередбачено законом.

V.Оплата за час перерви для годування дитини проводиться жінкам, які годують груддю, жінкам, які мають дітей в віці до одного року, надаються додаткові перерви для годування дитини – 1 година, які виплачуються по середньому заробітку.

VІ. Оплата праці робітників і службовців молодше 18 років.

Цим робітникам зарплата при скороченому робочому дні виплачується в такому ж розмірі, як робітникам і службовцям при повному робочому дні відповідних категорій.

VІІ. Компенсаційними виплатами  називаються такі виплати, які мають за мету відшкодувати робітнику матеріальні витрати, які проводяться їм в зв’язку з виконанням своїх обов’язків.

Компенсація при відрядженнях: відрядження може призначатися на термін не більше 30 днів і в випадку необхідності воно може бути продовжено ще на 10 днів.

За час відрядження за робітником зберігається його середній заробіток і крім того:

а) добові;

б) витрати на проїзд;

в) витрати по найму житла.

Компенсації при переводі в іншу місцевість.

Згідно  ст. 120 КЗпП працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв’язку з переведенням, прийняттям або направленням на роботу в іншу місцевість.

Працівникам при переведенні їх на іншу роботу, коли це зв’язано з переїздом в іншу місцевість, виплачуються: вартість проїзду працівника і членів його сім’ї; витрати по перевезенню майна; добові за час перебування в дорозі; одноразова допомога на самого працівника і на кожного члена сім’ї, який переїжджає; заробітна плата за дні збору в дорогу і влаштування на новому місці проживання, але не більше шести днів, а також за час перебування в дорозі.

Працівникам, які переїжджають у зв’язку з прийомом їх (за попередньою домовленістю) на роботу в іншу місцевість, виплачуються компенсації і надаються гарантії, зазначені в частині другій цієї статті, крім виплати одноразової допомоги, яка цим працівникам може бути виплачена за погодженням сторін.

Розміри компенсації, порядок їх виплати та надання гарантій особам, зазначеним у частинах другій і третій цієї статті, а також гарантії і компенсації особам при переїзді їх в іншу місцевість у зв’язку з направленням на роботу в порядку розподілу після закінчення учбового закладу, аспірантури, клінічної ординатури або в порядку організованого набору встановлюються законодавством.