2. Договір поставки.

Договір поставки є одним із найважливіших цивільно-правових договорів.

Договір поставки – це договір згідно якого організація-постачальник зобов’язується в обумовлені строки передати у власність (повне господарське відання або оперативне управління) організації замовнику товар, а останній в свою чергу зобов’язується прийняти товари і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір поставки є також договір, який укладається між організаціями на їх погляд, по якому постачальник зобов’язується передати покупцю продукцію, яка не розподіляється в плановому, в термін не співпадаючий з моменту укладення договору.

До числа основних ознак, характеризуючих договір поставки відноситься: по перше те, що учасники цього договору (сторонами) можуть бути тільки організації; по друге, поставка продукції (товарів) не повинна співпадати з моментом укладення договору. Останній признак лежить в основі  розмежування договорів поставки і купівлі-продажу. Ці договора розрізняють і інші особливості, наприклад, в договорі купівлі-продажу сторонами можуть бути і громадяни,  організації, тоді як в договорі поставки тільки організації.

Поряд з основами і ЦК відносини по поставках  докладно врегульовані Положення про поставки. Цих документів два “Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення”” і “Положення про поставку товарів народного споживання”.

Договір поставки є основним документом, визначаючим права і обов’язки сторін про поставку продукції і товарів.

В договорі поставки установлюються конкретні учасники відносин по поставці, визначається кількість і якість поставленої продукції (товару) і її ціна, встановлюються терміни поставки, рішаються інші питання які мають важливе значення для взаємовідносин  постачальника і покупця (місце виконання, порядок виконання, відповідальність за порушення умов договору і інше).

По характеру виникаючих між учасниками поставок взаємовідносин договори не являються однотипними.

Структура договірних відносин по поставках визначається в Положеннях про поставки.

В зв’язку з Положеннями про поставки продукції договори поставки укладаються:

а) підприємствами - виготовачами з підприємствами-споживачами в випадках, коли: між виготовачем і позивачем встановлюються прямі і довгострокові господарчі зв’язки; для виготовлення продукції  потрібне погодження технічної характеристики на неї а також між виготовачем і споживачем продукції; кількість належної поставки продукції в період поставки не нижче мінімальної норми відвантаження, а збут даного виду продукції чи комплексне постачання його споживачів не покладені на постачально-збутові організації;

б) підприємствами - виготовачами із постачально-збутовими організаціями в випадках, коли: останні здійснюють збут продукції, виготовленої підприємством-виготовачем, і комплексне постачання є споживачів, як зі своїх складів, так і шляхом відвантаження продукції транзитом; кількість підлягаючого постачання продукції окремим споживачем нижче мінімальної норми відвантаження в період поставки; потрібне пересортування, комплектування чи інша обробка продукції на складі (базі постачально-побутової організації).

В таких випадках постачально-побутові організації в особі постачальника заключають договори з постачальниками.

Предмет договору поставки включає в себе приділення кількісної і якісної сторони, а також зазначення про асортимент і комплектність.

Під асортиментом розуміється відношення різних видів продукції, яка поставляється і товарів, його видів, розмірів, фасонів і інше.

Комплектність – це визначення всіх частин  продукції, яка поставляється в їх спільності. Як якість, умова, комлектність може бути визначено  в договорі шляхом відсилки до державних стандартів, технічних умов, прейскурантів.

Строки в договорі поставки важні, так як можуть  встановлювати в договорі потрібну сторонам степінь конкретності в взаємовідносинах по поставці.

До найважливіших умов договору поставки цивільне законо¬давство відносить строки поставки. В літературі та договірно-арбітражній практиці прийнято поділяти ці строки на загальні та окремі (часткові). Загальний строк поставки збігається, по суті, із строком дії договору. Якщо загальний строк поставки є відрізком часу, протягом якого постачальник повинен здійснити поставку усієї передбаченої договором кількості продукції, то окремі строки визначають поставку продукції частинами, окре¬мими партіями у межах строку дії договору. Питання про встановлення окремих строків поставки передане на повний розсуд сторін. Строки або періоди поставки (квартальні, місячні, декадні тощо) встановлюються в договорі з урахуванням необхідності безперебійного постачання покупців, забезпечення ритмічності поставки та особливостей виробництва.

Істотною умовою договору поставки є ціна. Від цін та обсягу поставки залежить загальна сума договору. Ціни на продукцію, а також на тару й упаковку встановлюються в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Відповідно до вимог стандартів, технічних умов або договору постачальник повинен маркувати продукцію, яку він виготовляє. Крім того, на упаковці або безпосередньо на самій продукції слід проставляти товарні знаки, зареєстровані в установленому порядку. Для забезпечення схоронності продукції при перевезенні або зберіганні її потрібно поставляти у належній тарі чи упаковці. Вимоги щодо якості тари й упаковки визначаються стандартами, технічними умовами або договором. Тара, пакувальні і в'язальні матеріали багаторазового використання, засоби пакетування, спеціалізовані контейнери підлягають поверненню постачальникові або здачі тарозбиральним організаціям. Крім розглянутих умов, у договорі можуть обумовлюватись порядок відвантаження, доставки і здачі продукції покупцеві, порядок розрахунків та інші умови поставки.