1. Договір купівлі-продажу.

За договором купівлі-продажу продавець зобов’язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. (ст.224ЦК Укр.).

Договір купівлі-продажу є консенсуальний, оплатний і двохсторонній. На основі цього договору відбувається перехід майна в власність чи в оперативне управління від продавця до покупця.

В договорі купівлі-продажу обов’язково приймають участь дві сторони: покупець і продавець. Ними можуть бути громадяни, громадські і державні організації, держава. Кожна із сторін в даному договорі має права і обов’язки.

Продавець повинен передати покупцю майно. Як правило, його складають матеріальні предмети, речі.

Земля, її надра, вода, ліси є в Україні виключною власністю держави. Вони надаються як організаціям, так і громадянам тільки в користування, в результаті чого вони не можуть ні продаватися ні купуватися.

Продавець майна повинен бути його власником чи мати на нього право оперативного управління.

Правове регулювання відносин купівлі-продажу здійснюється Цивільним кодексу України (ст.ст.224-240), Законами України “Про захист прав споживачів”, “Про цінні папери і фондову біржу”, “Про товарну біржу”, “Про приватизацію майна державних підприємств” і інше.

Існує кілька різновидів договору купівлі-продажу, зокрема:

а) договори купівлі-продажу в оптовій і роздрібній торгівлі; договори, які укладаються на біржах і аукціонах;

б) договори купівлі-продажу, які укладаються у внутрішньому і в зовнішньоекономічному обігу;

в) договори купівлі-продажу земельних ділянок, валютних цінностей, жилих будинків, квартир, автомашин;

г) договори купівлі-продажу на умовах комісії, консигнації, поставки;

д) договори купівлі-продажу об’єктів приватизації;

є) форвардні і ф’ючерсні угоди купівлі-продажу.

Кожен з них має певні особливості що до умов укладення та виконання, визначення прав і обов’язків сторін та правових наслідків невиконання договору.

При укладені договору купівлі-продажу продавець та покупець мають певні права та обов’язки.

Зокрема, при укладені договору продавець зобов’язаний попередити покупця про всі права третіх осіб на річ,  якщо право власності (оперативного управління) переходить до покупця раніше передачі речі, то продавець зобов’язаний до передачі зберігати річ, не допускаючи її погіршення.

Якість проданої речі повинна відповідати умовам договору, а при відсутності вказівок в договорі - вимогам, що звичайно ставляться. Річ, що продається торговельною організацією, повинна відповідати стандартові, технічним умовам або зразкам, встановленим для речей цього роду.

Покупець, якому була продана річ неналежної якості вправі вимагати за своїм вибором:

- або заміни речі, визначеної в договорі родовими ознаками, річчю належної якості;

- або відповідного зменшення купівельної ціни;

- або безоплатного усунення недоліків речі продавцем чи відшкодування витрат покупця на їх виправлення;

- або розірвання договору з відшкодуванням покупцеві збитків;

- або заміни на такий же товар іншої моделі з відповідним перерахуванням купівельної ціни.

Покупець протягом 14-ти днів, не рахуючи дня купівлі, має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, у якого він був придбаний, якщо товар не підійшов за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або якщо з інших причин він не може бути використаний за призначенням.

Покупець може пред’явити продавцю вимоги які пов’язані з недоліками в якості проданого майна, а якщо продавець відмовиться їх задовільнити, то він має право звернутися в суд, господарський суд.

Строки,  в межах яких може бути заявлена претензія продавцю, а також строки позивної давності передбачаються в законодавстві.

Покупець вправі заявити продавцеві претензію з приводу не застережених продавцем недоліків проданої речі, на яку не встановлено гарантійний строк, якщо недоліки були виявлені протягом шести місяців з дня передачі, стосовно нерухомого майна – не пізніше трьох років з дня передачі їх покупцю, а якщо день передачі нерухомого майна встановити неможливо або якщо майно перебувало у покупця до укладення договору купівлі-продажу – з дня укладення договору купівлі-продажу.

Позов з приводу недоліків проданої речі може бути пред’явлений не пізніше шести місяців з дня відхилення претензії, а якщо претензія не заявлена або день її заявлення встановити неможливо – не пізніше шести місяців з дня закінчення строку, встановленого для заявлення претензії.

Раніше в Законодавстві України були відсутні норми, які б визначали певний момент виникнення права власності у покупця. А згідно ст.24 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств”, відповідно до якої до покупця, який придбав на аукціоні, конкурсі об’єкт приватизації, переходить право володіння, користування і розпорядження цим об’єктом (тобто право власності) з моменту удару молотка ліцітатора або підписання протоколу засідання конкурсної комісії про визначення остаточного переможця; при викупі підприємства – з дати прийняття органом приватизації рішення про викуп.

Земельним Кодексом України передбачено особливий порядок переходу права власності на земельну ділянку. Так, відповідно до ст.22 зазначеного Кодексу право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі і одержання документа, що посвідчує це право.

Кожна з сторін договору купівлі – продажу повинна належним чином виконувати всі обов’язки. У разі їх невиконання вони будуть нести майнову відповідальність чи ж, можуть наступити інші правові наслідки які можуть і не бути мірою цивільно–правової відповідальності,  яка настає, за наявністю умов, передбачених законом за порушення зобов’язань (гл.18 ЦК Укр.).

Продавець повинен забезпечити виникнення права власності (права повного господарського відання, права оперативного управління) у покупця, інакше за законом для нього настануть певні негативні наслідки. Якщо третя особа на підставі, що виникла до продажу речі, пред’явить до покупця позов про її відібрання, покупець зобов’язаний притягти продавця до участі в справі, а продавець зобов’язаний вступити в цю справу на стороні покупця. Не  притягнення покупцем продавця до участі в справі звільняє продавця від відповідальності перед покупцем, коли продавець доведе, що, взявши участь у справі, він міг би запобігти вилученню речі у покупця.

Викладені правила є загальними і застосовуються до усіх різновидів договорів купівлі-продажу.

Значну роль у функціонуванні ринкової економіки відіграють товарні і фондові біржі. На біржі укладаються різноманітні угоди, в тому числі й купівлі-продажу. Біржовою операцією вважається угода якщо вона відповідає таким умовам:

а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі;

б) якщо її учасниками є члени  біржі;

в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.

Угоди, які зареєстровані на біржі, не потребують нотаріального посвідчення і вважаються укладеними з моменту їх реєстрації на біржі. Порядок та умови здійснення біржових операцій регламентуються Правилами біржової торгівлі.

Форвардна операція – це господарча операція суб’єкта підприємництва, що передбачає придбання (продаж) форвардної угоди, тобто зобов’язання придбати (продати) продукцію сезонного виробництва, цінні папери або валютні цінності у визначений час у майбутньому, з фіксацією ціни реалізації на дату укладення форвардної угоди.

Ф’ючерсна операція – господарча операція суб’єкта підприємництва, що передбачає придбання (продаж) ф’ючерсної угоди, тобто зобов’язання придбати (продати) продукцію сезонного виробництва, ціні папери або валютні цінності у визначений час у майбутньому, з фіксацією ціни реалізації на дату здійснення реалізації.

Операція з опціоном – господарча операція суб’єкта підприємництва, що передбачає продаж (купівлю) опціону, тобто права придбати (продати)  продукцію сезонного виробництва, цінні папери або валютні цінності у будь-який момент протягом визначеного часу, з фіксацією ціни реалізації на дату укладення (придбання) опціону.

В усіх перелічених угодах їх виконання віддалене в часі від моменту їх укладення. Форвардна угода фактично передбачає поставку товару в майбутньому і може бути позабіржовою.

Отже, за договором купівлі-продажу продавець зобов’язується передати покупцеві майно у власність або повне господарське відання чи оперативне управління, а покупець зобов’язується прийняти це майно і сплатити за нього обумовлену угодою грошову суму.