2. Принципи, система і джерела цивільного права України.

Цивільне право базується на певних правових принципах.

Під принципами цивільного права  розуміють основні засади, в яких втілені найхарактерніші риси цього права. Становлення і розвиток цивільного права базується як на загально-правових принципах, так і на спеціальних.

Загально-правові принципи визначаються в Конституції України: вони поширюються на всі галузі права. Серед них – державний суверенітет, розподіл влади, непорушність прав та свобод людини і громадянина тощо. Спеціальні принципи наповнюють реальним змістом конкретні Конституційно-правові відносини. Вони мають чітко окреслену юридичну  природу і знаходять конкретне застосування в безпосередній діяльності держави та її організації.

До них слід віднести такі принципи:

- створення рівних умов розвитку і захисту всіх форм власності;

- закріплення рівності прав та обов’язків суб’єктів цивільного права;

- поєднання інтересів осіб, колективів і суспільства;

- матеріальної зацікавленості суб’єктів цивільно-правових відносин;

- вільного розпорядження майном;

- трудового характеру створення і примноження доходів суб’єктів цивільно-правових відносин;

- недопущення такого здійснення цивільних прав, яке б суперечило їх призначенню.

Під системою цивільного права слід розуміти порядок розміщення норм цивільного права в його головних кодифікованих актах. Структуризація цивільно-правових елементів проводиться не стихійно, а на підставах вироблених наукою і практикою загальних підходів. Існують такі підходи до побудови системи цивільного права.

Інституційний підхід – розподіл правових норм за окремими інститутами.

Пандективний підхід – це виділення загальної частини цивільного права і відокремлення речового права від зобов’язального.

Слід відмітити, що визначена система цивільного права була більш схвалена ніж розроблена науковцями теперішня.

Первинними структурними підрозділами системи цивільного права являються  інститути - групи норм, розраховані на регулювання визначених видів  чи сторін громадських відносин, які складають предмет цивільного права. Наприклад, Самостійними інститутами цивільного права є: позовна давність, купівля-продаж, право власності і інш.

Всі норми цивільного права поділені на дві частини:

- загальну і особливу.

В загальній частині є інститути, які включають в себе норми, які вирішують питання загальні для всіх відносин: це правоздатність і дієздатність, юридичні особи, представництво та довіреність.

В особливій частині є інститути, які регулюють окремі види відносин з врахуванням тільки їх специфічних особливостей. Наприклад, власність, зобов’язальне право, авторське право, право на винаходи та раціоналізаторські пропозиції, спадкове право та інш.

Організації і громадяни в своїй діяльності вступають між собою та з іншими організаціями та громадянами в різноманітні відносини. Якщо ці відносини організацій між собою підпадають під дію правових норм, які регулюються нормами права, то це є цивільні правовідносини.