50. Концепції держави і права О. Радищева, П. Пестеля, М. Муравйова

О. М. Радищев був прибічником договірної теорії походження держави, що утворюється внаслідок мовчазної згоди громадян. В основі виникнення держави — приватна власність. Мета держави — благо громадян, охорона їхніх прав і власності.

У своїй державно-правовій концепції викладав думки щодо законодавчого обмеження монархії, піддавав критиці абсолютизм.

Він уважав, що в суспільстві необхідно створити умови для реалізації людьми своїх природних прав. Він зазначав, що народ — це зібрання, об'єднання громадян. Вищою та єдиною владою є соборна влада народу. Тому монархії мислитель протиставляв народне правління. В селянській "общині" Росії він убачав елементи демократії, робив спроби відшукати в цій формі самоуправління елементи республіканського устрою; мріючи про щасливе майбутнє свого народу, не погоджувався з думками вчених Заходу, що республіка можлива лише в невеликих за територією державах.

Найбільш прогресивною формою держави для Росії, була б федерація з широкою участю народу в управлінні державними справами через віче. Радищев вважав, що його принципи слід покласти в основу позитивного законодавства, надати державних гарантій.

Ідеологом республіканізму був Павло Іванович Пестель, а ідеологом обмеженої монархії — Микита Михайлович Муравйов.

Свою державно-правову концепцію П. І. Пестель виклав у праці "Руська правда", а детальний проект республіканського майбутнього держави — у праці "Конституція. Державний заповіт". Тогочасну монархічну форму державності Росії мислитель вважав неефективною. Монархію слід знищити силовими методами, а заступити її має диктатура тимчасового верховного правління, яка забезпечить упродовж перехідного періоду суворий порядок у державі та здійснить виважені політичні, соціальні та економічні зміни, серед яких — скасування станового поділу суспільства і кріпосного права, земельна реформа.

З метою зрівняння економічних можливостей громадян тимчасове верховне правління мало відібрати половину землі у поміщиків і сформувати земельний фонд для задоволення потреб усіх бажаючих. Поступово диктатурі належало створити умови для переходу до республіки.

У проекті конституції Пестель зазначав, що державна влада має формуватися за принципом чіткого розмежування компетенцій між вищими її органами. Законодавчу владу, на його думку, здійснюватиме Народне віче, обране громадянами Росії, які досягли двадцятирічного віку, на п'ять років. Народне віче, за цим проектом, наділялося правом ухвалювати закони, крім конституційних. Останні мали прийматися опитуванням усіх громадян Росії. Виконавча влада належала Державній думі. Передбачалося, що 5-ох її членів обиратиме Народне віче за поданням губерній. Думі підпорядковувалися всі міністерства та їх керівники. Для здійснення контролю за виконанням законів у державі проектом Пестеля передбачався Верховний собор, до якого Народне віче за поданням губерній довічно обирало б 120 членів.

Концепція, розроблена Муравйовим, окрім пропозицій відмовитися від форми держави, що віджила свій вік, скасування кріпосного права, звільнення особи від пут феодального права пропагувала визначення права суб'єктів федерації, запровадити демократичну виборчу систему, здійснити реформу правової системи, зокрема судової системи й судочинства.

У визначенні сутності влади він визначив, що єдиним джерелом влади в державі є народ, який є вільним од природи. Основним аспектом реалізації природного права людини на свободу, упередження деспотії є побудова влади в державі за принципом її поділу на законодавчу, виконавчу й судову. Законодавчу владу він передбачав утілити в двопалатному Народному вічі, причому закони вважалися б чинними після ухвалення їх обома палатами і затвердження імператором. Виконавчу гілку влади, за проектом Муравйова, мав очолювати імператор. Цікавими були думки Муравйова щодо затримання громадян на стадії попереднього слідства. Якщо звинувачення особі не пред'являлося впродовж 24 годин від моменту затримання, то вона підлягала звільненню.