15. Теорія державного суверенітету  Ж.Бодена.

Ідеологом французького реформаторства був Ж Боден. Він виступав на захист віротерпимості, вимагав сильної влади, котра б поважала за-кон, захищала свободу совісті. Ж. Боден першим сформулював і обґрунтував поняття суверенітету як ознаки держави. "Суверенітет - це абсолют-на і постійна влада держави... Абсолютна, не пов'язана жодними закона-ми влада над громадянами і підданими". Серед суттєвих ознак сувереніте-ту держави Ж. Бодян називав право видавати і скасовувати закони, ого-лошувати і заключати мир, призначати вищих посадових осіб, здійснюва-ти суд в останній інституції, помилувати. Вище за носія суверенітету с тільки Бог і закони природи.

Державу Ж. Боден визначав як правове управління багатьма родина-ми і тим, що їм належить, відповідно до справедливості та законів при-роди. Основною держави є сім'я. Ж. Боден вважав, що держава виникає шляхом завоювання, насильства, панування однієї групи над іншою. Виникнення різноманітних форм держави Ж. Боден ставив у залежності від географічного становища та природних умов кожного народу. Серед форм правління виділив демократію, аристократію, монархію; до пер-ших двох відносився негативно, бо при демократії дуже багато законів і влад, а загальні справи є в занепаді. Що ж до аристократії, то серед знатних людей розумних небагато і, як наслідок, управляє нерозумна більшість. Найкращою формою правління Ж. Боден вважав обмежену за-конами монархію, де суверенітет повністю належить монарху, а управ-ління країною здійснювалося б на аристократичних і демократичних принципах. Вчення Жана Бодена викладено головним чином у праці "Шість книг про республіку" (1576), при чому під республікою автор мав на увазі державу взагалі.

Найвагоміший внесок Ж. Бодена у розвиток політичної думки це розробка теорії державного суверенітету.

Суверенітет - це абсолютна, постійна й неподільна влада, абсолютність - це відсутність обмежень для виявів своєї могутності, постійність - це незмінне існування невизначено тривалий час, неподільність - стан, коли влада ні з ким не ділить своїх прерогатив і не може бути ніяких органів, які стояли б над або поряд з нею.

Ж. Боден виокремлює п'ять основних ознак суверенітету:

Видання законів, обов'язкових для всіх;

Вирішення питань війни і миру;

Призначення посадових осіб;

Дія як суду в останній інстанції;

Помилування.

Суверенітет не поширюється на відносини зумовлені:

Божественними законами

Природними законами

Приватною власністю.

Тому держава не повинна втручатися у справи сім'ї, порушувати принцип віротерпимості, особливо збирати податки з підданих без їхньої згоди і всупереч волі власників. Ж. Боден віддає перевагу суверенній (абсолютній) монархії з окремими елементами аристократичного й демократичного правління за умов монархізму. Аристократичні елементи можливі, зокрема, тоді, коли правитель призначає на посади лише знатних і багатих. Демократичні елементи з'являються в державному управлінні у разі відкриття монархом доступу до посад практично всім вільним і розумним індивідам.