45. Проблеми держави і права в творчості Сен-Сімона, Ш. Фур’є, Р. Оуена

Теоретичні підходи Сен-Сімона до аналізу суспільства базувались на історичному методі. Він, як і ін.. Утопісти вирішує питання докорінної перебудови суспільства, але щодо загальнотеоретичних поглядів він вимагає, щоб минуле людства і його сучасне вивчалося як єдиний процес прогресивного розвитку суспіства. Суспільство, цілісна система політики, економіки і знання, у своєму історичному розвитку проходить три формації: рабовласницьку, феодальну та індустріальну. Капіталістичне суспільство Сен-Сімон розглядає як проміжну стадію між феодалізмом та індустралізмом.

Все сучасне йому суспільство він поділяє на два класи: на індустріалістів (елемент майбутнього) і власників (непродуктивний клас елемент феодалізму).

Справедливий розподіл благ у майбутньому суспільстві С-Сімон розуміє не як зрівнялівку, а як розподіл за внеском у суспільне виробництво, як частина прибутку, асоціації, що використовуються для задоволення суспільних потреб.

Політичний устрій суспільства С-Сімон обмежує колективним управлінням асоціацією впровадженими індустріалами.

Досягнення мети є, за С-Сімоном можливим лише тоді, коли за справу візьметься держава і поряд організатора асоціації виконуватиме функцію духовного перевиховання членів суспільства. На С-Сімона лише свідома діяльність забезпечує порядок і добробут суспільства.

Шарль Фур’є (1772-1837) висунув ідею соціальної гармонії, що можлива лише в суспільстві побудованому на засадах справедливості і рівності. Він негативно ставиться до революції, яка загарбує багатих, але капіталізм в основу якого покладено приватну власність необхідно реформувати. Вихід він бачить за впровадження суспільної власності на засоби виробництва.

Фур’є бачить у торгівлі, джерело всіх пороків суспільства. Суть суперечностей полягає у боротьбі між виробниками і торговцями. Фур’є формулює логічне вчення про концентрацію та централізацію виробництва, що капіталізм розвивається через витіснення дрібних і середніх підприємств великими, а також злиття капіталів в наслідок організації акціонерного товариства. Він робить висновок, що розвиток приведе до нової фази, яка називається “промисловим” або торговельним феодалізмом.

Головним здобутком життя вважав відкриття нової форми організації суспільства - асоціації, яку він називав Соціальною Гармонією.

Господарську систему нового суспільства він бачив як сукупність окремих, економічно відособлених одиниць - фаланг. Саме держава примусить робітників і капіталістів організовувати фалангів. Кошти на формування фаланг дадуть капіталісти - акціонери фаланг. Роберт Оуен (1771-1858) був одночасно теоретиком і прагматиком. Він виступав за становлення правового суспільства за допомогою просвітительства і законодавства. В основу його програми покладено теоретичну систему, провідною ідеєю є формування соціального середовища, сприятливого для ефективної праці та всебічного розвитку людства. Основними складовими суспільного середовища є інституціональні (ідеологія, мораль, право, освіта) та економічні компоненти.

Оуен виступає проти будь-яких форм приватної власності, бо бачить в ній причину криз, безробіття та злиднів.

Створені С-Сімоном, Фур’є, Оуеном моделі “справедливого суспільства” різнилися між собою. За С-Сімоном соціалізм - це колективізм, що передбачає соціалізацію суспільних відносин, тобто утворення асоціацій суспільного масштабу, через одержання націоналізації власності. Фур’є, Оуена називають асоціоністами, бо вони шукали вирішення всіх проблем сучасного і капіталізму у асоціації, організованій свідомо за наперед складеним планом.